На шостий день Русалій давні укри починали знов “олюднюватися” - знімали костюми, змивали грим. Це був ритуал повернення від світу універсального, де підкреслена єдність з природою та духами-опікунами, в світ людської спільноти. На сьомий день Русалій давні укри влаштовували ярмарки зі змаганнями. Один з найвідоміших ярмарків називався Книжковий Арсенал. Ця назва містить у собі дивне поєдання, бо “арсенал” - це зброярня. Чому книги розглядалися, як елемент бойового спорядження — нам не відомо, але це відображено в ідіоматиці (“Слово, чом ти не твердая криця?”, "О слово! Будь мечем моїм!", "Мова-меч", ) Серед ярмаркових забав довший час популярними були “завалити генерала” і “поцілити алігатора іглою”. Ми не знаємо, як саме сформувалися ці забави і яка гра лягла в основу кожної з них. Якщо з “поцілити алігатора іглою” - все більш менш зрозуміло: це змагання на влучність, то “завалити генерала” має кілька варіацій, які не тотожні одна одній. Завалити алігатора (сучасна версія) Є завчасно підготоване пудало. Гравці намагаються влучити в нього, метаючи голки. Є окремі змагання: серед метунів шпиць для в'язання та серед метунів швацького шила. Нам важко нині реконструювати, який смисл вкладали в це дійство наші предки. Кліматологи, біологи та археологи створеджують, що на території їхнього проживання ніколи не водилися алігатори. Один вид алігаторів мешкав у Пн. Америці ( Alligator Mississippiensis ), інший — в акваторії річки Янцзи (Alligator sinensis). З іншого боку, письмові джерела, що дійшли до нас з тих часів, недвозначно стверджують, що тут водилися крокодили — їх використовували в оборонних цілях, запускаючи в прикордонні рови та довкруж фортець й інших укріплень. Є версія, і ми маємо її озвучити, що давні укри не розрізняли алігаторів і крокодилів, тому вживали ці два слова, як синоніми. Зокрема, можливо, кілька алігаторів/крокодилів для оброни міст і фортець привіз на ці терени американський воєначальник на ім'я Дідо Байден (NB: з'ясувати, чи є він родичем або нащадком полководця Байди-Вишневецького, ім'я якого час від часу зринає в письмових джерелах). Як вони виживали в холодному кліматі й чим харчувалися - невідомо. Друга версія стверджує, що “алігатор” - це хтонічна потвора, уособлення зла, що не має стосунку до плазунів з роду Alligator, а її назва походить від слова “алегорія”. На користь цієї версії виступає те, що у сказаннях давніх укрів є згадки про те, що алігатори літають, і тільки вправний і меткий лицар ладен поцілити в нього іглою, бо інша зброя не бере потвору. Відоме сказання “Про Богатиря, що іглою подолав сім Алігаторів”. З цього випливає, що ми маємо справу з традиційним мандрівним сюжетом про дракона та драконоборця. Третя версія стверджує, що “алігатор є плодом кохання жаби й гадюки”. В нас нема данних про те, що давні укри володіли генетичними технологіями такого рівня, щоб створювати подібних істот. Тож ми знову маємо справу з міфологією, від якої лишилися тільки окремі відблиски в ідіоматиці та фразеології. Щодо того, що таке “завалити генерала”, то до наших днів збереглося два традиційні тлумачення. Перше — це знову ж таки змагання на влучність і йдеться про гру в кеглі зі складною фігурою, яку треба збити з одного удару. Друга версія — йдеться про змагання на силу: спершу потрібно було завалити важкого кам'яного ідола, а потім його імітацію з цегли чи бетону. Нині змагання відбуваються, як командні, так і серед одиночних учасників. На восьмий день Русалій давні укри влаштовували барабанні вечірки. Також у цей день досі прийнято дарувати й отримувати в подарунок пательні та інше кухонне начиння. На цьому літні святки закінчувалися і починалися будні.
На шостий день Русалій давні укри починали знов “олюднюватися” - знімали костюми, змивали грим. Це був ритуал повернення від світу універсального, де підкреслена єдність з природою та духами-опікунами, в світ людської спільноти. На сьомий день Русалій давні укри влаштовували ярмарки зі змаганнями. Один з найвідоміших ярмарків називався Книжковий Арсенал. Ця назва містить у собі дивне поєдання, бо “арсенал” - це зброярня. Чому книги розглядалися, як елемент бойового спорядження — нам не відомо, але це відображено в ідіоматиці (“Слово, чом ти не твердая криця?”, "О слово! Будь мечем моїм!", "Мова-меч", ) Серед ярмаркових забав довший час популярними були “завалити генерала” і “поцілити алігатора іглою”. Ми не знаємо, як саме сформувалися ці забави і яка гра лягла в основу кожної з них. Якщо з “поцілити алігатора іглою” - все більш менш зрозуміло: це змагання на влучність, то “завалити генерала” має кілька варіацій, які не тотожні одна одній. Завалити алігатора (сучасна версія) Є завчасно підготоване пудало. Гравці намагаються влучити в нього, метаючи голки. Є окремі змагання: серед метунів шпиць для в'язання та серед метунів швацького шила. Нам важко нині реконструювати, який смисл вкладали в це дійство наші предки. Кліматологи, біологи та археологи створеджують, що на території їхнього проживання ніколи не водилися алігатори. Один вид алігаторів мешкав у Пн. Америці ( Alligator Mississippiensis ), інший — в акваторії річки Янцзи (Alligator sinensis). З іншого боку, письмові джерела, що дійшли до нас з тих часів, недвозначно стверджують, що тут водилися крокодили — їх використовували в оборонних цілях, запускаючи в прикордонні рови та довкруж фортець й інших укріплень. Є версія, і ми маємо її озвучити, що давні укри не розрізняли алігаторів і крокодилів, тому вживали ці два слова, як синоніми. Зокрема, можливо, кілька алігаторів/крокодилів для оброни міст і фортець привіз на ці терени американський воєначальник на ім'я Дідо Байден (NB: з'ясувати, чи є він родичем або нащадком полководця Байди-Вишневецького, ім'я якого час від часу зринає в письмових джерелах). Як вони виживали в холодному кліматі й чим харчувалися - невідомо. Друга версія стверджує, що “алігатор” - це хтонічна потвора, уособлення зла, що не має стосунку до плазунів з роду Alligator, а її назва походить від слова “алегорія”. На користь цієї версії виступає те, що у сказаннях давніх укрів є згадки про те, що алігатори літають, і тільки вправний і меткий лицар ладен поцілити в нього іглою, бо інша зброя не бере потвору. Відоме сказання “Про Богатиря, що іглою подолав сім Алігаторів”. З цього випливає, що ми маємо справу з традиційним мандрівним сюжетом про дракона та драконоборця. Третя версія стверджує, що “алігатор є плодом кохання жаби й гадюки”. В нас нема данних про те, що давні укри володіли генетичними технологіями такого рівня, щоб створювати подібних істот. Тож ми знову маємо справу з міфологією, від якої лишилися тільки окремі відблиски в ідіоматиці та фразеології. Щодо того, що таке “завалити генерала”, то до наших днів збереглося два традиційні тлумачення. Перше — це знову ж таки змагання на влучність і йдеться про гру в кеглі зі складною фігурою, яку треба збити з одного удару. Друга версія — йдеться про змагання на силу: спершу потрібно було завалити важкого кам'яного ідола, а потім його імітацію з цегли чи бетону. Нині змагання відбуваються, як командні, так і серед одиночних учасників. На восьмий день Русалій давні укри влаштовували барабанні вечірки. Також у цей день досі прийнято дарувати й отримувати в подарунок пательні та інше кухонне начиння. На цьому літні святки закінчувалися і починалися будні.
