Методологічний лімбо - або між двох світів народжується третій
Зараз їде суспільна діскусія з приводу М. Булгакова, його ролі в українській культурі та умовної "відміни" у рамках карантину російської культури через його імперську позицію щодо України.
Є висновок Українського інституту національної пам'яті та є позиція щодо нього (реакція) літературно-меморіального музею М. Булгакова в Києві. Обидві можна знайти та почитати.
Я приведу тут думку філософа Івана Козленко, яка на мій погляд, відображає нове бачення "креолів" в українській культурі. Досить цікаво, як на мене та заслуговує уваги. Коменти також.
Креоли це діти іспанців, колонізувавших латинську Америку, які в цій Америці і народилися. Часто вони взагалі ніколи не повертались до Іспанії та створювали свою мову та культуру та міксі обох. "Специфічна локальна ідентичність".
Нагадаю, М. Булгаков росіянин, який народився та жив у Києві, працював під час першої світової у київському воєнному шпиталі, потім працював лікарем в різних арміях через зміни влади. У 28 років переїхав до Москви.
У статті - думка з приводу того, представником якої культури він був.
Останні 2 роки в Україні знімаються меморіальні дошки, присвячені М. Булгакову та переіменують вулиці, названі його ім'ям, у рамках дерусіфікації України.
Наприклад, у м. Буча, де у його родини була колись дача. Чи в місті Ізюм.
Обидва назви міста, нажаль, стали вже через війну майже прозивними...
https://www.facebook.com/share/p/ABVbD8w96qUKhrgC/
#Булгаков #kultur
>>Click here to continue<<