Саме завдяки детальним знанням про нього та його будову люди отримали у своє користування рентген 🩻, комп'ютерну томографію, МРТ, радіотерапію, електростанції, визнані Єврокомісією екологічно чистим джерелом енергії, та багато іншого. Хто ж він?👀 Звісно атом!
Як же наші пращури дізналися, з яких цеглинок складається навколишній світ та скільки часу це у них забрало?
Сідайте зручніше, сьогодні ми вам про це розповімо!
Почнемо з дуже цікавого моменту. Історія нашого людства розпорядилася так, що про існування більш дрібних елементарних частинок (атомів) ⚛️ люди здогадалися набагато раніше, ніж виявили більші (молекули й навіть зерна) металів)! Трапилося це ще за 400 років до нашої ери.
Як же так вийшло та навіщо їм узагалі треба було про це думати в незапам'ятні часи? 🤔
Першим прийшов до ідеї про те, що все навколо зібрано з ОКРЕМИХ дрібних одноманітних елементів давньогрецький філософ Демокрит Абдерський. Він прийшов до переконання, що тіла тільки здаються суцільними, а насправді складаються з найдрібніших частинок. У різних тіл вони відрізняються за своєю формою та настільки малі, що побачити їх очима неможливо.
Але що взагалі наштовхнуло його на ці міркування?
Припущення, що все у світі: земля, тварини, рослини, повітря та сама людина побудовані з невидимих частинок, дуже просто пояснювало незрозумілі раніше явища природи. Приміром, якщо вода є не суцільним тілом (просто дуже піддатливим!) 🌊, а «насипана» з окремих невеликих частин, то уявити механізм її випаровування не викликає труднощів. Окріп стає парою тому, що «шматочки» води просто відриваються від її поверхні та відлітають, вже не пов'язані один з одним, як це було раніше в рідкому стані.
Розмірковуючи над тим, що буде, якщо безперестанку ділити будь-яку речовину (ту ж саму воду, наприклад) на дедалі дрібніші частини, Демокрит поставив собі питання, чи зможемо ми робити це нескінченно? У результаті він вирішив, що все має межу ❌. В такому разі, скільки не діли будь-яке тіло, ми зупинимося на найдрібніших, неподільних частинках. Демокрит назвав їх «атомами», що грецькою й означає «неподільні». З подібних міркувань - досить розумних, але таких, що не мають відношення до сучасної логіки науки, він дійшов до цікавих для нас висновків про їхні властивості. Демокрит вирішив, що поведінка тієї чи іншої речовини визначається формою, масою та іншими характеристиками атомів, які її утворюють. Так, скажімо, у вогню 🔥 атоми гострі, тому вогонь обпікає, у твердих тіл вони дуже шорсткі, тому міцно зчіплюються 🫂 один з одним, у води, навпаки, - гладенькі, тому вона може текти тощо.
Такий набір правдоподібних припущень щодо важливих природних явищ мав би призвести до появи нових дослідників, які за допомогою спостережень 🔬 та дослідів перевірили б їхню відповідність реальності та швидко зробили б у такий спосіб наступний крок у вивченні нашого світу, але... за 4 роки до смерті Демокрита на світ з'явився Аристотель! 😱
🔸Яку картину світу він запропонував?
🔸Як і чому вона надовго зупинила вивчення будови речовини?
🔸Хто ризикнув повернутися до пошуку атомів, незважаючи на думку великого Аристотеля?
🔸До чого це призвело?
Читайте про це у нашому Телеграфі!
P.S. Тепер, коли читачі нашого Телеграм-каналу мають повну версію кожного посту в Телеграфі, їм немає потреби зазирати до нашої сторінки у Фейсбуці. Однак ми проситимемо всіх вас все-таки робити це, щоб поставити «лайк» та репостнути наш пост ще й там. Пам'ятайте про те, що ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!
Також бажаємо нагадати, що спеціально для більшої зручності наших громадян, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях нашої країни ми маємо ще й сторінку у ВК, де вони також можуть ділитися нашими постами з товаришами по нещастю.
>>Click here to continue<<
