Channel: Красовицький щоденно
Forwarded from Видавництво Фоліо
📚Запрошуємо на літературно-мистецький захід до 95-річчя Юрія Мушкетика «Я любив вас усіх та найбільше любив Україну».
🌐Коли: 26 березня о 15:00
🌍Де: Національний музей літератури України, Київ, вул. Богдана Хмельницького, 11
Творчість видатного письменника-мислителя, талановитого історика-романіста Юрія Мушкетика (1929–2019) спрямована на утвердження рідного народу як української нації.
🖋Автор писав на сучасну та історичну тематику, про історичний розвиток держави і роль особистості в ньому.
Більшість його романів, повістей, оповідань — це художньо майстерні розмисли над людською природою, злетами, катаклізмами людської душі, над вічними духовними цінностями.
Письменника тривожить неповнота історичної пам’яті в суспільній свідомості, не лише давньої, а й ХХ століття, у якому жорстоко володарювавтоталітарний комуністичний режим.
Цю трагічну правду письменник реалістично зобразив у повісті «Дорога в безвість». До трагічної долі головного героя цієї повісті призвела «чужа, погана, злобна» влада, правителі якої — «нелюди». У творах «малого жанру», новелах і оповіданнях, також виростає до високого і чистого художнього узагальнення гірка правда ХХ століття і століть минулих.
🚪Вхід вільний
У видавництві «Фоліо» друком виходили книжки Мушкетика «Яса», «Плацдарм. Жорстоке милосердя», «Дорога в безвість», «Іду на ви», «Дороги, які нас вибирають», спільно з Іваном Драчем та Вірою Мельник «Сковорода. Біографічні художні твори».
📖Придбати книжки тут.
🌐Коли: 26 березня о 15:00
🌍Де: Національний музей літератури України, Київ, вул. Богдана Хмельницького, 11
Творчість видатного письменника-мислителя, талановитого історика-романіста Юрія Мушкетика (1929–2019) спрямована на утвердження рідного народу як української нації.
🖋Автор писав на сучасну та історичну тематику, про історичний розвиток держави і роль особистості в ньому.
Більшість його романів, повістей, оповідань — це художньо майстерні розмисли над людською природою, злетами, катаклізмами людської душі, над вічними духовними цінностями.
Письменника тривожить неповнота історичної пам’яті в суспільній свідомості, не лише давньої, а й ХХ століття, у якому жорстоко володарювавтоталітарний комуністичний режим.
Цю трагічну правду письменник реалістично зобразив у повісті «Дорога в безвість». До трагічної долі головного героя цієї повісті призвела «чужа, погана, злобна» влада, правителі якої — «нелюди». У творах «малого жанру», новелах і оповіданнях, також виростає до високого і чистого художнього узагальнення гірка правда ХХ століття і століть минулих.
🚪Вхід вільний
У видавництві «Фоліо» друком виходили книжки Мушкетика «Яса», «Плацдарм. Жорстоке милосердя», «Дорога в безвість», «Іду на ви», «Дороги, які нас вибирають», спільно з Іваном Драчем та Вірою Мельник «Сковорода. Біографічні художні твори».
📖Придбати книжки тут.
Forwarded from Видавництво Фоліо
📚Запрошуємо на презентацію книжки Валерії Суботіної «Полон».
🌐Коли: 27 березня о 17:00
🌍Де: Київ, Національна бібіліотека України імені Ярослава Мудрого, вул. Грушевського 1
📌Модератор: Дмитро Андрющенко із позивним "Дипломат"
📌Про книжку:
«Полон» — 86 діб українські військові тримали оборону в оточеному Маріуполі та на території заводу «Азовсталь». Для збереження життів бійців і порятунку поранених, наказом вищого військового командування, захисники припинили оборону, покинули територію заводу і мали здатися в так званий «почесний полон» у присутності міжнародних організацій і спостерігачів, з умовою обміну через 3-4 місяці.
Валерія «Нава» Суботіна була в складі пресслужби полку «Азов». Їй судилося бути в полоні — спочатку в Оленівці, потім в Таганрозькій тюрмі — понад 11 місяців. Всі кола пекла, які вона пройшла за майже рік, Валерія описала в цій книжці.
Постійне спостереження, контроль, приниження, нелюдські умови утримування, критичний дефіцит їжі та води, намагання ворога зламати її фізично і морально, підкорити, залякати, підштовхнути до зради — все це відбувалося з нею. Допити та катування виснажували. Неможливість контактів з друзями й рідними, дезінформація і пропаганда ворога забирали останню надію на обмін і свободу. Але неволя не зламала сміливу жінку, тепер вона — свідок злодіянь рф.
🛒Придбати книжку.
📌 Про авторку:
Валерія Суботіна – українська журналістка, викладачка, поетка, військовослужбовиця, майор Національної гвардії України, учасниця російсько-української війни. Кандидатка наук із соціальних комунікацій (2014).
🚪Вхід вільний.
🌐Коли: 27 березня о 17:00
🌍Де: Київ, Національна бібіліотека України імені Ярослава Мудрого, вул. Грушевського 1
📌Модератор: Дмитро Андрющенко із позивним "Дипломат"
📌Про книжку:
«Полон» — 86 діб українські військові тримали оборону в оточеному Маріуполі та на території заводу «Азовсталь». Для збереження життів бійців і порятунку поранених, наказом вищого військового командування, захисники припинили оборону, покинули територію заводу і мали здатися в так званий «почесний полон» у присутності міжнародних організацій і спостерігачів, з умовою обміну через 3-4 місяці.
Валерія «Нава» Суботіна була в складі пресслужби полку «Азов». Їй судилося бути в полоні — спочатку в Оленівці, потім в Таганрозькій тюрмі — понад 11 місяців. Всі кола пекла, які вона пройшла за майже рік, Валерія описала в цій книжці.
Постійне спостереження, контроль, приниження, нелюдські умови утримування, критичний дефіцит їжі та води, намагання ворога зламати її фізично і морально, підкорити, залякати, підштовхнути до зради — все це відбувалося з нею. Допити та катування виснажували. Неможливість контактів з друзями й рідними, дезінформація і пропаганда ворога забирали останню надію на обмін і свободу. Але неволя не зламала сміливу жінку, тепер вона — свідок злодіянь рф.
🛒Придбати книжку.
📌 Про авторку:
Валерія Суботіна – українська журналістка, викладачка, поетка, військовослужбовиця, майор Національної гвардії України, учасниця російсько-української війни. Кандидатка наук із соціальних комунікацій (2014).
🚪Вхід вільний.
Forwarded from Видавництво Фоліо
📚Запрошуємо на презентації книжки Валерії Суботіної «Полон» у Харкові та Дніпрі
🌐Коли: 29 березня о 16:00
🌍Де: місто Харків
Вхід за попередньою зареєстрацією у гугл-формі. Це пов’язано з безпековими заходами. Реєстрація тут.
🌐Коли: 30 березня о 15:00
🌍Де: місто Дніпро
Будинок на Троїцькій, Троїцька площа, 5а
📌Про книжку:
«Полон» — 86 діб українські військові тримали оборону в оточеному Маріуполі та на території заводу «Азовсталь». Для збереження життів бійців і порятунку поранених, наказом вищого військового командування, захисники припинили оборону, покинули територію заводу і мали здатися в так званий «почесний полон» у присутності міжнародних організацій і спостерігачів, з умовою обміну через 3-4 місяці.
Валерія «Нава» Суботіна була в складі пресслужби полку «Азов». Їй судилося бути в полоні — спочатку в Оленівці, потім в Таганрозькій тюрмі — понад 11 місяців.
Всі кола пекла, які вона пройшла за майже рік, Валерія описала в цій книжці. Постійне спостереження, контроль, приниження, нелюдські умови утримування, критичний дефіцит їжі та води, намагання ворога зламати її фізично і морально, підкорити, залякати, підштовхнути до зради — все це відбувалося з нею. Допити та катування виснажували. Неможливість контактів з друзями й рідними, дезінформація і пропаганда ворога забирали останню надію на обмін і свободу. Але неволя не зламала сміливу жінку, тепер вона — свідок злодіянь рф.
📌 Про авторку:
Валерія Суботіна – українська журналістка, викладачка, поетка, військовослужбовиця, майор Національної гвардії України, учасниця російсько-української війни. Кандидат наук із соціальних комунікацій (2014).
🚪Вхід на події вільний.
🛒Придбати книжку.
🌐Коли: 29 березня о 16:00
🌍Де: місто Харків
Вхід за попередньою зареєстрацією у гугл-формі. Це пов’язано з безпековими заходами. Реєстрація тут.
🌐Коли: 30 березня о 15:00
🌍Де: місто Дніпро
Будинок на Троїцькій, Троїцька площа, 5а
📌Про книжку:
«Полон» — 86 діб українські військові тримали оборону в оточеному Маріуполі та на території заводу «Азовсталь». Для збереження життів бійців і порятунку поранених, наказом вищого військового командування, захисники припинили оборону, покинули територію заводу і мали здатися в так званий «почесний полон» у присутності міжнародних організацій і спостерігачів, з умовою обміну через 3-4 місяці.
Валерія «Нава» Суботіна була в складі пресслужби полку «Азов». Їй судилося бути в полоні — спочатку в Оленівці, потім в Таганрозькій тюрмі — понад 11 місяців.
Всі кола пекла, які вона пройшла за майже рік, Валерія описала в цій книжці. Постійне спостереження, контроль, приниження, нелюдські умови утримування, критичний дефіцит їжі та води, намагання ворога зламати її фізично і морально, підкорити, залякати, підштовхнути до зради — все це відбувалося з нею. Допити та катування виснажували. Неможливість контактів з друзями й рідними, дезінформація і пропаганда ворога забирали останню надію на обмін і свободу. Але неволя не зламала сміливу жінку, тепер вона — свідок злодіянь рф.
📌 Про авторку:
Валерія Суботіна – українська журналістка, викладачка, поетка, військовослужбовиця, майор Національної гвардії України, учасниця російсько-української війни. Кандидат наук із соціальних комунікацій (2014).
🚪Вхід на події вільний.
🛒Придбати книжку.
Forwarded from Видавництво Фоліо
📍Друзі, запрошуємо вас долучитись до трансляції події «Ройтбурд, Данте і Жадан» в межах публічної програми до виставки Дослідницької платформи PinchukArtCentre «Олександр Ройтбурд. Теорема влади».
📚Учасники:
▫️Сергій Жадан – письменник, музикант, громадський діяч.
Модерує подію Костянтин Дорошенко – куратор виставки «Олександр Ройтбурд. Теорема Влади», запрошений експерт Дослідницької платформи PinchukArtCentre.
📖 Нещодавно вийшла друком «Божественна комедія» Данте Аліг'єрі в 3х томах з паралельним українським та італійським текстом з ілюстраціями Олександра Ройтбурда. За життя художник встиг запропонувати значну частину робіт для цього видання.
В таких проєктах Ройтбурд не звертається до буквального ілюстрування оповіді, а шукає образи, які б за відчуттями перегукувались з твором. Зокрема, такий підхід він використовував, коли у 2016 році робив ілюстрації до збірки віршів Жадана «Тамплієри». Крім цього, митці мали нагоду співпрацювати і в інших ролях – збірку Ройтбурда «Вірші дилетанта», яка вийшла у 2021 році, проілюстрував письменник і друг художника Сергій Жадан.
📌Посилання на трансляцію тут.
🌐 Придбати книжку.
📚Учасники:
▫️Сергій Жадан – письменник, музикант, громадський діяч.
Модерує подію Костянтин Дорошенко – куратор виставки «Олександр Ройтбурд. Теорема Влади», запрошений експерт Дослідницької платформи PinchukArtCentre.
📖 Нещодавно вийшла друком «Божественна комедія» Данте Аліг'єрі в 3х томах з паралельним українським та італійським текстом з ілюстраціями Олександра Ройтбурда. За життя художник встиг запропонувати значну частину робіт для цього видання.
В таких проєктах Ройтбурд не звертається до буквального ілюстрування оповіді, а шукає образи, які б за відчуттями перегукувались з твором. Зокрема, такий підхід він використовував, коли у 2016 році робив ілюстрації до збірки віршів Жадана «Тамплієри». Крім цього, митці мали нагоду співпрацювати і в інших ролях – збірку Ройтбурда «Вірші дилетанта», яка вийшла у 2021 році, проілюстрував письменник і друг художника Сергій Жадан.
📌Посилання на трансляцію тут.
🌐 Придбати книжку.
📚Запрошуємо на презентацію книжки Валерії Суботіної «Полон» у Дніпрі
🌐Коли: 30 березня о 15:00
🌍
Будинок на Троїцькій, Троїцька площа, 5а
📌Про книжку:
«Полон» — 86 діб українські військові тримали оборону в оточеному Маріуполі та на території заводу «Азовсталь». Для збереження життів бійців і порятунку поранених, наказом вищого військового командування, захисники припинили оборону, покинули територію заводу і мали здатися в так званий «почесний полон» у присутності міжнародних організацій і спостерігачів, з умовою обміну через 3-4 місяці.
Валерія «Нава» Суботіна була в складі пресслужби полку «Азов». Їй судилося бути в полоні — спочатку в Оленівці, потім в Таганрозькій тюрмі — понад 11 місяців.
Всі кола пекла, які вона пройшла за майже рік, Валерія описала в цій книжці. Постійне спостереження, контроль, приниження, нелюдські умови утримування, критичний дефіцит їжі та води, намагання ворога зламати її фізично і морально, підкорити, залякати, підштовхнути до зради — все це відбувалося з нею. Допити та катування виснажували. Неможливість контактів з друзями й рідними, дезінформація і пропаганда ворога забирали останню надію на обмін і свободу. Але неволя не зламала сміливу жінку, тепер вона — свідок злодіянь рф.
📌 Про авторку:
Валерія Суботіна – українська журналістка, викладачка, поетка, військовослужбовиця, майор Національної гвардії України, учасниця російсько-української війни. Кандидат наук із соціальних комунікацій (2014).
🚪Вхід на подію вільний.
🛒Придбати книжку - в першому коментарі
🌐Коли: 30 березня о 15:00
🌍
Будинок на Троїцькій, Троїцька площа, 5а
📌Про книжку:
«Полон» — 86 діб українські військові тримали оборону в оточеному Маріуполі та на території заводу «Азовсталь». Для збереження життів бійців і порятунку поранених, наказом вищого військового командування, захисники припинили оборону, покинули територію заводу і мали здатися в так званий «почесний полон» у присутності міжнародних організацій і спостерігачів, з умовою обміну через 3-4 місяці.
Валерія «Нава» Суботіна була в складі пресслужби полку «Азов». Їй судилося бути в полоні — спочатку в Оленівці, потім в Таганрозькій тюрмі — понад 11 місяців.
Всі кола пекла, які вона пройшла за майже рік, Валерія описала в цій книжці. Постійне спостереження, контроль, приниження, нелюдські умови утримування, критичний дефіцит їжі та води, намагання ворога зламати її фізично і морально, підкорити, залякати, підштовхнути до зради — все це відбувалося з нею. Допити та катування виснажували. Неможливість контактів з друзями й рідними, дезінформація і пропаганда ворога забирали останню надію на обмін і свободу. Але неволя не зламала сміливу жінку, тепер вона — свідок злодіянь рф.
📌 Про авторку:
Валерія Суботіна – українська журналістка, викладачка, поетка, військовослужбовиця, майор Національної гвардії України, учасниця російсько-української війни. Кандидат наук із соціальних комунікацій (2014).
🚪Вхід на подію вільний.
🛒Придбати книжку - в першому коментарі
773 доба широкомасштабного вторгнення.
Спроба аналітики.
Новий етап війни?
1. Спробуймо зрозуміти, що змінилося у поведінці ворога та наших можливостях, а також спрогнозувати розвиток подій. Для цього ненадовго повернемося у минуле. Я би назвав першим етапом події 1992-2014 років, постійні спроби Росії поставити під сумнів сам факт української незалежності. Це був період намагання відкласти розподіл активів колишнього СРСР, створити під тиском "партнерів" нульовий варіант та візію економічної неповноцінності України, підштовхнути до влади в Україні найбільш корумповані та антидержавні політичні угрупування. Тоді ж - спроба Росії прибрати до рук весь Чорноморський флот, провокації та "спецоперації", Будапештський меморандум, Тузла, Мюнхенська промова Путіна, невдалий Бухарестський саміт НАТО із зрадою союзників, розминка агресора в війні 08.08.08 в Грузії та розстріляний Майдан в 2014.
2. Другий етап - окупація та анексія Криму, псевдореспубліки у двох східних областях України і програш Путіна в Харкові, Дніпрі, Одесі і Маріуполі. Непідготовленість доведеного до винищення бойових можливостей українського війська, заклики американців "не потрібно дратувати росіян" щодо Криму, створення добровольчих батальйонів, волонтерський рух. Повна відсутність підтримки Заходу, декоративні санкції, Іловайськ. Дебальцеве і Мінськ, як поганий компроміс. Париж, як доказ того, що буде гірше. Попередження Байдена.
3. Третій, максимально гарячий етап війни почався 24 лютого 2022 року. Фантастичний підйом патріотичних настроїв, народна війна, Залужний, як символ спротиву; Зеленський, який розбурхав світ на санкції; постачання зброї та фінансова підтримка. Два-три тижні Арестовича. Евакуація та еміграція. Невдала спроба Росії "денацифікувати" та демілітаризувати нашу країну в Стамбулі. Трагедія Бучі та Маріуполя, спроба знищити Харків та Миколаїв. Захоплення Чорнобиля та Енергодару. Байрактари та Хаймарси, звільнення Півночі, Херсона та Харківщини. Становлення України, як світового лідера боротьби зі злом. Початок системного постачання зброї через механізми Рамштайну. Обговорення підтримки "до Перемоги". Населення готове чекати і вірити, армія мотивована і очікує постачання зброї, яке дозволить перемогти. Крейсер Москва та зерновий коридор. Звільнення командирів Азова.
4. Цей етап, нажаль, не спрацював на Україну. Спочатку обстріли нашої інфраструктури створили багато викликів українцям взимку 22-23 років. Зволікання Заходу з постачанням бронетехніки призвело до гальмування початку українського контрнаступу. За цей час росіяни відбудували розгалужену лінію оборони, мінні поля, провели мобілізаційні заходи, створили виробництва дронів та снарядів (хоч і не у тих обсягах, яких потребувала армія). Непрацюючі санкції на збут нафти та постачання технологічної продукції додалися до списку факторів, які знищили стратегічну ініціативу українців. Саме в цей період розпочався довгий період зволікання американських союзників та блокування Угорщиною підтримки європейців. Європа знайшла рішення і для фінансування України, і для покращення постачань, Сполучені Штати - дивують весь демократичний світ підігріванням агресору.
5. Новий етап - наступ росіян в кінці 2023 року. Авдіївська операція показала жахливий дефіцит fpv-дронів у українців, нестачу артилерійських снарядів, вчасно побудованих укріплень. В той же час росіяни навчилися розвідці дронами з великої висоти та на велику відстань та використанню КАБів на відстань 40-50 км, завдяки чому наряду з м'ясними штурмами, створили тиск на українські позиції від Куп'янська до Кринок. Позитивом цього етапу є фактичне звільнення заходу Чорного моря для повноцінного відновлення судноплавства і українського експорту. Одночасно були знищені два літака А-50, які забезпечували "очі" росіян на 650 кілометрів від місця польотів і кілька важливих кораблів Чорноморського Флоту. Це дає надію на те, що Україна виграє дистанційну війну за Південь.
Далі буде
Спроба аналітики.
Новий етап війни?
1. Спробуймо зрозуміти, що змінилося у поведінці ворога та наших можливостях, а також спрогнозувати розвиток подій. Для цього ненадовго повернемося у минуле. Я би назвав першим етапом події 1992-2014 років, постійні спроби Росії поставити під сумнів сам факт української незалежності. Це був період намагання відкласти розподіл активів колишнього СРСР, створити під тиском "партнерів" нульовий варіант та візію економічної неповноцінності України, підштовхнути до влади в Україні найбільш корумповані та антидержавні політичні угрупування. Тоді ж - спроба Росії прибрати до рук весь Чорноморський флот, провокації та "спецоперації", Будапештський меморандум, Тузла, Мюнхенська промова Путіна, невдалий Бухарестський саміт НАТО із зрадою союзників, розминка агресора в війні 08.08.08 в Грузії та розстріляний Майдан в 2014.
2. Другий етап - окупація та анексія Криму, псевдореспубліки у двох східних областях України і програш Путіна в Харкові, Дніпрі, Одесі і Маріуполі. Непідготовленість доведеного до винищення бойових можливостей українського війська, заклики американців "не потрібно дратувати росіян" щодо Криму, створення добровольчих батальйонів, волонтерський рух. Повна відсутність підтримки Заходу, декоративні санкції, Іловайськ. Дебальцеве і Мінськ, як поганий компроміс. Париж, як доказ того, що буде гірше. Попередження Байдена.
3. Третій, максимально гарячий етап війни почався 24 лютого 2022 року. Фантастичний підйом патріотичних настроїв, народна війна, Залужний, як символ спротиву; Зеленський, який розбурхав світ на санкції; постачання зброї та фінансова підтримка. Два-три тижні Арестовича. Евакуація та еміграція. Невдала спроба Росії "денацифікувати" та демілітаризувати нашу країну в Стамбулі. Трагедія Бучі та Маріуполя, спроба знищити Харків та Миколаїв. Захоплення Чорнобиля та Енергодару. Байрактари та Хаймарси, звільнення Півночі, Херсона та Харківщини. Становлення України, як світового лідера боротьби зі злом. Початок системного постачання зброї через механізми Рамштайну. Обговорення підтримки "до Перемоги". Населення готове чекати і вірити, армія мотивована і очікує постачання зброї, яке дозволить перемогти. Крейсер Москва та зерновий коридор. Звільнення командирів Азова.
4. Цей етап, нажаль, не спрацював на Україну. Спочатку обстріли нашої інфраструктури створили багато викликів українцям взимку 22-23 років. Зволікання Заходу з постачанням бронетехніки призвело до гальмування початку українського контрнаступу. За цей час росіяни відбудували розгалужену лінію оборони, мінні поля, провели мобілізаційні заходи, створили виробництва дронів та снарядів (хоч і не у тих обсягах, яких потребувала армія). Непрацюючі санкції на збут нафти та постачання технологічної продукції додалися до списку факторів, які знищили стратегічну ініціативу українців. Саме в цей період розпочався довгий період зволікання американських союзників та блокування Угорщиною підтримки європейців. Європа знайшла рішення і для фінансування України, і для покращення постачань, Сполучені Штати - дивують весь демократичний світ підігріванням агресору.
5. Новий етап - наступ росіян в кінці 2023 року. Авдіївська операція показала жахливий дефіцит fpv-дронів у українців, нестачу артилерійських снарядів, вчасно побудованих укріплень. В той же час росіяни навчилися розвідці дронами з великої висоти та на велику відстань та використанню КАБів на відстань 40-50 км, завдяки чому наряду з м'ясними штурмами, створили тиск на українські позиції від Куп'янська до Кринок. Позитивом цього етапу є фактичне звільнення заходу Чорного моря для повноцінного відновлення судноплавства і українського експорту. Одночасно були знищені два літака А-50, які забезпечували "очі" росіян на 650 кілометрів від місця польотів і кілька важливих кораблів Чорноморського Флоту. Це дає надію на те, що Україна виграє дистанційну війну за Південь.
Далі буде
774 доба широкомасштабного вторгнення.
Спроба аналітики.
Новий етап війни?
6. Погляньмо на чинний стан справ без зайвого поспіху. Росіяни, які втратили в Авдіївці багато живої сили та техніки, в тому числі з "нової" 25 армії, зупинили шалений тиск на Кринки, Серебрянське лісництво під Лиманом, Куп'янськ, зосередившись на напрямках: на Часів Яр, та околиці Авдіївки. До, речі, вдалі дії РДК та тих, хто їм допомагав, змусили ворога відтягнути значну частину бойових підрозділів з Куп'янського напрямку на Курщину та Білгородщину. Вочевидь, питання економії засобів артилерії та бронетехніки, яке поступово загострюється, цим літом стане руба. Для остаточного вирішення проблеми переваги росіян в наземних озброєннях Україні в будь-якому випадку потрібна системна допомога Заходу, насамперед, у боєприпасах та далекобійній зброї. Ніякі розмови про те, що дрони замінюють артилерію не можуть залякати ворога: потрібні снаряди, снаряди і снаряди, як стандартів НАТО, так і радянського зразка. Роль президента Чехії генерала Петра Павла - фантастично важлива, але маленька Чехія, яка демонструє не тільки дружнє ставлення, а і гнучкі підходи до логістики, не може заступити найбільшу військову майстерню світу - Сполучені Штати. Дилема, яка постане перед американським парламентом 9 квітня, вже відома: чергові способи зупинити фінансування чи консенсус заради підтримки України. І жодні стратегічні міркування не мають значення.
7. Британія щодо поставок поводить себе все більш результативно, витрачаючи свою частину коштів на ракети, що долітають до окупованого Криму, максимально сучасні повітряні, надводні і навіть підводні безпілотники, реб та інші технологічні речі. Німеччина, яка довго розкачувалася, сьогодні фактично замінила США за величезним асортиментом складної техніки, нарощує виробництво снарядів, однак досі не ухвалила принципово важливе рішення про ракети "Таурус". Також в руках у німців - можливості збільшення постачань сучасного ППО. Виробництво німецької бронетехніки вже готується на території України на захищених об'єктах. Нам повністю невідомо, що саме мав на увазі французький Президент Макрон під прямою участю французьких військових в подіях на нашій території, але важливим є те, що станом на сьогодні Франція - експортер номер два зброї в світі після США. Макрон, вочевидь, використовує власну ІПСО проти російських керівників, намагаючись спровокувати їх своїми висловлюваннями. Що це - частина плану участі французів у захисті нашого неба, навчанні військових чи помста за Африку? Скоро дізнаємося.
8. Наскільки мені відомо, росіяни домовлялися з кимось із посередників, що обидві сторони не будуть бити по енергетичній інфраструктурі і повністю наплювали на ці обіцянки одразу після виборів президента росії. Ворог, який не зміг за зиму продемонструвати суттєвих територіальних досягнень, шукає швидкий спосіб тиску на українське керівництво. Зокрема, через повне терористичне знищення нашої економіки через неможливість виробляти та передавати потрібну для населення та промисловості кількість енергії. Рішення, на жаль, тільки одне: загальне збільшення ППО, а саме Петріотів та їхніх аналогів. Для цього рішення потрібні Сполучені Штати, які мають найбільший арсенал ППО в світі. Те, що Німеччина почала для нас пошук " Петріотів" по світу - недостатньо.
9. Україна, яка навчилась самостійно виробляти заходи ураження, які летять в бік території ворога, вже не настільки залежить від заборони західних постачальників на використання на конституційний історичній території Росії, без Криму та південного сходу України.
Станом на сьогодні ударами українських дронів фактично зупинено 15% потужностей російської нафтопереробки, головного фінансового донора військових дій з боку Росії. Фактично вигнаний з Криму Чорноморський Флот має можливості використання носіїв "Калібрів", але вже з Новоросійської бухти. Тільки за останні дні, нарешті, відбулася серія знищень російських літаків на аеродромах базування в Ростовській та Саратовській областях.
Спроба аналітики.
Новий етап війни?
6. Погляньмо на чинний стан справ без зайвого поспіху. Росіяни, які втратили в Авдіївці багато живої сили та техніки, в тому числі з "нової" 25 армії, зупинили шалений тиск на Кринки, Серебрянське лісництво під Лиманом, Куп'янськ, зосередившись на напрямках: на Часів Яр, та околиці Авдіївки. До, речі, вдалі дії РДК та тих, хто їм допомагав, змусили ворога відтягнути значну частину бойових підрозділів з Куп'янського напрямку на Курщину та Білгородщину. Вочевидь, питання економії засобів артилерії та бронетехніки, яке поступово загострюється, цим літом стане руба. Для остаточного вирішення проблеми переваги росіян в наземних озброєннях Україні в будь-якому випадку потрібна системна допомога Заходу, насамперед, у боєприпасах та далекобійній зброї. Ніякі розмови про те, що дрони замінюють артилерію не можуть залякати ворога: потрібні снаряди, снаряди і снаряди, як стандартів НАТО, так і радянського зразка. Роль президента Чехії генерала Петра Павла - фантастично важлива, але маленька Чехія, яка демонструє не тільки дружнє ставлення, а і гнучкі підходи до логістики, не може заступити найбільшу військову майстерню світу - Сполучені Штати. Дилема, яка постане перед американським парламентом 9 квітня, вже відома: чергові способи зупинити фінансування чи консенсус заради підтримки України. І жодні стратегічні міркування не мають значення.
7. Британія щодо поставок поводить себе все більш результативно, витрачаючи свою частину коштів на ракети, що долітають до окупованого Криму, максимально сучасні повітряні, надводні і навіть підводні безпілотники, реб та інші технологічні речі. Німеччина, яка довго розкачувалася, сьогодні фактично замінила США за величезним асортиментом складної техніки, нарощує виробництво снарядів, однак досі не ухвалила принципово важливе рішення про ракети "Таурус". Також в руках у німців - можливості збільшення постачань сучасного ППО. Виробництво німецької бронетехніки вже готується на території України на захищених об'єктах. Нам повністю невідомо, що саме мав на увазі французький Президент Макрон під прямою участю французьких військових в подіях на нашій території, але важливим є те, що станом на сьогодні Франція - експортер номер два зброї в світі після США. Макрон, вочевидь, використовує власну ІПСО проти російських керівників, намагаючись спровокувати їх своїми висловлюваннями. Що це - частина плану участі французів у захисті нашого неба, навчанні військових чи помста за Африку? Скоро дізнаємося.
8. Наскільки мені відомо, росіяни домовлялися з кимось із посередників, що обидві сторони не будуть бити по енергетичній інфраструктурі і повністю наплювали на ці обіцянки одразу після виборів президента росії. Ворог, який не зміг за зиму продемонструвати суттєвих територіальних досягнень, шукає швидкий спосіб тиску на українське керівництво. Зокрема, через повне терористичне знищення нашої економіки через неможливість виробляти та передавати потрібну для населення та промисловості кількість енергії. Рішення, на жаль, тільки одне: загальне збільшення ППО, а саме Петріотів та їхніх аналогів. Для цього рішення потрібні Сполучені Штати, які мають найбільший арсенал ППО в світі. Те, що Німеччина почала для нас пошук " Петріотів" по світу - недостатньо.
9. Україна, яка навчилась самостійно виробляти заходи ураження, які летять в бік території ворога, вже не настільки залежить від заборони західних постачальників на використання на конституційний історичній території Росії, без Криму та південного сходу України.
Станом на сьогодні ударами українських дронів фактично зупинено 15% потужностей російської нафтопереробки, головного фінансового донора військових дій з боку Росії. Фактично вигнаний з Криму Чорноморський Флот має можливості використання носіїв "Калібрів", але вже з Новоросійської бухти. Тільки за останні дні, нарешті, відбулася серія знищень російських літаків на аеродромах базування в Ростовській та Саратовській областях.
Уражені літаки біля Ростову-на-Дону - це якраз ті, що кошмарять наших військових по лінії бойових зіткнень та мешканців Харкова.
10.Влучання не просто в російські НПЗ, а конкретно в найбільш уразливі об'єкти технологічного ланцюжка виробництва палива, свідчить передусім про дві речі - наявність у нас повноцінних розвідувальних даних та дронів українського виробництва, які прилітають без відхилення навіть на один-два метри з великим коефіцієнтом корисної дії. Оскільки виробництво палива в Росії зменшено на 10-15%, ціна зросла на 50%, експорт зупинено. Це однозначно перша результативна спроба обеззброїти цілий сектор економіки, який працює на постачання армії ворога. На черзі наступна, очевидно, більш результативна серія ударів українських способів ураження по енергетичних та інфраструктурних російських об'єктах радіусом 1200 км від українсько-російського кордону, що набагато ускладнює для росіян можливості захисту за допомогою засобів ППО, які і так максимально стягнуто до Москви, Білгорода, Криму. Вдалі влучання на Єлабузькому заводі, який збирає іранські "Шахеди/Герані" - показник самообеззброєння росіян.
11. Ворог теж вміє рахувати. Сьогоднішня ситуація з максимально активним використанням КАБів пояснюється просто. Як тільки F-16 будуть поставлені на озброєння ЗСУ, можливості ворога щодо скидання КАБів, польотів літаків вблизу лінії фронту, державного кордону, навіть, просто будь-якого використання повітря, суттєво зменшаться. Очікуємо на вирішення питання з радарами для цих, важливих для нас, літаків.
Далі буде
10.Влучання не просто в російські НПЗ, а конкретно в найбільш уразливі об'єкти технологічного ланцюжка виробництва палива, свідчить передусім про дві речі - наявність у нас повноцінних розвідувальних даних та дронів українського виробництва, які прилітають без відхилення навіть на один-два метри з великим коефіцієнтом корисної дії. Оскільки виробництво палива в Росії зменшено на 10-15%, ціна зросла на 50%, експорт зупинено. Це однозначно перша результативна спроба обеззброїти цілий сектор економіки, який працює на постачання армії ворога. На черзі наступна, очевидно, більш результативна серія ударів українських способів ураження по енергетичних та інфраструктурних російських об'єктах радіусом 1200 км від українсько-російського кордону, що набагато ускладнює для росіян можливості захисту за допомогою засобів ППО, які і так максимально стягнуто до Москви, Білгорода, Криму. Вдалі влучання на Єлабузькому заводі, який збирає іранські "Шахеди/Герані" - показник самообеззброєння росіян.
11. Ворог теж вміє рахувати. Сьогоднішня ситуація з максимально активним використанням КАБів пояснюється просто. Як тільки F-16 будуть поставлені на озброєння ЗСУ, можливості ворога щодо скидання КАБів, польотів літаків вблизу лінії фронту, державного кордону, навіть, просто будь-якого використання повітря, суттєво зменшаться. Очікуємо на вирішення питання з радарами для цих, важливих для нас, літаків.
Далі буде
Майже 800 днів вторгнення, яке назвали широкомасштабним. На шляху з Вінниччини до Харкова заїхав у справах до Одеси. Тепле у всіх сенсах місто. Маю працювати над новою книжкою. Маю написати кілька текстів про книжки для соцмереж.
Вся стрічка фейсбуку - в прочитаних та написаних книжках, пострефлексії на дискусію про Булгакова, яку дуже вдало вкинули українцям. У стрічці - і перша засмага, і шашлики, і світські плітки. І котики. Багато котиків.
Не можу сьогодні писати про книжки, висловлюватися щодо чергового мертвого письменника, від якого відхрещується Україна.
В Одесі завтра день жалоби. Вчора загинули люди, в тому числі юна дівчинка, при обстрілі Олександрівки, селища, яке стоїть біля мостової та портової інфраструктури на шляху в Чорноморськ. Загинули люди і на півночі Харківщини, і в Миколаєві.
Трипільська станція - те, що ще залишалося з генерації Центренерго після знищення Зміївської. Невже суспільство потребує не діалогу, а кількох монологів про це?
Ухвалення надважливого закону майже без обговорення, в спринтерському режимі, після кількох місяців свідомого блокування та зволікання. Обнулення діалогу з тими, хто воює через прибирання ключових норм з проєкту перед голосуванням.
Чергове вкидання про "пропозиції миру від Ердогана. Істерична відмова євродепутатів затвердити звіт, доки Україні не знайдуть сім Патріотів. Демонстративне мовчання американців, коли мова заходить про Петріоти та ППО. Незрозумілий відступ ізраїльтян з південної частини Сектора Гази. Ще більш незрозумілий політичний відступ саудитів від боротьби з хуситськими терористами. Бандитів потрібно виростити, щоб стало очевидно, що вони є загрозою?
Майже захищений Київ не розуміє, що десь є військові в окопах, які дають можливість поїхати на шашлики на травневі свята? В Києві не розуміють, що тринадцять ракет С-300 за одну ніч на Харків - це не проблема виключно мужніх та впертих харків'ян?
Чи не пора прокинутися для суспільного діалогу?
І ще. Вибачте, у держави є інформаційна політика?
Котик для привертання уваги.
Вся стрічка фейсбуку - в прочитаних та написаних книжках, пострефлексії на дискусію про Булгакова, яку дуже вдало вкинули українцям. У стрічці - і перша засмага, і шашлики, і світські плітки. І котики. Багато котиків.
Не можу сьогодні писати про книжки, висловлюватися щодо чергового мертвого письменника, від якого відхрещується Україна.
В Одесі завтра день жалоби. Вчора загинули люди, в тому числі юна дівчинка, при обстрілі Олександрівки, селища, яке стоїть біля мостової та портової інфраструктури на шляху в Чорноморськ. Загинули люди і на півночі Харківщини, і в Миколаєві.
Трипільська станція - те, що ще залишалося з генерації Центренерго після знищення Зміївської. Невже суспільство потребує не діалогу, а кількох монологів про це?
Ухвалення надважливого закону майже без обговорення, в спринтерському режимі, після кількох місяців свідомого блокування та зволікання. Обнулення діалогу з тими, хто воює через прибирання ключових норм з проєкту перед голосуванням.
Чергове вкидання про "пропозиції миру від Ердогана. Істерична відмова євродепутатів затвердити звіт, доки Україні не знайдуть сім Патріотів. Демонстративне мовчання американців, коли мова заходить про Петріоти та ППО. Незрозумілий відступ ізраїльтян з південної частини Сектора Гази. Ще більш незрозумілий політичний відступ саудитів від боротьби з хуситськими терористами. Бандитів потрібно виростити, щоб стало очевидно, що вони є загрозою?
Майже захищений Київ не розуміє, що десь є військові в окопах, які дають можливість поїхати на шашлики на травневі свята? В Києві не розуміють, що тринадцять ракет С-300 за одну ніч на Харків - це не проблема виключно мужніх та впертих харків'ян?
Чи не пора прокинутися для суспільного діалогу?
І ще. Вибачте, у держави є інформаційна політика?
Котик для привертання уваги.
Forwarded from Видавництво Фоліо
📍Друзі, ділимось із вами записом події, яка відбулась 28 березня 2024 року в PinchukArtCentre —
«Ройтбурд, Данте і Жадан».
📚Нещодавно вийшла друком
«Божественна комедія» Данте Аліг'єрі в 3х томах з паралельним українським та італійським текстом з ілюстраціями Олександра Ройтбурда. За життя художник встиг запропонувати значну частину робіт для цього видання.
В подібних проєктах Ройтбурд не звертається до буквального ілюстрування оповіді, а шукає образи, які б за відчуттями перегукувались з твором.
Зокрема, такий підхід він використовував, коли у 2016 році робив ілюстрації до збірки віршів Жадана «Тамплієри». Крім цього, митці мали нагоду співпрацювати і в інших ролях – збірку Ройтбурда «Вірші дилетанта», яка вийшла у 2021 році, проілюстрував письменник і друг художника Сергій Жадан.
📌Про ці – почасти міжчасові – діалоги між митцями поговорили під час події «Ройтбурд, Данте і Жадан».
Сергій Жадан презентував «Божественну комедію» Данте Аліг'єрі з ілюстраціями Олександра Ройтбурда.
Також письменник поділився спогадами про Олександра, розповів про їхню творчу співпрацю та прочитав уривки з Данте, свої вірші та тексти Ройтбурда.
Сергій Жадан – письменник, музикант, громадський діяч.
Модерував подію Костянтин Дорошенко – куратор виставки «Олександр Ройтбурд. Теорема Влади», запрошений експерт Дослідницької платформи PinchukArtCentre.
🛒 Придбати книжки.
🌐 Повне відео презентації тут.
«Ройтбурд, Данте і Жадан».
📚Нещодавно вийшла друком
«Божественна комедія» Данте Аліг'єрі в 3х томах з паралельним українським та італійським текстом з ілюстраціями Олександра Ройтбурда. За життя художник встиг запропонувати значну частину робіт для цього видання.
В подібних проєктах Ройтбурд не звертається до буквального ілюстрування оповіді, а шукає образи, які б за відчуттями перегукувались з твором.
Зокрема, такий підхід він використовував, коли у 2016 році робив ілюстрації до збірки віршів Жадана «Тамплієри». Крім цього, митці мали нагоду співпрацювати і в інших ролях – збірку Ройтбурда «Вірші дилетанта», яка вийшла у 2021 році, проілюстрував письменник і друг художника Сергій Жадан.
📌Про ці – почасти міжчасові – діалоги між митцями поговорили під час події «Ройтбурд, Данте і Жадан».
Сергій Жадан презентував «Божественну комедію» Данте Аліг'єрі з ілюстраціями Олександра Ройтбурда.
Також письменник поділився спогадами про Олександра, розповів про їхню творчу співпрацю та прочитав уривки з Данте, свої вірші та тексти Ройтбурда.
Сергій Жадан – письменник, музикант, громадський діяч.
Модерував подію Костянтин Дорошенко – куратор виставки «Олександр Ройтбурд. Теорема Влади», запрошений експерт Дослідницької платформи PinchukArtCentre.
🛒 Придбати книжки.
🌐 Повне відео презентації тут.
HTML Embed Code: