✅ вінегрет
лишилось лише кілька зимових днів, а це значить, що нас чекає зміна нашого меню. На завершення цієї зими, мені хочеться лишити кілька слів з історії страви яка має дещо сумнівну репутацію, але точно ввійшла у наше зимове повсякденне меню.
Слово "вінегрет" іншомовного походження, складається з двох слів: вино і оцет. Але вже з ХVIII ст його використовують для назв страв-мішанин. Це могли бути овочі та оселедець, варені й подрібнені овочів заправлені оцтом, олією та гірчицею. Таких страв чимало у скандинавській та німецькій кухні.
У старих кулінарних книжках легко натрапити на рецепти які так і називались: вінегрет із різних риб, збірний вінегрет. У різних варіантах вінегретів були м’ясо й оливки, каперці, вуджений язик та навіть яйця.
У ХХ ст під назвою "вінегрет" зустрічається салат з буряку/картоплі/моркви/консервованого горошку/солених огірків (горошок у салаті з'явився у пізньорадянську добу)
Що вплинуло на популярність цього салату?
Те що він варіативний, а складники можна замінити на інші. На межі тисячоліть ХІХ-ХХ ст, рух вегетаріанців тиражував цю страву у народ, у багатьох дореволюційних вегетаріанських їдальнях вже готували овочеві чи рибні вінегрети і вони стали дуже популярними.
Але як ці різновиди дуже різних страв перетворились на впізнаваний однотипний салат, що став улюбленим і поширеним в Україні?
ХХ століття і його стандартизація, у робітничих їдальнях був вінегрет, але вже без жодних варіантів, а базовим переліком: варений буряк, морква, картопля, солоний огірок.
До речі у сільській повсякденній гастрономічній культурі вінегрет з'являється лише десь із 1970-х років.
#їжакультура #історія_їжі
>>Click here to continue<<