Ще первісні люди за часів палеоліту додумалися до розваги, популярної у школярів, які нудьгують на уроках, і сьогодні. Достатньо міцно притиснути кістяну пластину або дерев'яну тріску до каменю, а потім різко вдарити по її вільному краю, і вуаля - народжується мелодія🎼! Так було винайдено музичні інструменти🪕🪈, які набули хитрої конструкції ще за тисячі років до нашої ери й відтоді тільки ускладнюються🎷🎻🪗.
Але як це взагалі працює🧐?
Чому коливання майже будь-яких предметів викликають звуки?
Зараз дізнаєтеся!
Ми зупинили нашу минулу розповідь на тому, що наприкінці 16 століття за вивчення звуку взявся сам Галілео Галілей🔭⚙️, який не зміг оминути увагою і цей напрям фізики. По-перше, тому що цікавився всім на світі, а по-друге, тому що його батько був композитором🎹. При цьому ми згадали, що Галілей чимало потрудився, щоб встановити зв'язок між частотою джерела звуку та висотою його тону, але не повідомили, що означають ці мудровані терміни. Це було зроблено навмисно, оскільки неможливо пояснити їх, не поставивши спершу крапку над «i» у питанні: «а що ж таке звук»?
Оскільки ми давно вже вибралися на сушу, то почнемо з того, що являє собою звук у найближчому нам середовищі - повітрі🌬.
Для цього нам доведеться повернутися у світ найдрібніших частинок - молекул та атомів🔬. Сподіваємося, всі ми пам'ятаємо зі шкільного курсу хімії, що повітря - це суміш молекул різних газів, які зібрані з окремих атомів. Причому, попри удавану невагомість та прозорість, повітря досить пружне⚽️. Тобто, здатне змінювати свій об'єм під дією зовнішніх сил та повертатися до первісного стану після припинення цих впливів. Ця його властивість є ключовою для розуміння принципу поширення у ньому звуку, тому нам потрібно розглянути її більш детально.
Першим питання поведінки повітря за різного тиску порушив великий французький механік⚙️, фізик🔎, математик🧮 та філософ👨🏻🎓 Блез Паскаль. Як це часто буває у науці, вийшло це певною мірою випадково.
Як це трапилося?
До чого тут альпінізм🧗🏻♂️, теологія⛪️, та небезпечні ігри зі ртуттю⚗️?
Про все це (й не тільки) – у нашому новому оповіданні у Телеграфі!
P.S. Тепер, коли читачі нашого каналу мають повну версію кожного посту в Телеграфі, їм немає потреби зазирати до нашої сторінки у Фейсбуці. Однак ми проситимемо всіх вас все-таки робити це, щоб поставити «лайк» та репостнути наш пост ще й там. Пам'ятайте, що ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!
>>Click here to continue<<
