TG Telegram Group & Channel
Muza Huyuza | United States America (US)
Create: Update:

дзвінко сипляться спогадів гільзи
на землю липневу липку
сп'яніння приходить, як завжди, пізно,
стриги у дредах шепочуть: "визнай,
тебе загнали у кут"

як віднайти полегшення, коли навколо псевдо полеглих
врізаються в шкіру рунами?
фантомним болем коріння відрубані
окреслюють внутрішнє пекло
буде нелегко
вирватись із вогняного оточення,
коли так любити хочеться,
а чин наказує бити,
коли замість квітів в тобі проростають ножі
життя надиктовує правила, війна настукує ритм
бий чи біжи —
третього не передбачено
помстити їх імена — єдине, що має значення,
пронести болючу пам'ять в затертому рюкзаці.

побачити правду можна лиш в заляпаний кров'ю приціл.

синці під очима — сліди надто довгої ночі
синці на фалангах — пам'ять про літні вишколи
як траси Донбасу, нерівний нервовий почерк,
стріляє у невідомість листами і віршами
ми з покоління і племені, на яке забагато навішали,
а ми сприйняли це за спорягу.
у грудях еллінська гордість, в очах безумство варягів.
а волю придумали самі й нарізали з неї стягів.
щоби на зламі епох озватись лунко, як постріл
дзвінко сипляться нам до ніг гільзи помсти

за тих, кого любимо ми

Forwarded from підвечірнє каркання (Карич)
дзвінко сипляться спогадів гільзи
на землю липневу липку
сп'яніння приходить, як завжди, пізно,
стриги у дредах шепочуть: "визнай,
тебе загнали у кут"

як віднайти полегшення, коли навколо псевдо полеглих
врізаються в шкіру рунами?
фантомним болем коріння відрубані
окреслюють внутрішнє пекло
буде нелегко
вирватись із вогняного оточення,
коли так любити хочеться,
а чин наказує бити,
коли замість квітів в тобі проростають ножі
життя надиктовує правила, війна настукує ритм
бий чи біжи —
третього не передбачено
помстити їх імена — єдине, що має значення,
пронести болючу пам'ять в затертому рюкзаці.

побачити правду можна лиш в заляпаний кров'ю приціл.

синці під очима — сліди надто довгої ночі
синці на фалангах — пам'ять про літні вишколи
як траси Донбасу, нерівний нервовий почерк,
стріляє у невідомість листами і віршами
ми з покоління і племені, на яке забагато навішали,
а ми сприйняли це за спорягу.
у грудях еллінська гордість, в очах безумство варягів.
а волю придумали самі й нарізали з неї стягів.
щоби на зламі епох озватись лунко, як постріл
дзвінко сипляться нам до ніг гільзи помсти

за тих, кого любимо ми


>>Click here to continue<<

Muza Huyuza




Share with your best friend
VIEW MORE

United States America Popular Telegram Group (US)