Книги я люблю більше за кіно.
Зоряний десант нажаль ми всією країною подивились, а не прочитали. Бо роман Хайнлайна - драма серед іншого про неможливість існування прав без обов'язків і кризу існування політичних прав, як чогось само собою зрозумілого. Ось ти народився, тому ти можеш все рішати, ставь хрестик на виборах в бюлетені, дякую, бувай.
Фільм Зоряний десант про те, як якісь счастливі спортивні люди в формі, яка імітує засоби захисту будують кар'єру в армії пострілюючи в тупих жуків. І кульмінацією твору є спроможність жахнути ̶п̶о̶с̶е̶с̶т̶р̶у̶ побратима в душовій.
Тобто замість старшіп труперс у нас вийшов старшіп тріпперс.
Це щодо результатів нашої медійної політики, а також виття черешень і бунтів ухилянтів в коментах під любим постом.
Коли я кажу "у нас" я маю на увазі весь нарід в цілому.
Інфантильно в нас прийнято казати або "влада винувата" або "я на вибори не ходив і за цю владу не голосував". Давайте розберемось.
Китайці писали, що хороший політик подібний до дзеркала, який виявляє всі речі не показуючі себе. Зараз модно казати, що якісь люди злочинно хакнули український нарід і тепер користуються плодами обману. Ніхто нікого не хакав. Це не так працює. Ідея була символізувати всім підряд все підряд. Якби не було запиту, то транслюємі символи і меседжі б не знайшли рецепієнта (а тому б і не відбулися). Поважні західняки хотіли хуячити ремонти в маскві і будувати хати під аренду в Яремче в міжсезоння. Поважні східняки хотіли барижить контрабасом в східному нарпямку, падимать шахти і заводи та цим пишатись. Поважний центр хотів рьохати питання і скірдувать лаве. Всім показали чого вони хотіли. Навіть коли тези суперечили між собою. І саме обслуговування очікувань електорату і є роботою політика. Саме обслуговування очікувань електорату може перетворити людину з парафіянина РПЦ МП в борця за українську церкву, покинути партію регіонів і висувати патріотичний порядок денний. І саме тому від "перестать стрелять" і "домовитись по середині" ми маємо те що маємо.
Теза "я на вибори не ходив" - це окреме кіно. Такий собі рай інфантилізму в шалаші. І бог з ним, з концептуально високим - неучасть в делегуванні права використовувати апарат примусу (як основній насправді задачі виборів). Це ото своїми Платонами обколються... Навіть суто математично, людина, яка не прийшла на вибори пропорційно розподілила свій голос між усіма фіналістами виборів. Тобто не "не голосувала за цю владу", а "проголосувала за всіх мудаків шляхом неявки".
Як то кажуть "права не з'являються без обов'язків" і прямо зараз момент це зрозуміти і відчути. Можливо ми подолаємо старшіп тріпперс з вірою в зсу і псами патронами і отримаємо старшіп труперс з драмою і стражданнями. Можливо не подолаємо і воно відбудеться еволюційно. Або не відбудеться, але в цей момент не буде ніяких нас.
Єдине чого б хотілось уникнути це того, щоб ветерани закордонного спротиву зібрались в Ухилотрона та сходили на наступні вибори.
>>Click here to continue<<