Про ублюдків
Є такий дешевий покидьок - Льошик Гончаренко. Отримав гроші (не будемо поки говорити від кого) на відкриття двадцяти «Гончаренко Центрів» в Україні, як інструменту його гнилого піару.
У Кривому Розі найняв місцеву талановиту художницю Анастасію, заключив офіційний договір на 15 тис. грн щоби намалювати мурал із зображенням Бориса Джонсона. Але одне «але» - на футболці Джонсона була дорисована реклама «Гончаренко Центра». До речі, стіну йому надала одна нормальна людина - захисник України, бо не знав кому.
Коли мурал було намальовано, виявилося, що дозволу на політичну рекламу Льошик не мав, тому власник особисто замалював рекламу Центру білою фарбою в колір футболки Джонсона.
Почалася істерика. Без реклами Джонсон губошльопу був не потрібен.
Льошик, посилаючись на договір, змусив саму художницю замалювати свій же витвір (є багато фото, що вона зробила це особисто й при цьому плакала).
Після цього почався треш. Ця тварюка почала істерити в медіа, що я нібито ледь не особисто «замалював кращого друга України».
Без коментарів.
P.S. До речі, про цю історію я взнав лише після того, як мурал було замальовано. Ніякі комунальні служби в цьому задіяні не були. А дозволи на політичну рекламу, якщо хочеш її дорисувати на муралі, треба все ж таки отримувати згідно із законодавством України, якщо ми хочемо жити в європейській країні.
Кривий Ріг воює. І я максимально сконцентрований на військових справах, а не на муралах, Льошиках і піарі.
До речі, півтора місяця тому почалися публічні громадські обговорення щодо перейменування 194 топонімів міста Кривого Рогу, пов’язаних з оркостаном. Декілька вулиць будуть в першій декаді вересня перейменовані на честь тих, хто нам зараз допомагає. У тому числі – Бориса Джонсона та Джо Байдена.
Подивіться, будь ласка, сюжет. Там все розповідає сама дівчина художниця та власник будівлі.
>>Click here to continue<<