Що це: формалістський фільм жахів, що заграє з соціально-політичним контекстом? Або алегорія ісламської загрози старенькій Європі, занадто розслабленій у своїй толерантності? (У такому разі "Боргман", який вийшов на екрани буквально напередодні міграційної кризи, можна вважати пророчим.) Та що завгодно.
Що це: формалістський фільм жахів, що заграє із соціально-політичним контекстом? Або алегорія ісламської загрози старенькій Європі, занадто розслабленій у власній толерантності? (У такому разі "Боргмана", що вийшов на екрани буквально напередодні міграційної кризи, можна вважати пророчим.) Та що завгодно.
Але все ж зазначу, що для художника-сюрреаліста створення фільму, що нагадує нічний кошмар, здається цілком послідовним творчим актом. До речі, сам Ван Вармердам зізнавався, що в основі задуму лежала ідея фільму про абсолютне зло.
Зло у "Боргмані" набуває вигляду міфічного створіння. Істота, що вилазить на груди сплячої жертви і насилає жахи, як на полотні Йогана Фюслі "Нічний кошмар", найближче за все до уявлення про інкуба в західній демонології або слов'янського домовика. Боргман з його зловісною зовнішністю Яна Бейвута (єдина поява актора у фільмі Ван Вармердама, який працює з однією і тією самою групою, включно з дружиною режисера, акторкою Ганною Малерб), власне, і "заводиться" в будинку буржуазної сім'ї, як паразит. З цього моменту сім'я приречена.
До слова, "Боргман" став єдиним фільмом Ван Вармердама, який брав участь у програмі великого кінофестивалю і навіть номінувався на приз Канн-2016 за найкращу режисуру. Але цілком передбачувано нічого не отримав.
>>Click here to continue<<