Актриса середньої руки дізнається про те, що вагітна – і треба ж, якраз того дня, коли від неї втік коханий чоловік, такий самий середній актор, але на ролях мачо. Гаряча іспанська красуня у виконанні прекрасної Кармен Маура вирішує мститися, і на найближчу добу занурюється в епіцентр трагікомічного водевілю.
Як наслідок абсолютно божевільних збігів обставин, на межі нервового зриву опиняються не тільки жінки цього фільму, яких винесли у назву, але і всі навколо, враховуючи дорослого сина мачо-втікача (перша помітна роль Антоніо Бандераса), його божевільної дружини, парочки поліцейських детективів тощо.
Фільм приніс перший міжнародний успіх режисеру, драматургу та співаку у пародійній поп-групі Педро Альмодовару. Непрохідну свіжість цього фільму, його яскраві барви та чуттєвість можна пояснити політичною ситуацією: постфранкістська "відлига" прорвала греблю цензури, яка не дозволяла реалізуватися при диктатурі багатьом екстравагантним талантам. А таланти вкрай екстравагантного художника Альмодовара – це запаморочлива та точно вивірена, як годинник, драматургія з яскравими жіночими персонажами. Це незвичайний дизайн кожного кадру, яскравого, як сторінка глянсового часопису. Вміння поєднувати мову кінокласики з сентиментальністю "телемила" та яскравим кітчем рекламних роликів.
Нарешті, "Жінки на межі нервового зриву" – найсмішніший фільм режисера, який надалі тяжів до мелодрами та драмеді.
>>Click here to continue<<