Зав’язка цієї історії нагадує анекдот, якщо забути про те, що держави Ізраїль та Єгипет воювали між собою у Війні судного дня, та й після 1973 відносини між ними складно назвати ідеальними. Тож коли поліцейський оркестр із Єгипту сідає не в той автобус, і замість мегаполісу опиняється десь в ізраїльській глушині, оркестрантам стає не до сміху. А насамперед, керівнику оркестру, суворому єгипетському підполковнику.

Але далі починається комедія непорозуміння, адже єгиптянам доводиться якось знаходити спільну мову із ізраїльтянами. Кодом спілкування стає американська масова культура, яка однаково неблизька як євреям, та і арабам. При цьому їхня англійська настільки погана, що в англомовних країнах фільм показували з субтитрами.

В результаті наших героїв, незважаючи на всі їхні культурні відмінності, об’єднає відчуття невлаштованості та самотності, однаково болісне з будь-якої сторони кордону. У фіналі навіть суворий служака-підполковник виявляється людиною з великим та добрим серцем. І цей переламний момент, коли незграбний фарс із оркестрантами, які виглядають у своїй блакитній формі марсіанами на ізраїльських пустках, не раптом переходить у ліричну мелодраму – один із найдивовижніших моментів фільму.

Being There

Зав’язка цієї історії нагадує анекдот, якщо забути про те, що держави Ізраїль та Єгипет воювали між собою у Війні судного дня, та й після 1973 відносини між ними складно назвати ідеальними. Тож коли поліцейський оркестр із Єгипту сідає не в той автобус, і замість мегаполісу опиняється десь в ізраїльській глушині, оркестрантам стає не до сміху. А насамперед, керівнику оркестру, суворому єгипетському підполковнику.

Але далі починається комедія непорозуміння, адже єгиптянам доводиться якось знаходити спільну мову із ізраїльтянами. Кодом спілкування стає американська масова культура, яка однаково неблизька як євреям, та і арабам. При цьому їхня англійська настільки погана, що в англомовних країнах фільм показували з субтитрами.

В результаті наших героїв, незважаючи на всі їхні культурні відмінності, об’єднає відчуття невлаштованості та самотності, однаково болісне з будь-якої сторони кордону. У фіналі навіть суворий служака-підполковник виявляється людиною з великим та добрим серцем. І цей переламний момент, коли незграбний фарс із оркестрантами, які виглядають у своїй блакитній формі марсіанами на ізраїльських пустках, не раптом переходить у ліричну мелодраму – один із найдивовижніших моментів фільму.

hottg.com/kinoklubb/2054

388 viewsАлексей Росовецкий, Apr 22 at 05:40