753 доба широкомасштабного вторгнення. Спроба аналітики. Друга частина.
8. Кожен американський та європейський демократичний політик має кілька речей, які впливають на його рішення, це потрібно зрозуміти. Перше - його совість, особисте коло спілкування, особиста і родинна репутація. Друге - партія, яка привела його до влади, команда, яка готує рішення. Третє - міжнародні домовленості, досягнуті до події і які весь час з‘являються в результаті нових перемовин. Четверте - тиск обставин, точка зору електорату, можливий результат майбутніх виборів. П‘яте - оскільки політика - це мистецтво можливого, на ухвалення рішення впливає можливість втілити його в дійсність, розрахунки та прорахунки аналітиків, особисті переконання та побоювання щодо можливої поразки. І шосте - випадкова емоційна складова. Дуже часто саме вона впливає на результат. Початок вторгнення Росії - емоційно всі були за нас, але мали невпевненість в успіху України, не хотіли конфліктувати з жорсткою та сильною Росією, яка, з погляду будь-якого західного «експерта» мала швидко перемогти. На наступному етапі електорат та емоційна складова тиснули в бік підтримки за майже цілковитої відсутності стримуючих факторів. Наразі маємо інше- підтримують максимально ті, хто має сильні переконання в необхідності захисту справедливості та постійні державні інтереси. Дедалі складніше переконувати більшість «болота» в партіях та парламентах, коли йдеться про кожен наступний рік війни. Це означає щоразу більші проблеми для обох сторін, як і зростання ціни для тих, хто отримує рахунок. Власне, це і формулює критичну необхідність перегрупування коаліції на підтримку України. З‘явилися нові харизматичні лідери, новий системний противник - до Орбана, який грає за команду Путіна в ЄС, додався Фіцо. Цей персонаж не раз збанкрутував, але знову і знову повертався у велику гру, врешті тримавши перемогу. Дідько вхопив би цього словацького путініста.
9. Зрозуміло, що серед питань постачання зброї завжди є і будуть як таємниці, так і демонстративні вигадки. Впевнений, що часто посередник, який вміє «підмазати» лідера маленької авторитарної країни, отримає те, чого не взмозі отримати велика демократична країна, навіть через жорсткі методи перемовин. Ми не знаємо способу, в який США домовлялися з Японією щодо допомоги Україні в грудні і січні грошима. Так само - щодо Туреччини і Греції, які отримують літаки F-35 та F-16 і за це щось мають віддати нам невідомо, на яких умовах. Вчорашній крок Греції, яка ніби передає нам американську бронетехніку часів Другої Світової не дуже здивував. Я не впевнений, що все відбудеться так, як виглядає на папері та у медіа. Можливо, замість старої вісімдесятирічної американської, приїде стара п‘ятдесятирічна радянська, яка нас більше влаштує. Невідомо також, як було сформовано перший після перерви пакет американської допомоги на 300 мільйонів доларів, і чому, в порівнянні з попередніми повідомленнями, з нього зникли ATACMC. Цікаво, про що конкретно домовилися на зустрічі керівники Франції, Німеччини і Польщі, але достеменно відомо: вони - домовилися. Ми відчуємо цю підтримку через деякий час. Це не обов‘язково тільки далекобійна артилерія і ракети. Це - спільна політика трьох великих держав в умовах паралічу американської підтримки. Але, як це часто буває, саме такі об‘єднані кроки і тиснуть на інших партнерів, які відчувають, що опинилися позаду. Подивимося на реакцію США, Канади, НАТО, Британії та Скандинавських країн.
10. Говорячи про постійні російські ІПСО про те, як швидко вони захоплять Куп‘янськ, Вугледар, Роботино, Кринки або Харків, Одесу або Дніпро, потрібно сказати, що росіяни не тільки навчилися воювати краще, ніж це було в 2022 році, вони також навчилися набирати рекрутів в збройні сили, більше (але все одно менше, ніж використовують) виробляти військової техніки і снарядів, також вони навчилися і боротися з нами в інформаційній сфері на нашій території. Потрібно максимально широко навчати населення тому, як працювати і жити в умовах постійного інформаційного тиску ворога.
753 доба широкомасштабного вторгнення. Спроба аналітики. Друга частина.
8. Кожен американський та європейський демократичний політик має кілька речей, які впливають на його рішення, це потрібно зрозуміти. Перше - його совість, особисте коло спілкування, особиста і родинна репутація. Друге - партія, яка привела його до влади, команда, яка готує рішення. Третє - міжнародні домовленості, досягнуті до події і які весь час з‘являються в результаті нових перемовин. Четверте - тиск обставин, точка зору електорату, можливий результат майбутніх виборів. П‘яте - оскільки політика - це мистецтво можливого, на ухвалення рішення впливає можливість втілити його в дійсність, розрахунки та прорахунки аналітиків, особисті переконання та побоювання щодо можливої поразки. І шосте - випадкова емоційна складова. Дуже часто саме вона впливає на результат. Початок вторгнення Росії - емоційно всі були за нас, але мали невпевненість в успіху України, не хотіли конфліктувати з жорсткою та сильною Росією, яка, з погляду будь-якого західного «експерта» мала швидко перемогти. На наступному етапі електорат та емоційна складова тиснули в бік підтримки за майже цілковитої відсутності стримуючих факторів. Наразі маємо інше- підтримують максимально ті, хто має сильні переконання в необхідності захисту справедливості та постійні державні інтереси. Дедалі складніше переконувати більшість «болота» в партіях та парламентах, коли йдеться про кожен наступний рік війни. Це означає щоразу більші проблеми для обох сторін, як і зростання ціни для тих, хто отримує рахунок. Власне, це і формулює критичну необхідність перегрупування коаліції на підтримку України. З‘явилися нові харизматичні лідери, новий системний противник - до Орбана, який грає за команду Путіна в ЄС, додався Фіцо. Цей персонаж не раз збанкрутував, але знову і знову повертався у велику гру, врешті тримавши перемогу. Дідько вхопив би цього словацького путініста.
9. Зрозуміло, що серед питань постачання зброї завжди є і будуть як таємниці, так і демонстративні вигадки. Впевнений, що часто посередник, який вміє «підмазати» лідера маленької авторитарної країни, отримає те, чого не взмозі отримати велика демократична країна, навіть через жорсткі методи перемовин. Ми не знаємо способу, в який США домовлялися з Японією щодо допомоги Україні в грудні і січні грошима. Так само - щодо Туреччини і Греції, які отримують літаки F-35 та F-16 і за це щось мають віддати нам невідомо, на яких умовах. Вчорашній крок Греції, яка ніби передає нам американську бронетехніку часів Другої Світової не дуже здивував. Я не впевнений, що все відбудеться так, як виглядає на папері та у медіа. Можливо, замість старої вісімдесятирічної американської, приїде стара п‘ятдесятирічна радянська, яка нас більше влаштує. Невідомо також, як було сформовано перший після перерви пакет американської допомоги на 300 мільйонів доларів, і чому, в порівнянні з попередніми повідомленнями, з нього зникли ATACMC. Цікаво, про що конкретно домовилися на зустрічі керівники Франції, Німеччини і Польщі, але достеменно відомо: вони - домовилися. Ми відчуємо цю підтримку через деякий час. Це не обов‘язково тільки далекобійна артилерія і ракети. Це - спільна політика трьох великих держав в умовах паралічу американської підтримки. Але, як це часто буває, саме такі об‘єднані кроки і тиснуть на інших партнерів, які відчувають, що опинилися позаду. Подивимося на реакцію США, Канади, НАТО, Британії та Скандинавських країн.
10. Говорячи про постійні російські ІПСО про те, як швидко вони захоплять Куп‘янськ, Вугледар, Роботино, Кринки або Харків, Одесу або Дніпро, потрібно сказати, що росіяни не тільки навчилися воювати краще, ніж це було в 2022 році, вони також навчилися набирати рекрутів в збройні сили, більше (але все одно менше, ніж використовують) виробляти військової техніки і снарядів, також вони навчилися і боротися з нами в інформаційній сфері на нашій території. Потрібно максимально широко навчати населення тому, як працювати і жити в умовах постійного інформаційного тиску ворога.
