🍷 Винна дипломатія 🍷

Сергій Клімов, засновник фестивалю Kyiv Food and Wine Festival, вже багато років є амбасадором українських вин та активно докладався до того, щоб їх імідж змінювався не тільки в інших країнах, а й всередині нашої. Я особисто роки 4 тому після прослуховування одного подкасту про вино, де Сергій розповідав про різні українські винні регіони, пішла та купила майже все, що він рекомендував, спробувала і погодилась з тим, що наші вина змінюються. В хорошу сторону. За цим варто стежити, варто підтримувати.

В свіжому інтерв’ю Forbes Сергій розповідає, що «в 2021 році Україна експортувала вина та вермутів пляшками та балком на $17,95 млн. У 2022-му загальний експорт склав $9,07 млн, а в 2023-му загальний експорт українських вин за девʼять місяців склав $8,12 млн.»

Зрозуміло, чому повномасштабна війна призвела до такої зміни показників: частина регіону, в якому виробляли великі об’єми наших вин, опинилась під окупацією. Частина виноробень зруйновані. Виїхали люди, які опікувались лозами та вином. Але робота продовжується. Українське вино починає потроху змінювати ринки основних продажів. Так, на зміну Білорусі та Казахстану виходять Швейцарія, Японія, Данія та Німеччина.

🌟 Для того, щоб змінювалось сприйняття українських продуктів, з’являлась цікавість - потрібна важка поступальна робота, лобізм, участь у безлічі заходів, робота з медіа, експортерами та професійними спільнотами. Так виглядає гастрономічна дипломатія. І у випадку українського вина, як і багатьох інших наших продуктів, її провадить не держава, а ентузіасти. За що я вважаю їм варто подякувати та принаймні знати їх імена. 🌟

Короткі неспішні думки:
Я все шкодую, що Балувана Галя коли виходила на американський ринок не використала в якості локалізації бренду імʼя Picky Vicky 😅

На цьому тижні в Лас-Вегасі проходила виставка CES (Consumer Technology Assisiation) і звісно ж, що повз технології, які стосуються приготування їжі не пройшли. Ось коротеньке відео з переліком різноманітних представлених інновацій.

Три основні дискусійні панелі, присвячені їжі стосувались роботизації та 3D друку, гіперперсоналізації їжі, майбутнього роздрібної торгівлі та тому, як технології ШІ та AR зминюють його.

З такими друзями, як то кажуть, і вороги не потрібні. Насправді відбувається те, про що говорили постійно на New Food Summit: ми, звісно, маємо готуватись до відкриття кордонів в майбутньому, але так само ми маємо вже усвідомити, що ніхто нас там особливо не чекає з нашими товарами, а шлях виходу на нові ринки не буде простим та на комфортних умовах.

🇪🇺Представники шести європейських аграрних організацій опублікували декларацію, в якій спільно закликали обмежити ввезення української агропродукції до Євросоюзу.

📍Організація Copa-Cogeca, яка об’єднує більшість сільськогосподарських профспілок в ЄС, а також кілька європейських організацій, що представляють сектори цукру, зернових, олійних культур, птахівництва та яєць, стурбовані наслідками для ринків митної лібералізації з Україною.

😡Шість організацій вважають, що сільськогосподарський сектор несе непропорційний і непосильний тягар.

🛳Документ пропонує посилити, окрім експорту через Чорне море, сухопутні та річкові коридори, створені ЄС.

Тут така справа, що в цю суботу я з гастрономічними гастролями в київський Автостанції ✨

А весь прибуток від дуже крутих страв, які придумав шеф Автостанції Женя Азаров, ми направимо львівському Porco Marco, який збирає на підтримку 80 ОДШБр, де служить їхній шеф Дмитро Бігас.

Тож заходьте посмакувати, обійнятися та посміятися разом заради доброї справи 😊

👩‍🌾 Локальність та експерименти 🧪

Розкажу трохи про свою частину участі в завтрашньому поп-апі на Автостанції.

Коли в житті щось змінюється, то зазвичай до цього процесу підходиш з набором питань до самої себе. Так, в тому числі я запитувала себе на початку минулого року започатковуючи новий бізнес навіщо це мені. Можна ж просто продовжити писати і не мати всієї цієї виробничої мороки. Я дійшла з собою згоди, домовившись дотримуватись певної концепції, якій мають відповідати продукти, якими я буду займатись. Коротко в моїй голові вона проходить під грифом «японська»:

🔸 прості, але розумні техніки;
🔸 в основі - українські продукти;
🔸 зміна продукту для того, щоб максимально розкрити його смак та аромат, а не трансформувати до невпізнаваності;
🔸 частину роботи має виконувати час;
🔸 уважність до продукту.

Хто зрозумів, той зрозумів - я дійсно не хочу вбиватись на важкому виробництві, проте хочу зарезервувати собі можливість для продовження творчих експериментів, росту, підтримки зв’язку з шефами та фуді, а також хочу, щоб ця справа була корисною.

Особливо я не поспішаю з миттєвим нарощенням всього, тому літо проводила потроху вивчаючи місцеві львівські та карпатські продукти, та застосовуючи до них озвучений підхід. Так з’явилось 2 види умебосі, зі сливи угорки та домашніх ароматних персиків. А з Карпат приїхало трохи плодів черемші, які утворюються після цвітіння, які я зустріла на полонині, зібрала трохи й замаринувала.

Мені подобаються всі три ці продукти, адже вони створюють новий вимір смаку там, де його не чекаєш.

🍑 Стиглі домашні дрібні персики це взагалі в сезон майже наркотичний продукт, який покладе на лопатки манго. А у вигляді умебосі він став солодко-солоним, освіжаюче-кислим та зберіг свій фантастичний аромат, який став ще багатшим.
🍈 Слива угорка зазвичай така проста непретензійна штука, що мені було цікаво витягнути з неї побільше прихованих сторін, які десь краями, натяками ароматів пролітають у свіжому продукті. І вона згодилась показати це, то ж в ароматі умебосі з неї тепер присутня пряна вишня, гвоздика, кориця, терпкість та кислі ноти як у вині. І солодкий десертний хвіст, який комбінується із солоно-кислим смаком.
🌱 Черемшеві плоди стали хрумкими, кислувато-пряними, і з тим самим характерним часниково-цибулевим ароматом зеленої черемші. Ням.

Все це добро потроху створювалось, розходилось по близькому колу друзів та шанувальників. Найкращі відгуки живуть у мене в серці в колекції золотих цитат:

✨ «Я б оженилась з твоїм умебосі і наробила б від нього умебосенят» ✨
✨ «Хочу їм обмазаться» ✨
✨ «Воно наче хотіло вмерти, але зупинилося в найвищій точці й вирішило жити прекрасним життям у мене в роті» ✨

А поки я отак розважаю людей в малій кількості і розмірковую чи переводити ці експерименти в регулярні продукти, я дуже радію тому, що всі ці плоди фантазії можуть робити по-справжньому важливу справу: конвертуватись в реальну допомогу там, де вона дуже потрібна. Тому зразу сказала так на пропозицію провести пап-ап, а весь отриманий прибуток спрямувати на збір для шефа знайомого маленького душевного львівського закладу.

Тож приходьте завтра перевірити чи відповідають мої різнобарвні метафори дійсності 🌿