Create: Update:
Австралійські мігруючі молі виявилися здатними знаходити шлях за допомогою зірок і без впливу магнітного поля.
Австралійська міль Agrotis infusa щороку здійснює міграцію понад 1000 км: з південного сходу Австралії до гірських печер, де перечікує спеку, а потім повертається «на батьківщину» для розмноження. Виявилося, що ці крихітні створіння мають «вбудований GPS-навігатор», щоб орієнтуватися у просторі за положенням небесних тіл.
Науковці створили спеціальну камеру, де заблокували магнітне поле і проектували на стелю нічне небо. Комахи зберігали правильний курс навіть без магнітної навігації аж поки зорі лишалися «на своєму місці». Коли ж небо повертали на 180°, молі змінювали напрямок, а при випадковому розташуванні зірок — втрачали орієнтацію. Дослідники навіть зафіксували активацію ділянок мозку, що відповідають за зір, особливо коли міль бачила знайомий маршрут на південь.
До сьогодні здатними орієнтуватися у просторі за небесними тілами вважали лише людей, птахів і тюленів.
Австралійська міль Agrotis infusa щороку здійснює міграцію понад 1000 км: з південного сходу Австралії до гірських печер, де перечікує спеку, а потім повертається «на батьківщину» для розмноження. Виявилося, що ці крихітні створіння мають «вбудований GPS-навігатор», щоб орієнтуватися у просторі за положенням небесних тіл.
Науковці створили спеціальну камеру, де заблокували магнітне поле і проектували на стелю нічне небо. Комахи зберігали правильний курс навіть без магнітної навігації аж поки зорі лишалися «на своєму місці». Коли ж небо повертали на 180°, молі змінювали напрямок, а при випадковому розташуванні зірок — втрачали орієнтацію. Дослідники навіть зафіксували активацію ділянок мозку, що відповідають за зір, особливо коли міль бачила знайомий маршрут на південь.
До сьогодні здатними орієнтуватися у просторі за небесними тілами вважали лише людей, птахів і тюленів.
Австралійські мігруючі молі виявилися здатними знаходити шлях за допомогою зірок і без впливу магнітного поля.
Австралійська міль Agrotis infusa щороку здійснює міграцію понад 1000 км: з південного сходу Австралії до гірських печер, де перечікує спеку, а потім повертається «на батьківщину» для розмноження. Виявилося, що ці крихітні створіння мають «вбудований GPS-навігатор», щоб орієнтуватися у просторі за положенням небесних тіл.
Науковці створили спеціальну камеру, де заблокували магнітне поле і проектували на стелю нічне небо. Комахи зберігали правильний курс навіть без магнітної навігації аж поки зорі лишалися «на своєму місці». Коли ж небо повертали на 180°, молі змінювали напрямок, а при випадковому розташуванні зірок — втрачали орієнтацію. Дослідники навіть зафіксували активацію ділянок мозку, що відповідають за зір, особливо коли міль бачила знайомий маршрут на південь.
До сьогодні здатними орієнтуватися у просторі за небесними тілами вважали лише людей, птахів і тюленів.
Австралійська міль Agrotis infusa щороку здійснює міграцію понад 1000 км: з південного сходу Австралії до гірських печер, де перечікує спеку, а потім повертається «на батьківщину» для розмноження. Виявилося, що ці крихітні створіння мають «вбудований GPS-навігатор», щоб орієнтуватися у просторі за положенням небесних тіл.
Науковці створили спеціальну камеру, де заблокували магнітне поле і проектували на стелю нічне небо. Комахи зберігали правильний курс навіть без магнітної навігації аж поки зорі лишалися «на своєму місці». Коли ж небо повертали на 180°, молі змінювали напрямок, а при випадковому розташуванні зірок — втрачали орієнтацію. Дослідники навіть зафіксували активацію ділянок мозку, що відповідають за зір, особливо коли міль бачила знайомий маршрут на південь.
До сьогодні здатними орієнтуватися у просторі за небесними тілами вважали лише людей, птахів і тюленів.
>>Click here to continue<<
homo_intelligence
