🗞 Прочитала дуже цікаву наукову статтю, яка стверджує, що наше розуміння мотивації залишилось незмінним впродовж десятиліть, що своєю чергою, впливає на те, як ми вчимось, працюємо та й взагалі функціонуємо як люди!

Основна проблема полягає в тому, що поточні теорії мотивації (теорія самовизначення, теорія очікування-цінності, теорія цілей досягнення), розроблені в 1970-80-х роках, описують, що мотивує учнів, але не пояснюють механізми роботи мотивації. Вони зводяться до банальних тверджень на кшталт «адаптивні форми мотивації призводять до позитивних результатів, а неадаптивні — до негативних».

Дослідники пропонують альтернативний підхід — «систему навчання через винагороду», яка описує самопідтримуючий цикл: учні усвідомлюють прогалину в знаннях, шукають інформацію, отримують задоволення від навчання, що породжує нові запитання та підвищує цінність існуючих знань (фактично, для мене це виглядає як певна варіація метода Фейнмана, про який я писала ось тут). Для практичного застосування вчителям рекомендується:

1. Зосередитись на створенні усвідомлення прогалин у знаннях;
2. Приділяти увагу циклам зворотного зв'язку;
3. Враховувати часові рамки мотиваційних втручань;
4. Дивитись глибше, ніж просто категоризація учнів як «високо» чи «низькомотивованих».

Автор статті підсумовує, що для мотивації учнів не варто намагатися їх мотивувати напряму. Мотивація часто є побічним ефектом досягнень і знань — якщо ви багато знаєте про щось і вмієте це робити добре, то, ймовірно, будете більш мотивованими!

How to book

🗞 Прочитала дуже цікаву наукову статтю, яка стверджує, що наше розуміння мотивації залишилось незмінним впродовж десятиліть, що своєю чергою, впливає на те, як ми вчимось, працюємо та й взагалі функціонуємо як люди!

Основна проблема полягає в тому, що поточні теорії мотивації (теорія самовизначення, теорія очікування-цінності, теорія цілей досягнення), розроблені в 1970-80-х роках, описують, що мотивує учнів, але не пояснюють механізми роботи мотивації. Вони зводяться до банальних тверджень на кшталт «адаптивні форми мотивації призводять до позитивних результатів, а неадаптивні — до негативних».

Дослідники пропонують альтернативний підхід — «систему навчання через винагороду», яка описує самопідтримуючий цикл: учні усвідомлюють прогалину в знаннях, шукають інформацію, отримують задоволення від навчання, що породжує нові запитання та підвищує цінність існуючих знань (фактично, для мене це виглядає як певна варіація метода Фейнмана, про який я писала ось тут). Для практичного застосування вчителям рекомендується:

1. Зосередитись на створенні усвідомлення прогалин у знаннях;
2. Приділяти увагу циклам зворотного зв'язку;
3. Враховувати часові рамки мотиваційних втручань;
4. Дивитись глибше, ніж просто категоризація учнів як «високо» чи «низькомотивованих».

Автор статті підсумовує, що для мотивації учнів не варто намагатися їх мотивувати напряму. Мотивація часто є побічним ефектом досягнень і знань — якщо ви багато знаєте про щось і вмієте це робити добре, то, ймовірно, будете більш мотивованими!

Taylor & Francis

A critical analysis of the current motivation theories in educational psychology: Why the same theories continue to dominate

Although empirical research on motivation has been growing, one remarkable observation is that the same major theories continue to dominate the field, and the constellation of motivation theories h...

hottg.com/howtobook/4793

2.8K viewsApr 28 at 06:30