Чотири оповідання Кінга, які можна дуже умовно повʼязати тим, що там фігурують технології.
Ну це якщо є сильне бажання якось їх повʼязати😅, бо насправді чіткої спільної лінії нема, це просто чотири окремі твори.
Містичні, але не надто страшні. Втім доволі сильні і зачіпають цікаві теми.
📖 «Телефон містера Герріґена» розмиває грань між добром і злом.
Моральні дилеми у центрі. Нагнітання могло б бути більше, але все завершується надто рано, як на мене😅
📖 «Життя Чака» розповідає історію навиворіт, і воно просто геніальне. І як на Кінга, надзвичайно світле, хоч і безнадійне🙃
Дуже вразило, хоча трохи сильніше зачепило власне
📖 «Якщо кров тече», з дуже моцною метафорою в основі. І трохи відсилок до Спартака Субботи😅
От тільки читати його краще після трилогії про Годжеса і Аутсайдера, чого я не зробила вчасно, але після такої захопливої історії точно зроблю❤️🔥
І нарешті 📖 «Щур», яке ідеально вписалось саме на завершення.
Повільне горіння, елементи з казок, тянуча темна атмосфера і знов моцна моральна дилема💘
На завершення ідеальне тому, що має дуже тривалий післясмак і змушує прокручувати сценарії в голові.
——
Дуже сильна збірка. Три з чотирьох оповідань шикарні, одне доволі хороше, хоч і трохи слабше за решту, тож загалом враження чудові.
Хоча таки довгі романи Кінга продовжують утримувати першість серед моїх симпатій😁
Видавництво КСД
>>Click here to continue<<