Channel: Ненудні фінанси
Зеленський назвав пріоритети для економіки після війни
Президент Володимир Зеленський заявив про необхідність виробити чітке розуміння розвитку економіки після війни, назвавши при цьому низку пріоритетів. Про це він заявив у своєму відеозверненні.
"Для малого та середнього бізнесу мають забезпечити максимально комфортне та вільне середовище з точки зору податків та адміністративних умов", – сказав Зеленський.
"Цифровізація – це топ-пріоритет. Також топ-пріоритет – це безпека, оборонний потенціал має бути на новому рівні", – додав президент.
За словами Зеленського, необхідно довести до кінця судову, антикорупційну та інші важливі реформи. Але все це, наголосив він, має працювати на бачення того, якою буде Україна "через рік, через п'ять, через десять, через двадцять років після війни".
"Треба детально опрацювати, щоб коли війна завершиться, ми були повністю готові. Ми розробляємо комплексний план, який передбачає відновлення зруйнованого, модернізацію держструктур і максимальне прискорення розвитку України", – заявив Зеленський.
На його думку, йдеться не лише про обсяг роботи, а й про переосмислення того, як розвиватиметься країна надалі, які галузі можуть стати основою зростання після війни, які рішення та ресурси необхідні для того, щоб збільшити рівень переробки в Україні та "не торгувати сировиною, як це було раніше".
На думку Зеленського, зараз основні дискусії точаться навколо грошей, фокус необхідно змістити. "Гроші – це не фундамент для розвитку країни. Ідеї, люди – ось фундамент", – наголосив він.
Ненудні фінанси
Президент Володимир Зеленський заявив про необхідність виробити чітке розуміння розвитку економіки після війни, назвавши при цьому низку пріоритетів. Про це він заявив у своєму відеозверненні.
"Для малого та середнього бізнесу мають забезпечити максимально комфортне та вільне середовище з точки зору податків та адміністративних умов", – сказав Зеленський.
"Цифровізація – це топ-пріоритет. Також топ-пріоритет – це безпека, оборонний потенціал має бути на новому рівні", – додав президент.
За словами Зеленського, необхідно довести до кінця судову, антикорупційну та інші важливі реформи. Але все це, наголосив він, має працювати на бачення того, якою буде Україна "через рік, через п'ять, через десять, через двадцять років після війни".
"Треба детально опрацювати, щоб коли війна завершиться, ми були повністю готові. Ми розробляємо комплексний план, який передбачає відновлення зруйнованого, модернізацію держструктур і максимальне прискорення розвитку України", – заявив Зеленський.
На його думку, йдеться не лише про обсяг роботи, а й про переосмислення того, як розвиватиметься країна надалі, які галузі можуть стати основою зростання після війни, які рішення та ресурси необхідні для того, щоб збільшити рівень переробки в Україні та "не торгувати сировиною, як це було раніше".
На думку Зеленського, зараз основні дискусії точаться навколо грошей, фокус необхідно змістити. "Гроші – це не фундамент для розвитку країни. Ідеї, люди – ось фундамент", – наголосив він.
Ненудні фінанси
Чи будуть вихідними днями 25 квітня, 2 травня та 9 травня
Статтею 73 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) встановлено 9 святкових днів (зокрема 1 травня – День праці, 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні) та 4 неробочі дні – релігійні свята, в які не проводиться робота (7 січня і 25 грудня – Різдво Христове, один день (неділя) – Пасха (Великдень), один день (неділя) – Трійця).
Відповідно до статті 67 КЗпП у випадку, коли святковий або неробочий день, визначений статтею 73 КЗпП України, збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.
Таким чином, навесні 2022 року мали б бути вихідними днями понеділки 25 квітня (перенесення вихідного з 24.04.2022), 2 травня (перенесення вихідного з 01.05.2022) та 9 травня (святковий день).
Однак статтею 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» встановлено інші правила на період воєнного стану, а саме призупинено дію статті 73 КЗпП щодо визначення святкових і неробочих днів.
Тому 25 квітня, 2 травня та 9 травня є звичайними робочими днями, робота в які оплачується у звичайному порядку.
Ненудні фінанси
Статтею 73 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) встановлено 9 святкових днів (зокрема 1 травня – День праці, 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні) та 4 неробочі дні – релігійні свята, в які не проводиться робота (7 січня і 25 грудня – Різдво Христове, один день (неділя) – Пасха (Великдень), один день (неділя) – Трійця).
Відповідно до статті 67 КЗпП у випадку, коли святковий або неробочий день, визначений статтею 73 КЗпП України, збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.
Таким чином, навесні 2022 року мали б бути вихідними днями понеділки 25 квітня (перенесення вихідного з 24.04.2022), 2 травня (перенесення вихідного з 01.05.2022) та 9 травня (святковий день).
Однак статтею 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» встановлено інші правила на період воєнного стану, а саме призупинено дію статті 73 КЗпП щодо визначення святкових і неробочих днів.
Тому 25 квітня, 2 травня та 9 травня є звичайними робочими днями, робота в які оплачується у звичайному порядку.
Ненудні фінанси
Україна обмежує пункти розмитнення авто з ЄС для власних потреб
Розмитнити автівку для власних потреб з країн Євросоюзу за нульового мита можна буде лише на шести пунктах пропуску, адже через черги на кордоні не можуть проїхати гуманітарні вантажі.
Про це повідомив заступник міністра інфраструктури Мустафа Найєм.
Він нагадав, що вже понад дві доби на пунктах пропуску західного кордону стоять величезні черги через різке зростання імпорту легкових автомобілів. В умовах війни уряд скасував мито для ввезених авто, що було спрямовано на спрощення роботи волонтерів.
"Оформлення нових транспортних засобів об'єктивно займає багато часу, через що у величезних чергах цілодобово простоюють волонтери з гуманітарними вантажами – спорядженням для бійців, продуктами харчування та медикаментами", – розповідає Найєм.
Водночас, додав він, законодавство ЄС не дозволяє створювати окремі смуги для гуманітарних вантажів. Відтак українська сторона обмежить пункти пропуску, де можна буде оформити автівку, ввезену для особистих потреб, виключно до наступних:
– На польському кордоні: "Угринів", "Грушів", "Смільниця", "Устилуг";
– На словацькому кордоні: "М. Березний";
– На угорському кордоні: "Давінкове", "Косіно".
Обмеження почнуть діяти з 00:00 25 квітня.
Заступник міністра натякає, що деякі українці зловживають створеними для Збройних Сил та волонтерів пільгами. Наприклад, за 8 днів після скасування митних платежів було ввезено 14,3 тисяччі легкових авто. З них нібито "на потреби ЗСУ" було ввезено десятки люксових авто: BMW X5, Mercedes-Benz S-Class, Audi Q7 2022 року "і навіть Cadillac Escalade за 3,1 млн грн".
Водночас йдеться не лише про автомобілі – під видом гуманітарної допомоги було ввезено різних тканин на 360 млн грн та мобільних телефонів на майже 200 млн грн.
Тому, каже Найєм, "найближчим часом ми із колегами з Міністерства фінансів та Митної служби запропонуємо Кабінету міністрів відповідні зміни до нормативної бази, щоб виправити цю ситуацію без шкоди для справжніх волонтерів".
Ненудні фінанси
Розмитнити автівку для власних потреб з країн Євросоюзу за нульового мита можна буде лише на шести пунктах пропуску, адже через черги на кордоні не можуть проїхати гуманітарні вантажі.
Про це повідомив заступник міністра інфраструктури Мустафа Найєм.
Він нагадав, що вже понад дві доби на пунктах пропуску західного кордону стоять величезні черги через різке зростання імпорту легкових автомобілів. В умовах війни уряд скасував мито для ввезених авто, що було спрямовано на спрощення роботи волонтерів.
"Оформлення нових транспортних засобів об'єктивно займає багато часу, через що у величезних чергах цілодобово простоюють волонтери з гуманітарними вантажами – спорядженням для бійців, продуктами харчування та медикаментами", – розповідає Найєм.
Водночас, додав він, законодавство ЄС не дозволяє створювати окремі смуги для гуманітарних вантажів. Відтак українська сторона обмежить пункти пропуску, де можна буде оформити автівку, ввезену для особистих потреб, виключно до наступних:
– На польському кордоні: "Угринів", "Грушів", "Смільниця", "Устилуг";
– На словацькому кордоні: "М. Березний";
– На угорському кордоні: "Давінкове", "Косіно".
Обмеження почнуть діяти з 00:00 25 квітня.
Заступник міністра натякає, що деякі українці зловживають створеними для Збройних Сил та волонтерів пільгами. Наприклад, за 8 днів після скасування митних платежів було ввезено 14,3 тисяччі легкових авто. З них нібито "на потреби ЗСУ" було ввезено десятки люксових авто: BMW X5, Mercedes-Benz S-Class, Audi Q7 2022 року "і навіть Cadillac Escalade за 3,1 млн грн".
Водночас йдеться не лише про автомобілі – під видом гуманітарної допомоги було ввезено різних тканин на 360 млн грн та мобільних телефонів на майже 200 млн грн.
Тому, каже Найєм, "найближчим часом ми із колегами з Міністерства фінансів та Митної служби запропонуємо Кабінету міністрів відповідні зміни до нормативної бази, щоб виправити цю ситуацію без шкоди для справжніх волонтерів".
Ненудні фінанси
Парламент урегулював особливості надання статусу безробітного та виплати допомоги по безробіттю під час дії воєнного стану.
Йдеться про ухвалений Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо деяких питань функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в період воєнного стану» (№7275).
«Цю допомогу можна буде отримати без особистого відвідування центрів зайнятості, а українців, які опинилися на тимчасово окупованих територіях, не позбавлятимуть статусу безробітного та виплат, навіть якщо вони не можуть дистанційно поспілкуватися з працівниками центрів зайнятості», – повідомила співавтор законопроекту, голова Комітет ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова.
Ненудні фінанси
Йдеться про ухвалений Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо деяких питань функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в період воєнного стану» (№7275).
«Цю допомогу можна буде отримати без особистого відвідування центрів зайнятості, а українців, які опинилися на тимчасово окупованих територіях, не позбавлятимуть статусу безробітного та виплат, навіть якщо вони не можуть дистанційно поспілкуватися з працівниками центрів зайнятості», – повідомила співавтор законопроекту, голова Комітет ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова.
Ненудні фінанси
Яким буде максимальне відшкодування за зруйноване або пошкоджене житло
Максимальна сума компенсанції за знищене внаслідок російської агресії житла не перевищуватиме вартості 150 м2 за один об’єкт нерухомості. Вартість 1 м2 площі рахуватимуть за методикою, яку розробить Кабінет Міністрів.
У свою чергу відшкодування за пошкоджену квартиру чи будинок не може бути більшою компенсації за знищене житло.
Розмір компенсації за знищений об’єкт будівництва, щодо якого отримано право на виконання будівельних робіт або його складової частини, яка після прийняття в експлуатацію є самостійним об’єктом нерухомого майна (квартири, іншого житлового приміщення) визначається пропорційно відсотку коштів, які фактично сплачені отримувачем компенсації за відповідний об’єкт.
У законопроєкті також передбачили, що власники зруйнованого житла зможуть самостійно обрати, де отримати нове помешкання. Проте населений пункт, де раніше проживала людина, і той, де вона хоче отримати нове житло, мають бути співмірними за певними характеристиками. Зокрема – за кількістю населення.
Вартість квадратних метрів у мегаполісі та в невеликому місті суттєво різняться. Тому аби держава могла компенсувати вам втрачене житло – потрібно обрати населений пункт, схожий на той, де ви жили раніше. Якщо ж людина з невеликого містечка все-таки захоче жити, приміром, у Києві – ми передбачили механізм доплати за житло. Але у нас є віра, що люди здебільшого повертатися в свої домівки.
Джерелами для фінансування програми відшкодування є фонд відновлення майна та зруйнованої інфраструктури України у зв’язку зі збройною агресією рф; міжнародна технічна та поворотна або безповоротна фінансова допомога; інші джерела, не заборонені законодавством України.
До слова, Фонд відновлення майна та зруйнованої інфраструктури України у зв’язку зі збройною агресією російської федерації вже діє як офіційний рахунок, відкритий у Національному банку України, отримувач - Міністерство інфраструктури України.
Ненудні фінанси
Максимальна сума компенсанції за знищене внаслідок російської агресії житла не перевищуватиме вартості 150 м2 за один об’єкт нерухомості. Вартість 1 м2 площі рахуватимуть за методикою, яку розробить Кабінет Міністрів.
У свою чергу відшкодування за пошкоджену квартиру чи будинок не може бути більшою компенсації за знищене житло.
Розмір компенсації за знищений об’єкт будівництва, щодо якого отримано право на виконання будівельних робіт або його складової частини, яка після прийняття в експлуатацію є самостійним об’єктом нерухомого майна (квартири, іншого житлового приміщення) визначається пропорційно відсотку коштів, які фактично сплачені отримувачем компенсації за відповідний об’єкт.
У законопроєкті також передбачили, що власники зруйнованого житла зможуть самостійно обрати, де отримати нове помешкання. Проте населений пункт, де раніше проживала людина, і той, де вона хоче отримати нове житло, мають бути співмірними за певними характеристиками. Зокрема – за кількістю населення.
Вартість квадратних метрів у мегаполісі та в невеликому місті суттєво різняться. Тому аби держава могла компенсувати вам втрачене житло – потрібно обрати населений пункт, схожий на той, де ви жили раніше. Якщо ж людина з невеликого містечка все-таки захоче жити, приміром, у Києві – ми передбачили механізм доплати за житло. Але у нас є віра, що люди здебільшого повертатися в свої домівки.
Джерелами для фінансування програми відшкодування є фонд відновлення майна та зруйнованої інфраструктури України у зв’язку зі збройною агресією рф; міжнародна технічна та поворотна або безповоротна фінансова допомога; інші джерела, не заборонені законодавством України.
До слова, Фонд відновлення майна та зруйнованої інфраструктури України у зв’язку зі збройною агресією російської федерації вже діє як офіційний рахунок, відкритий у Національному банку України, отримувач - Міністерство інфраструктури України.
Ненудні фінанси
Binance випустила криптокарту для українців, що вимушено виїхали з України
Компанія Binance оголосила про запуск криптокарти Binance Refugee Card. Отримати її можуть усі поточні на нові користувачі з України, що були вимушені виїхати в одну з країн Європейської економічної зони (це країни ЄС, Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн).
Binance Refugee Card була створена у партнерстві з fintech-платформою Contis. Завдяки цьому, карта дозволяє здійснювати або отримувати криптовалютні платежі за кордоном, а також також розплачуватися у європейських ритейлерах — криптовалюта конвертується в євро у режимі реального часу під час здійснення транзакції.
Щоб отримати Binance Refugee Card, українці можуть використати наявний обліковий запис, зареєстрований в Україні, або зареєструвати новий, використовуючи українську домашню адресу, навіть якщо вони зараз проживають в одній з країн ЄЕЗ.
Крім цього, власники Binance Refugee Card, протягом трьох місяців будуть отримувати по 75 BUSD, що є еквівалентом $75 в рамках відповідної програми ООН.
Отримання та обслуговування криптокарти — безкоштовне. Щоденні ліміти витрат встановлені на рівні €500 для віртуальної карти та €2000 — фізичної, ліміт на зняття — €200.
Також, з 25 квітня Binance наклала обмеження на усі акаунти користувачів з росії, на яких зберігаються криптоактиви вартістю понад 10 000 євро. Раніше компанія також виділила Україні $10 млн на гуманітарні потреби.
Ненудні фінанси
Компанія Binance оголосила про запуск криптокарти Binance Refugee Card. Отримати її можуть усі поточні на нові користувачі з України, що були вимушені виїхати в одну з країн Європейської економічної зони (це країни ЄС, Норвегія, Ісландія та Ліхтенштейн).
Binance Refugee Card була створена у партнерстві з fintech-платформою Contis. Завдяки цьому, карта дозволяє здійснювати або отримувати криптовалютні платежі за кордоном, а також також розплачуватися у європейських ритейлерах — криптовалюта конвертується в євро у режимі реального часу під час здійснення транзакції.
Щоб отримати Binance Refugee Card, українці можуть використати наявний обліковий запис, зареєстрований в Україні, або зареєструвати новий, використовуючи українську домашню адресу, навіть якщо вони зараз проживають в одній з країн ЄЕЗ.
Крім цього, власники Binance Refugee Card, протягом трьох місяців будуть отримувати по 75 BUSD, що є еквівалентом $75 в рамках відповідної програми ООН.
Отримання та обслуговування криптокарти — безкоштовне. Щоденні ліміти витрат встановлені на рівні €500 для віртуальної карти та €2000 — фізичної, ліміт на зняття — €200.
Також, з 25 квітня Binance наклала обмеження на усі акаунти користувачів з росії, на яких зберігаються криптоактиви вартістю понад 10 000 євро. Раніше компанія також виділила Україні $10 млн на гуманітарні потреби.
Ненудні фінанси
Виплати допомоги з безробіття в умовах війни
Парламент зменшив максимальний розмір допомоги із безробіття, але спростив процедуру її отримання.
21 квітня 2022 року Верховна Рада ухвалила закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо деяких питань функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в період воєнного стану".
Закон спрямований на спрощення отримання статусу безробітного та подальших виплат фінансової допомоги із безробіття, щоправда, розмір виплати скоротили.
Зокрема, якщо раніше максимальна сума допомоги з безробіття залежала від прожиткового мінімуму, який становить 9924 грн, а з липня мав підвищитися до 10 400 грн, то зараз виплати із безробіття прив’язані до мінімальної зарплати.
Максимальний розмір допомоги по безробіттю відтепер становитиме півтори мінімальної зарплати, тобто 9 750 грн.
"Допомога по безробіттю призначається у мінімальному розмірі (до отримання всіх необхідних відомостей), встановленому законодавством на випадок безробіття, а загальна тривалість виплати такої допомоги не може перевищувати 180 календарних днів. Після надходження необхідних відомостей тривалість виплати допомоги по безробіттю та її розмір переглядається відповідно до законодавства", – роз’яснює юрист Оксана Мартинюк.
З 1 березня 2020 року мінімальний розмір допомоги по безробіттю:
1) для осіб, зазначених у частині другій статті 22 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а саме застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхованных мають страховий стаж менше шести місяців, - у розмірі 650 гривень;
2) для осіб, зазначених у частині першій статті 22 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а саме застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, - у розмірі 1800 гривень
Максимальний розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати розміру півтори мінімальні заробітні плати, установленої законом на 1 січня календарного року (9 750 грн)"
Новий закон спростив процедуру оформлення виплат з безробіття. Зокрема, безробітний може отримувати допомогу, не відвідуючи центр зайнятості, якщо він виявив свій намір оформити статус безробітного будь-якими засобами комунікації.
Внутрішньо переміщені особи, які не мають документів, теж можуть оформити статус безробітного. Підставою оформлення та розрахунку суми виплат з безробіття у цьому разі є інформація з реєстрів та баз даних органів виконавчої влади.
На виплати з безробіття в умовах війни можуть розраховувати також ті українці, які формально не розірвали трудові договори з роботодавцями, але втратили роботу.
Безробітні українці, які перебувають на тимчасово окупованих територіях чи в регіонах активних бойових дій, не позбавляються статусу безробітного.
Окрім цього законом передбачене розширення можливостей програми надання центрами зайнятості застрахованим особам допомоги, якщо вони втратили частину заробітної плати або доходу. На такий вид допомоги можуть розраховувати не лише наймані працівники, але й ФОП.
Українці, які оформили статус безробітного та виїхали за кордон, втрачають можливість отримання допомоги з безробіття після перебування за кордоном понад 30 календарних днів.
Нововведення будуть діяти під час воєнного стану та ще 180 днів після його скасування або припинення.
Ненудні фінанси
Парламент зменшив максимальний розмір допомоги із безробіття, але спростив процедуру її отримання.
21 квітня 2022 року Верховна Рада ухвалила закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо деяких питань функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в період воєнного стану".
Закон спрямований на спрощення отримання статусу безробітного та подальших виплат фінансової допомоги із безробіття, щоправда, розмір виплати скоротили.
Зокрема, якщо раніше максимальна сума допомоги з безробіття залежала від прожиткового мінімуму, який становить 9924 грн, а з липня мав підвищитися до 10 400 грн, то зараз виплати із безробіття прив’язані до мінімальної зарплати.
Максимальний розмір допомоги по безробіттю відтепер становитиме півтори мінімальної зарплати, тобто 9 750 грн.
"Допомога по безробіттю призначається у мінімальному розмірі (до отримання всіх необхідних відомостей), встановленому законодавством на випадок безробіття, а загальна тривалість виплати такої допомоги не може перевищувати 180 календарних днів. Після надходження необхідних відомостей тривалість виплати допомоги по безробіттю та її розмір переглядається відповідно до законодавства", – роз’яснює юрист Оксана Мартинюк.
З 1 березня 2020 року мінімальний розмір допомоги по безробіттю:
1) для осіб, зазначених у частині другій статті 22 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а саме застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхованных мають страховий стаж менше шести місяців, - у розмірі 650 гривень;
2) для осіб, зазначених у частині першій статті 22 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а саме застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, - у розмірі 1800 гривень
Максимальний розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати розміру півтори мінімальні заробітні плати, установленої законом на 1 січня календарного року (9 750 грн)"
Новий закон спростив процедуру оформлення виплат з безробіття. Зокрема, безробітний може отримувати допомогу, не відвідуючи центр зайнятості, якщо він виявив свій намір оформити статус безробітного будь-якими засобами комунікації.
Внутрішньо переміщені особи, які не мають документів, теж можуть оформити статус безробітного. Підставою оформлення та розрахунку суми виплат з безробіття у цьому разі є інформація з реєстрів та баз даних органів виконавчої влади.
На виплати з безробіття в умовах війни можуть розраховувати також ті українці, які формально не розірвали трудові договори з роботодавцями, але втратили роботу.
Безробітні українці, які перебувають на тимчасово окупованих територіях чи в регіонах активних бойових дій, не позбавляються статусу безробітного.
Окрім цього законом передбачене розширення можливостей програми надання центрами зайнятості застрахованим особам допомоги, якщо вони втратили частину заробітної плати або доходу. На такий вид допомоги можуть розраховувати не лише наймані працівники, але й ФОП.
Українці, які оформили статус безробітного та виїхали за кордон, втрачають можливість отримання допомоги з безробіття після перебування за кордоном понад 30 календарних днів.
Нововведення будуть діяти під час воєнного стану та ще 180 днів після його скасування або припинення.
Ненудні фінанси
Юридичні особи зможуть зареєструвати пошкоджене майно в Дії
У Дії українці подали вже понад 100 тисяч заяв на відшкодування зруйнованого майна. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання Уряду 29 квітня.
«Уже найближчим часом юридичні особи також зможуть подавати заявки в Дії, аби Уряд почав формувати детальний реєстр пошкодженого та знищеного майна», — підкреслив Денис Шмигаль.
Також Кабінет Міністрів України затвердив документ, що визначатиме, яким родинам із числа переселенців буде надаватися житло в першу чергу. Зокрема, багатодітнім родинам, вагітним жінкам, сім’ям із дітьми, людям, які втратили працездатність, пенсіонерам.
За словами Прем’єр-міністра, держава буде викуповувати житло для тимчасового проживання таких родин і ремонтувати об’єкти житлового фонду, аби там розселяти людей.
Ненудні фінанси
У Дії українці подали вже понад 100 тисяч заяв на відшкодування зруйнованого майна. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання Уряду 29 квітня.
«Уже найближчим часом юридичні особи також зможуть подавати заявки в Дії, аби Уряд почав формувати детальний реєстр пошкодженого та знищеного майна», — підкреслив Денис Шмигаль.
Також Кабінет Міністрів України затвердив документ, що визначатиме, яким родинам із числа переселенців буде надаватися житло в першу чергу. Зокрема, багатодітнім родинам, вагітним жінкам, сім’ям із дітьми, людям, які втратили працездатність, пенсіонерам.
За словами Прем’єр-міністра, держава буде викуповувати житло для тимчасового проживання таких родин і ремонтувати об’єкти житлового фонду, аби там розселяти людей.
Ненудні фінанси
Як платити податку ФОПу, який під час війни виїхав закордон?
Війна змусила багатьох українців виїхати за кордон. Так, за даними ООН кількість біженців з України становить більше 4 мільйонів. Перед усіма цими людьми постає питання пошуку житла і роботи.
Окрема ситуація склалася в тих людей, які до війни були самозайнятими особами і працювали як фізичні особи-підприємці (ФОП). Частина з таких людей і далі можуть отримувати замовлення від своїх клієнтів і працювати дистанційно (наприклад, ІТ-спеціалісти, маркетологи, перекладачі тощо). В такому випадку виникає питання, де цим фізичним особам платити податки: в Україні, чи країні їхньої релокації.
Для відповіді на це питання спочатку розглянемо, які умови сплати податків діють в Україні. Так, у зв’язку з введенням воєнного стану Україною було запроваджено ряд змін для полегшення ведення бізнесу в умовах війни.
Наприклад, фізична особа-підприємець, яка перебувала до 24 лютого 2022 року на 3 групі спрощеної системи оподаткування може продовжувати і далі сплачувати єдиний податок за ставкою 5 % або перейти на ставку у розмірі 2 %. Для цього необхідно буде всього лише подати відповідну реєстраційну заяву.
Крім того, з 1 березня 2022 року фізичні особи-підприємці мають право не начисляти та не сплачувати ЄСВ. Це право діятиме протягом періоду воєнного стану та ще протягом 12 місяців після його припинення.
Водночас, наприклад, у Польщі, країні, в яку переїхало найбільше наших громадян, діє прогресивна ставка оподаткування прибутку підприємців. А саме: якщо річний дохід не перевищує 120 000 злотих, то застосовується ставка у розмірі 17% з прибутку підприємця, якщо дохід вищий — то ставка податку зростає до 32%. Також у Польщі діє аналог нашої спрощеної системи оподаткування для малого та середнього бізнесу, і залежно від виду діяльності така ставка податку у такому випадку може становити від 2% до 20%.
Таким чином, українцям, які отримали тимчасовий захист на території іншої держави, не потрібно, якщо цього не вимагають обставини, «закривати» український ФОП і реєструватися суб’єктом підприємницької діяльності в іншій державі. Крім того, переїзд українського ФОПа на територію, наприклад Польщі, не означає, що він автоматично повинен сплачувати податки у цій країні.
Так, сплата місце сплати податків залежить від країни резиденства такої особи, яке в свою чергу за загальним правилом залежить від місця проживання такої особи. Водночас поки особа перебуватиме на території Польщі менше 183 календарних днів, проблем із визначенням місця її постійного проживання не повинно виникати, і вона як ФОП й надалі може сплачувати податки в Україні.
Якщо війна триватиме довго і такий ФОП не зможе протягом 183 днів повернутися в Україну, то може виникнути ситуація, коли і Україна і Польща вважатиме таку особу своїм резидентом. Україна виходитиме з того, що така особа зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності в Україні, а Польща — що така особа постійно проживає на її території більше 183 дні.
Тобто в такому випадку може виникнути спір щодо податкового резиденства такої особи, і ФОПу потрібно буде доводити, що центр його життєвих інтересів знаходиться саме в Україні. Для цього можуть, наприклад, підійти такі аргументи, як місце проживання інших членів сім’ї, місце реєстрації підприємницької діяльності, місцезнаходження житла тощо.
Ненудні фінанси
Війна змусила багатьох українців виїхати за кордон. Так, за даними ООН кількість біженців з України становить більше 4 мільйонів. Перед усіма цими людьми постає питання пошуку житла і роботи.
Окрема ситуація склалася в тих людей, які до війни були самозайнятими особами і працювали як фізичні особи-підприємці (ФОП). Частина з таких людей і далі можуть отримувати замовлення від своїх клієнтів і працювати дистанційно (наприклад, ІТ-спеціалісти, маркетологи, перекладачі тощо). В такому випадку виникає питання, де цим фізичним особам платити податки: в Україні, чи країні їхньої релокації.
Для відповіді на це питання спочатку розглянемо, які умови сплати податків діють в Україні. Так, у зв’язку з введенням воєнного стану Україною було запроваджено ряд змін для полегшення ведення бізнесу в умовах війни.
Наприклад, фізична особа-підприємець, яка перебувала до 24 лютого 2022 року на 3 групі спрощеної системи оподаткування може продовжувати і далі сплачувати єдиний податок за ставкою 5 % або перейти на ставку у розмірі 2 %. Для цього необхідно буде всього лише подати відповідну реєстраційну заяву.
Крім того, з 1 березня 2022 року фізичні особи-підприємці мають право не начисляти та не сплачувати ЄСВ. Це право діятиме протягом періоду воєнного стану та ще протягом 12 місяців після його припинення.
Водночас, наприклад, у Польщі, країні, в яку переїхало найбільше наших громадян, діє прогресивна ставка оподаткування прибутку підприємців. А саме: якщо річний дохід не перевищує 120 000 злотих, то застосовується ставка у розмірі 17% з прибутку підприємця, якщо дохід вищий — то ставка податку зростає до 32%. Також у Польщі діє аналог нашої спрощеної системи оподаткування для малого та середнього бізнесу, і залежно від виду діяльності така ставка податку у такому випадку може становити від 2% до 20%.
Таким чином, українцям, які отримали тимчасовий захист на території іншої держави, не потрібно, якщо цього не вимагають обставини, «закривати» український ФОП і реєструватися суб’єктом підприємницької діяльності в іншій державі. Крім того, переїзд українського ФОПа на територію, наприклад Польщі, не означає, що він автоматично повинен сплачувати податки у цій країні.
Так, сплата місце сплати податків залежить від країни резиденства такої особи, яке в свою чергу за загальним правилом залежить від місця проживання такої особи. Водночас поки особа перебуватиме на території Польщі менше 183 календарних днів, проблем із визначенням місця її постійного проживання не повинно виникати, і вона як ФОП й надалі може сплачувати податки в Україні.
Якщо війна триватиме довго і такий ФОП не зможе протягом 183 днів повернутися в Україну, то може виникнути ситуація, коли і Україна і Польща вважатиме таку особу своїм резидентом. Україна виходитиме з того, що така особа зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності в Україні, а Польща — що така особа постійно проживає на її території більше 183 дні.
Тобто в такому випадку може виникнути спір щодо податкового резиденства такої особи, і ФОПу потрібно буде доводити, що центр його життєвих інтересів знаходиться саме в Україні. Для цього можуть, наприклад, підійти такі аргументи, як місце проживання інших членів сім’ї, місце реєстрації підприємницької діяльності, місцезнаходження житла тощо.
Ненудні фінанси
Післявоєнна відбудова України: у Раді презентували план
Післявоєнна відбудова України стане справою усього цивілізованого світу. На сьогодні Уряд, Міністерство економіки, провідні експерти та бізнес-асоціації працюють над планом економічного відновлення України і готові залучати громадський сектор до формування цього документу.
Основні принципи, на яких має базуватись план відновлення:
1. Повний доступ до ринків ЄС та Великої сімки. Це допоможе виробникам інтегруватися у світові торгові ланцюги та наростити експорт. Велика Британія та країни Євросоюзу уже оголосили про скасування імпортних мит на українські товари. Уряд очікує на аналогічні дії з боку урядів США, Японії, Канади.
2. Отримання статусу кандидата, а потім повноправне членство в ЄС. Кандидатство надасть Україні доступ до структурних фондів Європейського Союзу, що буде суттєвою підтримкою.
3. Побудова економіки на принципах дерегуляції та лібералізації. По більшості ліцензій та дозволів вже схвалений декларативний принцип для бізнесу.
4. Налагодження логістичних маршрутів в західному напрямку. Уряд працює над розширенням їх пропускної здатності. Вже є перші результати - між Україною та Польщею підписаний відповідний меморандум.
5. Перехід від експорту сировини до переробки в тих галузях, які дають найбільшу експортну виручку. В сільському господарстві та в металургії завдяки переробці можна буде досягнути її значного зростання.
6. Розвиток вітчизняного ВПК. Йдеться не лише про закупівлю зброї, але й виробництво, в тому числі за рахунок трансферу військових технологій. Це дозволить налагодити виробництво максимально швидко у великому асортименті - від стрілецької зброї до засобів протиповітряної оборони. При цьому military-tech буде драйвером розвитку для цивільних секторів економіки.
7. Самодостатність в енергетиці досягатиметься збільшенням видобування власного газу та розвитком атомної енергетики. За 3-5 років цілком реально отримати енергетичну самостійність.
8. Кліматична модернізація. Створення нових об’єктів в різних галузях промисловості повинно враховувати принципи «зеленої економіки».
9. Локалізація не менше 60%. У відновленні України будуть задіяні українські компанії та виробники. Це дасть поштовх економіці, створить нові робочі місця, пожвавить підприємницьку активність.
Як зазначає перша віце-прем’єр-міністр - Міністр економіки України Юлія Свириденко, для втілення в життя масштабних проєктів нам потрібно розвивати партнерство з країнами Великої сімки та ЄС в режимі трансферу технологій і доступу до фінансових ресурсів. Одним із ключових підходів може стати надання державами гарантій своїм компаніям для інвестування в Україну.
У Комітеті ВРУ з питань економічного розвитку цілковито підтримують як розробку зазначеного плану, так і принципи, які складають його основу. Як наголошують у Комітеті, розвиток переробної промисловості, експорт товарів з високим рівнем доданої вартості, а не сировинної продукції, а також зростання рівня локалізації завжди були серед пріоритетів нашої законотворчої діяльності.
Ненудні фінанси
Післявоєнна відбудова України стане справою усього цивілізованого світу. На сьогодні Уряд, Міністерство економіки, провідні експерти та бізнес-асоціації працюють над планом економічного відновлення України і готові залучати громадський сектор до формування цього документу.
Основні принципи, на яких має базуватись план відновлення:
1. Повний доступ до ринків ЄС та Великої сімки. Це допоможе виробникам інтегруватися у світові торгові ланцюги та наростити експорт. Велика Британія та країни Євросоюзу уже оголосили про скасування імпортних мит на українські товари. Уряд очікує на аналогічні дії з боку урядів США, Японії, Канади.
2. Отримання статусу кандидата, а потім повноправне членство в ЄС. Кандидатство надасть Україні доступ до структурних фондів Європейського Союзу, що буде суттєвою підтримкою.
3. Побудова економіки на принципах дерегуляції та лібералізації. По більшості ліцензій та дозволів вже схвалений декларативний принцип для бізнесу.
4. Налагодження логістичних маршрутів в західному напрямку. Уряд працює над розширенням їх пропускної здатності. Вже є перші результати - між Україною та Польщею підписаний відповідний меморандум.
5. Перехід від експорту сировини до переробки в тих галузях, які дають найбільшу експортну виручку. В сільському господарстві та в металургії завдяки переробці можна буде досягнути її значного зростання.
6. Розвиток вітчизняного ВПК. Йдеться не лише про закупівлю зброї, але й виробництво, в тому числі за рахунок трансферу військових технологій. Це дозволить налагодити виробництво максимально швидко у великому асортименті - від стрілецької зброї до засобів протиповітряної оборони. При цьому military-tech буде драйвером розвитку для цивільних секторів економіки.
7. Самодостатність в енергетиці досягатиметься збільшенням видобування власного газу та розвитком атомної енергетики. За 3-5 років цілком реально отримати енергетичну самостійність.
8. Кліматична модернізація. Створення нових об’єктів в різних галузях промисловості повинно враховувати принципи «зеленої економіки».
9. Локалізація не менше 60%. У відновленні України будуть задіяні українські компанії та виробники. Це дасть поштовх економіці, створить нові робочі місця, пожвавить підприємницьку активність.
Як зазначає перша віце-прем’єр-міністр - Міністр економіки України Юлія Свириденко, для втілення в життя масштабних проєктів нам потрібно розвивати партнерство з країнами Великої сімки та ЄС в режимі трансферу технологій і доступу до фінансових ресурсів. Одним із ключових підходів може стати надання державами гарантій своїм компаніям для інвестування в Україну.
У Комітеті ВРУ з питань економічного розвитку цілковито підтримують як розробку зазначеного плану, так і принципи, які складають його основу. Як наголошують у Комітеті, розвиток переробної промисловості, експорт товарів з високим рівнем доданої вартості, а не сировинної продукції, а також зростання рівня локалізації завжди були серед пріоритетів нашої законотворчої діяльності.
Ненудні фінанси
В Україні заборонять використання російського рубля
У Верховній Раді зареєстровано 3 законопроєкти щодо заборони обігу російського рубля на території України та для транскордонних переказів і переміщень.
Законопроєкт №7334 пропонує на період дії воєнного стану:
1) заборонити будь-яке використання російського рубля в межах України та для транскордонних переказів і переміщень;
2) примусово задепонувати активи, виражені в російських рублях, до кінця дії воєнного стану без нарахування будь-яких процентів, комісій тощо. Депонування не зупиняє право власності на такі активи, але тимчасово обмежує його;
3) вивести з цивільного обороту активи, виражені в російських рублях, які належать на праві власності резидентам рф або резидентам України, які знаходяться під контролем резидентів рф. Виведення рублів з цивільного обороту відрізняється від їх конфіскації тим, що здійснюється за законом ipso jure та не потребує рішення суду. Крім того, в результаті конфіскації валюти змінюється лише власник, що не впливає на зменшення її ліквідності, а в результаті виведення з цивільного обороту – ліквідність рубля в межах України стає нульовою, а в деяких випадках – від’ємною (наприклад, при оцінці ІРО);
4) за запитом КМУ надати право НБУ поширювати зазначені обмеження на валюти інших країн, які сприяють агресії рф проти України, зокрема білорусі;
5) заборонити допуск до торгів фінансовими інструментами, вираженими (номінованими) в російських рублях, зокрема, але не виключно, як інструменти фондового, грошового та товарного ринків;
6) заборонити встановлення обмінного курсу (крос-курсу) російського рубля, крім випадків встановлення суми репарацій рф на користь України;
7) внести відповіднізміни до «Про валюту і валютні операції» «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» та Цивільного кодексу України;
8) криміналізувати незаконні дії із задепонованими або виведеними з цивільного обороту російськими рублями.
Законопроєкт №7335 пропонує внести такі зміни до Митного кодексу України:
1) визначити порядок вилучення та утилізації іноземної валюти (платіжних документів), виведених згідно із законодавством з цивільного обороту у разі їх транскордонних переміщень через митний кордон України;
2) установити особливий порядок проведення процесуальних дій під час такого вилучення, а також порядок їх оскарження.
Головною ціллю цього законопроєкту є максимальне спрощення процедури вилучення іноземної валюти, виведеної з цивільного обороту в Україні (в тому числі валюти держави – агресора (окупанта), яка переміщується через митний кордон України.
Законопроєкт №7336 пропонує:
1) ст. 1551 КУпАП доповнити частиною четвертою щодо запровадження суворих санкцій за порушення встановленого законом порядку поводження з іноземною валютою, задепонованої або виведеної з цивільного обороту на території України, та/або вираженими в ній платіжними інструментами (борговими зобов’язаннями)
Ненудні фінанси
У Верховній Раді зареєстровано 3 законопроєкти щодо заборони обігу російського рубля на території України та для транскордонних переказів і переміщень.
Законопроєкт №7334 пропонує на період дії воєнного стану:
1) заборонити будь-яке використання російського рубля в межах України та для транскордонних переказів і переміщень;
2) примусово задепонувати активи, виражені в російських рублях, до кінця дії воєнного стану без нарахування будь-яких процентів, комісій тощо. Депонування не зупиняє право власності на такі активи, але тимчасово обмежує його;
3) вивести з цивільного обороту активи, виражені в російських рублях, які належать на праві власності резидентам рф або резидентам України, які знаходяться під контролем резидентів рф. Виведення рублів з цивільного обороту відрізняється від їх конфіскації тим, що здійснюється за законом ipso jure та не потребує рішення суду. Крім того, в результаті конфіскації валюти змінюється лише власник, що не впливає на зменшення її ліквідності, а в результаті виведення з цивільного обороту – ліквідність рубля в межах України стає нульовою, а в деяких випадках – від’ємною (наприклад, при оцінці ІРО);
4) за запитом КМУ надати право НБУ поширювати зазначені обмеження на валюти інших країн, які сприяють агресії рф проти України, зокрема білорусі;
5) заборонити допуск до торгів фінансовими інструментами, вираженими (номінованими) в російських рублях, зокрема, але не виключно, як інструменти фондового, грошового та товарного ринків;
6) заборонити встановлення обмінного курсу (крос-курсу) російського рубля, крім випадків встановлення суми репарацій рф на користь України;
7) внести відповіднізміни до «Про валюту і валютні операції» «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» та Цивільного кодексу України;
8) криміналізувати незаконні дії із задепонованими або виведеними з цивільного обороту російськими рублями.
Законопроєкт №7335 пропонує внести такі зміни до Митного кодексу України:
1) визначити порядок вилучення та утилізації іноземної валюти (платіжних документів), виведених згідно із законодавством з цивільного обороту у разі їх транскордонних переміщень через митний кордон України;
2) установити особливий порядок проведення процесуальних дій під час такого вилучення, а також порядок їх оскарження.
Головною ціллю цього законопроєкту є максимальне спрощення процедури вилучення іноземної валюти, виведеної з цивільного обороту в Україні (в тому числі валюти держави – агресора (окупанта), яка переміщується через митний кордон України.
Законопроєкт №7336 пропонує:
1) ст. 1551 КУпАП доповнити частиною четвертою щодо запровадження суворих санкцій за порушення встановленого законом порядку поводження з іноземною валютою, задепонованої або виведеної з цивільного обороту на території України, та/або вираженими в ній платіжними інструментами (борговими зобов’язаннями)
Ненудні фінанси
Мінцифри розширило список змін, які можна внести про ФОП через «Дію»
Відтепер на порталі «Дія» фізичні особи — підприємці зможуть внести зміни до свого прізвища, ім'я, по батькові та місцеперебування.
Про це повідомили у Міністерстві цифрової трансформації.
Раніше, щоб внести ці зміни до ФОПа, треба було йти до міської або селищної ради, ЦНАПу чи нотаріуса, чекати в черзі, заплатити 250 гривень, щоб подати заяву, та знову чекати кілька діб, доки її опрацюють.
Тепер достатньо кількох хвилин на заповнення заяви онлайн у кілька кліків, 24 години на внесення змін та 190 гривень замість 250. Жодних черг та бюрократії, запевняють у відомстві.
Щоб внести зміни до ФОПа, треба:
- авторизуватися на порталі «Дія»;
- натиснути «Послуги» — «Підприємництво» — «Внесення змін про ФОП»;
- заповнити заявку, підписати КЕП та сплатити онлайн.
Далі заява автоматично надходить у реєстр фізосіб-підприємців, а її статус можна переглянути в особистому кабінеті на порталі «Дія». Результат надійде на електронну скриньку.
Ненудні фінанси
Відтепер на порталі «Дія» фізичні особи — підприємці зможуть внести зміни до свого прізвища, ім'я, по батькові та місцеперебування.
Про це повідомили у Міністерстві цифрової трансформації.
Раніше, щоб внести ці зміни до ФОПа, треба було йти до міської або селищної ради, ЦНАПу чи нотаріуса, чекати в черзі, заплатити 250 гривень, щоб подати заяву, та знову чекати кілька діб, доки її опрацюють.
Тепер достатньо кількох хвилин на заповнення заяви онлайн у кілька кліків, 24 години на внесення змін та 190 гривень замість 250. Жодних черг та бюрократії, запевняють у відомстві.
Щоб внести зміни до ФОПа, треба:
- авторизуватися на порталі «Дія»;
- натиснути «Послуги» — «Підприємництво» — «Внесення змін про ФОП»;
- заповнити заявку, підписати КЕП та сплатити онлайн.
Далі заява автоматично надходить у реєстр фізосіб-підприємців, а її статус можна переглянути в особистому кабінеті на порталі «Дія». Результат надійде на електронну скриньку.
Ненудні фінанси
В Естонії планують випустити монету із написом «Слава Україні»
Центральний банк Естонії планує випустити монету номіналом 2 євро, на якій буде напис «Слава Україні». Всі отримані кошти передадуть Національному банку України.
Дизайн монети розробила харків'янка Дарія Тітова, якій довелося виїхати з України до Естонії через війну та яка вже навчається в Естонській академії мистецтв. Окрім напису «Слава Україні», на монеті зображена дівчина, яка, за словами авторки, символізує ніжність, а в руках вона оберігає птаха.
Тепер дизайн мають схвалити країни ЄС та Єврокомісія. В Естонії очікують, що монети вдасться випустити в обіг наприкінці 2022 року або на початку 2023 року. Всього планують створити 2 мільйони екземплярів.
Голова наглядової ради Центрального банку Март Лаар зазначає, що текст іноземною мовою на естонській монеті з'явиться вперше. «Але це виняткова ситуація — гасло "Слава Україні" демонструє прагнення України до свободи», — сказав посадовець.
Ненудні фінанси
Центральний банк Естонії планує випустити монету номіналом 2 євро, на якій буде напис «Слава Україні». Всі отримані кошти передадуть Національному банку України.
Дизайн монети розробила харків'янка Дарія Тітова, якій довелося виїхати з України до Естонії через війну та яка вже навчається в Естонській академії мистецтв. Окрім напису «Слава Україні», на монеті зображена дівчина, яка, за словами авторки, символізує ніжність, а в руках вона оберігає птаха.
Тепер дизайн мають схвалити країни ЄС та Єврокомісія. В Естонії очікують, що монети вдасться випустити в обіг наприкінці 2022 року або на початку 2023 року. Всього планують створити 2 мільйони екземплярів.
Голова наглядової ради Центрального банку Март Лаар зазначає, що текст іноземною мовою на естонській монеті з'явиться вперше. «Але це виняткова ситуація — гасло "Слава Україні" демонструє прагнення України до свободи», — сказав посадовець.
Ненудні фінанси
Окупанти вивезли до Чечні сільгосптехніку на $5 млн, але не змогли завести: її заблокували дистанційно
Російські війська вивезли з окупованого Мелітополя сільськогосподарську техніку на $5 млн. Однак, скористатися нею не вдалося: українці заблокували обладнання дистанційно. Про це повідомляє видання CNN з посиланням на слова місцевого бізнесмена, якого не називає з міркувань безпеки.
Як повідомив мелітопольський бізнесмен, сільгосптехніка було викрадена з дилерського центру «Агротек», який є дистриб’ютором американського виробника John Deere. Загалом окупанти вивезли 27 одиниць обладнання, яке оцінюється майже в $5 млн. Лише зернозбиральні комбайни коштують $300 000 кожен, уточнює CNN.
Частину техніки доставили до сусіднього села, а іншу частину, згідно з даними GPS яке встановлене на викраденому, відправили сушею в Чечню, що за 700 миль. Востаннє техніку спостерігали у селі Захан Юрт, що біля Грозного. Саме тому у «Агротек» звинувачують в крадіжці кадирівців.
«Коли загарбники загнали вкрадені комбайни до Чечні, вони зрозуміли, що навіть не можуть їх завести, бо комбайни були заблоковані дистанційно», – переповідає CNN слова джерела у Мелітополі.
На момент виходу матеріалу техніка все ще знаходиться поблизу Грозного. Однак, як повідомили джерела CNN, викрадачі нібито знайшли спеціалістів, які намагаються обійти захист і запустити обладнання. Навіть якщо це не вдасться, вони зможуть продати комбайни на запчастини та заробити, додали джерела в окупованому Мелітополі.
Ненудні фінанси
Російські війська вивезли з окупованого Мелітополя сільськогосподарську техніку на $5 млн. Однак, скористатися нею не вдалося: українці заблокували обладнання дистанційно. Про це повідомляє видання CNN з посиланням на слова місцевого бізнесмена, якого не називає з міркувань безпеки.
Як повідомив мелітопольський бізнесмен, сільгосптехніка було викрадена з дилерського центру «Агротек», який є дистриб’ютором американського виробника John Deere. Загалом окупанти вивезли 27 одиниць обладнання, яке оцінюється майже в $5 млн. Лише зернозбиральні комбайни коштують $300 000 кожен, уточнює CNN.
Частину техніки доставили до сусіднього села, а іншу частину, згідно з даними GPS яке встановлене на викраденому, відправили сушею в Чечню, що за 700 миль. Востаннє техніку спостерігали у селі Захан Юрт, що біля Грозного. Саме тому у «Агротек» звинувачують в крадіжці кадирівців.
«Коли загарбники загнали вкрадені комбайни до Чечні, вони зрозуміли, що навіть не можуть їх завести, бо комбайни були заблоковані дистанційно», – переповідає CNN слова джерела у Мелітополі.
На момент виходу матеріалу техніка все ще знаходиться поблизу Грозного. Однак, як повідомили джерела CNN, викрадачі нібито знайшли спеціалістів, які намагаються обійти захист і запустити обладнання. Навіть якщо це не вдасться, вони зможуть продати комбайни на запчастини та заробити, додали джерела в окупованому Мелітополі.
Ненудні фінанси
На відбудову звільнених територій направили перший мільярд гривень
На відбудову територій України, звільнених від російських військ, направили перший мільярд гривень з резервного фонду. Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.
400 мільйонів гривень виділили для Київської області, по 250 мільйонів — Чернігівській та Сумській областям та ще 100 мільйонів — для Житомирщини.
Гроші підуть на ліквідацію наслідків воєнних дій та першочергове відновлення інфраструктури. Зокрема, кошти спрямують на ремонт інженерних мереж і систем для відновлення тепла, газу, води, електроенергії, розбирання руйнувань, ремонт покрівель, заміну вікон і дверей, ліквідацію вибоїн на дорогах та інші першочергові потреби.
Розпорядником коштів будуть військово-цивільні адміністрації в кожній області. З боку уряду координувати процес буде Міністерство розвитку громад та територій.
Шмигаль заявив, що це лише перший етап: «Попереду буде ще багато роботи з капітальної відбудови нашої країни. До цього ми приступимо одразу після нашої перемоги».
Нагадаємо, уряд обіцяє відшкодувати людям матеріальні втрати, завдані війною. Кожен громадянин України, чия домівка була зруйнована під час війни, зможе через «Дію» надіслати повідомлення й зафіксувати факт пошкоджень, щоб уряд мав змогу підрахувати збитки й оцінити, скільки коштів потрібно Україні на відбудову.
Ненудні фінанси
На відбудову територій України, звільнених від російських військ, направили перший мільярд гривень з резервного фонду. Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.
400 мільйонів гривень виділили для Київської області, по 250 мільйонів — Чернігівській та Сумській областям та ще 100 мільйонів — для Житомирщини.
Гроші підуть на ліквідацію наслідків воєнних дій та першочергове відновлення інфраструктури. Зокрема, кошти спрямують на ремонт інженерних мереж і систем для відновлення тепла, газу, води, електроенергії, розбирання руйнувань, ремонт покрівель, заміну вікон і дверей, ліквідацію вибоїн на дорогах та інші першочергові потреби.
Розпорядником коштів будуть військово-цивільні адміністрації в кожній області. З боку уряду координувати процес буде Міністерство розвитку громад та територій.
Шмигаль заявив, що це лише перший етап: «Попереду буде ще багато роботи з капітальної відбудови нашої країни. До цього ми приступимо одразу після нашої перемоги».
Нагадаємо, уряд обіцяє відшкодувати людям матеріальні втрати, завдані війною. Кожен громадянин України, чия домівка була зруйнована під час війни, зможе через «Дію» надіслати повідомлення й зафіксувати факт пошкоджень, щоб уряд мав змогу підрахувати збитки й оцінити, скільки коштів потрібно Україні на відбудову.
Ненудні фінанси
Україна щодня втрачає 170 мільйонів доларів через блокування портів
Щодня Україна втрачає 170 млн доларів через заблоковані морські порти, при цьому всередині країни заблоковано 90 млн тонн аграрної продукції.
Про це розповів прем’єр-міністр Денис Шмигаль у ході робочої поїздки з президентом Єврокомісії Шарлем Мішелем, повідомляє Урядовий портал.
Він нагадав, що зараз у морських портах України заблоковано майже 70 суден, зокрема 10 із них простоюють в Одеському порту. Переважна кількість кораблів – це балкери та судна для перевезення генеральних вантажів.
"Заблоковано 90 млн тонн аграрної продукції, які Україна планувала постачати до країн Африки, Азії та Європи", — сказав Шмигаль. Частину запасів вдалося вивезти автотранспортом і залізницею, інші ж "стоять під обстрілами або захоплені російськими військовими".
Український прем’єр наголосив, що Україна втрачає 170 млн доларів щодня через заблоковані порти, а експортні можливості країни впали понад як наполовину. Це вже призвело до подорожчання агропродукції на світових ринках.
Очільник ЄС наголосив, що всю відповідальність за "потенційно драматичну ситуацію" для багатьох країн світу несе Росія. Він запевнив, що ЄС зробить усе можливе зі свого боку, щоб розв’язати проблему продовольчої катастрофи у світі.
Ненудні фінанси
Щодня Україна втрачає 170 млн доларів через заблоковані морські порти, при цьому всередині країни заблоковано 90 млн тонн аграрної продукції.
Про це розповів прем’єр-міністр Денис Шмигаль у ході робочої поїздки з президентом Єврокомісії Шарлем Мішелем, повідомляє Урядовий портал.
Він нагадав, що зараз у морських портах України заблоковано майже 70 суден, зокрема 10 із них простоюють в Одеському порту. Переважна кількість кораблів – це балкери та судна для перевезення генеральних вантажів.
"Заблоковано 90 млн тонн аграрної продукції, які Україна планувала постачати до країн Африки, Азії та Європи", — сказав Шмигаль. Частину запасів вдалося вивезти автотранспортом і залізницею, інші ж "стоять під обстрілами або захоплені російськими військовими".
Український прем’єр наголосив, що Україна втрачає 170 млн доларів щодня через заблоковані порти, а експортні можливості країни впали понад як наполовину. Це вже призвело до подорожчання агропродукції на світових ринках.
Очільник ЄС наголосив, що всю відповідальність за "потенційно драматичну ситуацію" для багатьох країн світу несе Росія. Він запевнив, що ЄС зробить усе можливе зі свого боку, щоб розв’язати проблему продовольчої катастрофи у світі.
Ненудні фінанси
У законодавство внесено зміни про трудові відносини в умовах воєнного часу
З початком воєнної агресії рф чимало українців втратили робочі місця, багато наших співгромадян не мають документів, які підтверджують трудову діяльність. Детальніше про зміни, відповідно до нового Закону, що чекають на сферу зайнятості в цілому.
06 травня 2022 року Президентом України було підписано Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану».
Таким чином, статус безробітного надається громадянам з першого дня реєстрації за їх особистою заявою без вимог до наявності підходящої роботи.
На час дії воєнного стану внутрішньо переміщеним особам надаватиметься статус безробітного без застосування звичайних вимог. Крім цього, зможуть зареєструватися внутрішньо переміщені особи, які не розірвали трудові відносини. Припинити трудовий договір вони можуть в односторонньому порядку, подавши до центру зайнятості заяву на ім'я роботодавця. Зі свого боку центр зайнятості має повідомити про це роботодавця, Пенсійний фонд та територіальний орган Державної податкової служби (будь-яким засобом комунікації). Зауважимо, що датою звільнення вважатиметься наступний день після подання такої заяви.
З приводу допомоги по безробіттю. Нарахування виплат допомоги по безробіттю може здійснюватися без особистого відвідування клієнтом центру зайнятості, якщо він не рідше ніж раз на 30 календарних днів підтверджуватиме намір перебувати в статусі (будь-якими засобами комунікації, зокрема електронними).
Максимальний розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати розміру 1,5 мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, тобто - 9750 гривень.
Зверніть увагу, що виплата допомоги припиняється в разі, якщо безробітний понад 30 днів перебуває за кордоном.
Розмір допомоги для внутрішньо переміщених осіб встановлюється на підставі відомостей, наявних в державних реєстрах, а також податкової звітності за останній звітний період - IV квартал 2021 року або річної звітності за 2021 рік.
Щодо дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства. Відтепер роботодавець може подати заяву на отримання чи продовження дії дозволу на застосування праці іноземців чи осіб без громадянства будь-яким засобом комунікації. Видача та продовження дозволів для громадян рф, Білорусі (за необхідності - інших держав) здійснюється за погодженням з регіональними органами Служби безпеки України.
Окремо в Законі прописано особливості отримання допомоги по частковому безробіттю на період воєнного часу та започаткування власної справи за сприяння служби зайнятості.
Ненудні фінанси
З початком воєнної агресії рф чимало українців втратили робочі місця, багато наших співгромадян не мають документів, які підтверджують трудову діяльність. Детальніше про зміни, відповідно до нового Закону, що чекають на сферу зайнятості в цілому.
06 травня 2022 року Президентом України було підписано Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану».
Таким чином, статус безробітного надається громадянам з першого дня реєстрації за їх особистою заявою без вимог до наявності підходящої роботи.
На час дії воєнного стану внутрішньо переміщеним особам надаватиметься статус безробітного без застосування звичайних вимог. Крім цього, зможуть зареєструватися внутрішньо переміщені особи, які не розірвали трудові відносини. Припинити трудовий договір вони можуть в односторонньому порядку, подавши до центру зайнятості заяву на ім'я роботодавця. Зі свого боку центр зайнятості має повідомити про це роботодавця, Пенсійний фонд та територіальний орган Державної податкової служби (будь-яким засобом комунікації). Зауважимо, що датою звільнення вважатиметься наступний день після подання такої заяви.
З приводу допомоги по безробіттю. Нарахування виплат допомоги по безробіттю може здійснюватися без особистого відвідування клієнтом центру зайнятості, якщо він не рідше ніж раз на 30 календарних днів підтверджуватиме намір перебувати в статусі (будь-якими засобами комунікації, зокрема електронними).
Максимальний розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати розміру 1,5 мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, тобто - 9750 гривень.
Зверніть увагу, що виплата допомоги припиняється в разі, якщо безробітний понад 30 днів перебуває за кордоном.
Розмір допомоги для внутрішньо переміщених осіб встановлюється на підставі відомостей, наявних в державних реєстрах, а також податкової звітності за останній звітний період - IV квартал 2021 року або річної звітності за 2021 рік.
Щодо дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства. Відтепер роботодавець може подати заяву на отримання чи продовження дії дозволу на застосування праці іноземців чи осіб без громадянства будь-яким засобом комунікації. Видача та продовження дозволів для громадян рф, Білорусі (за необхідності - інших держав) здійснюється за погодженням з регіональними органами Служби безпеки України.
Окремо в Законі прописано особливості отримання допомоги по частковому безробіттю на період воєнного часу та започаткування власної справи за сприяння служби зайнятості.
Ненудні фінанси
Гетманцев про майбутні податкові зміни: підвищення військового збору до 3%, повернення ПДВ на ввіз авто та перевірки бізнесу
На третьому місяці повномасштабної війни в Україні бізнес починає потроху оговтуватись і повертатися до повноцінної роботи. Хтось з підприємців переїхав на захід країни, хтось намагається відновитися в рідних містах. У свою чергу, українські політики підлаштовують законодавство під нові реалії динамічно, і деякі пільги, які були імплементовані в березні (наприклад, відміну ПДВ на частину імпорту), тепер хочуть відмінити.
Про те, що чекає на підприємців в найближчому майбутньому, в інтервʼю Forbes.ua розповів голова «фінансового» комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.
Гетманцев наполягатиме на тому, щоб законопроект №7311 (яким відновлюється ПДВ на імпорт деяких товарів, у тому числі авто, а ще пропонується підвищити воєнний збір з 1,5% до 3%) ухвалили найближчим часом. До кінця травня він має набути чинності.
«Зараз згідно із законом точаться різні дискусії. Наприклад, щодо євроблях. Скасувати податки простіше, ніж їх відновлювати», – відмітив Гетманцев.
Підвищення воєнного збору до 3% у разі прийняття діятиме лише на час військового чи надзвичайного стану та, за оцінками, озвученими Гетманцевим, принесе бюджету $1 млрд на рік.
Разом з тим, податкові пільги для підприємців (2% від обігу замість 5%) поки що не скасовуватимуть.
Податкові перевірки наразі заборонені. Але Гетманцев пропонує відновити їх вже зараз для того бізнесу, який не постраждав від війни. Поки що це на стадії ідеї – відповідних пропозицій не вносили.
«Я б відновив перевірки вже зараз – для того бізнесу, який не постраждав від війни. Чому ми не повинні перевіряти підприємця, який працює в Івано-Франківську? У мирних областях слід повертати нормальний податковий контроль. Поки ми не вносили цієї пропозиції, точаться дискусії», – пояснив Гетманцев.
Підприємців в найбільш постраждалих регіонах не звільнятимуть від податків. У той же час Гетманцев пропонує запровадити для бізнесу страхування ризиків – надати гарантії, що якщо підприємство буде зруйновано, бізнес отримає 100% відшкодування вкладених грошей. Поки це на стадії ідеї.
«Цим може займатися держава, спеціально створені банки чи страхові компанії. Ми зараз створюємо Фонд підтримки України, де будуть грантові гроші наших донорів. Про його концепцію ще рано говорити», – підкреслив чиновник.
Законопроєкт №7232 щодо додаткового оподаткування для російських компаній не скасували. Наразі він узгоджений з усіма фракціями і рекомендований податковим комітетом до розгляду.
Ненудні фінанси
На третьому місяці повномасштабної війни в Україні бізнес починає потроху оговтуватись і повертатися до повноцінної роботи. Хтось з підприємців переїхав на захід країни, хтось намагається відновитися в рідних містах. У свою чергу, українські політики підлаштовують законодавство під нові реалії динамічно, і деякі пільги, які були імплементовані в березні (наприклад, відміну ПДВ на частину імпорту), тепер хочуть відмінити.
Про те, що чекає на підприємців в найближчому майбутньому, в інтервʼю Forbes.ua розповів голова «фінансового» комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.
Гетманцев наполягатиме на тому, щоб законопроект №7311 (яким відновлюється ПДВ на імпорт деяких товарів, у тому числі авто, а ще пропонується підвищити воєнний збір з 1,5% до 3%) ухвалили найближчим часом. До кінця травня він має набути чинності.
«Зараз згідно із законом точаться різні дискусії. Наприклад, щодо євроблях. Скасувати податки простіше, ніж їх відновлювати», – відмітив Гетманцев.
Підвищення воєнного збору до 3% у разі прийняття діятиме лише на час військового чи надзвичайного стану та, за оцінками, озвученими Гетманцевим, принесе бюджету $1 млрд на рік.
Разом з тим, податкові пільги для підприємців (2% від обігу замість 5%) поки що не скасовуватимуть.
Податкові перевірки наразі заборонені. Але Гетманцев пропонує відновити їх вже зараз для того бізнесу, який не постраждав від війни. Поки що це на стадії ідеї – відповідних пропозицій не вносили.
«Я б відновив перевірки вже зараз – для того бізнесу, який не постраждав від війни. Чому ми не повинні перевіряти підприємця, який працює в Івано-Франківську? У мирних областях слід повертати нормальний податковий контроль. Поки ми не вносили цієї пропозиції, точаться дискусії», – пояснив Гетманцев.
Підприємців в найбільш постраждалих регіонах не звільнятимуть від податків. У той же час Гетманцев пропонує запровадити для бізнесу страхування ризиків – надати гарантії, що якщо підприємство буде зруйновано, бізнес отримає 100% відшкодування вкладених грошей. Поки це на стадії ідеї.
«Цим може займатися держава, спеціально створені банки чи страхові компанії. Ми зараз створюємо Фонд підтримки України, де будуть грантові гроші наших донорів. Про його концепцію ще рано говорити», – підкреслив чиновник.
Законопроєкт №7232 щодо додаткового оподаткування для російських компаній не скасували. Наразі він узгоджений з усіма фракціями і рекомендований податковим комітетом до розгляду.
Ненудні фінанси
Податкові органи готові відновити перевірки в умовах воєнного стану
Податкові органи зможуть проводити перевірки в умовах воєнного стану. Це передбачається Законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану». Законопроєкт №7360 було ухвалено на засіданні парламенту 12 квітня 2022 року.
Загалом законопроєктом пропонуються зміни до перехідних положень Податкового кодексу України, які стосуватимуться:
— відновлення податкового обов’язку платників податків, у яких є можливість виконувати свої податкові обов’язки, в частині дотримання термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання податкової звітності, сплати податків;
— можливості відновити камеральні та документальні перевірки податкової звітності;
— відшкодування сум податку на додану вартість з бюджету.
Також проєкт стосується запровадження екологічних норм для транспортних засобів, які у період дії правового режиму воєнного стану мають спрощене митне оформлення. Така перша державна реєстрація в Україні буде доступна для транспортних засобів за умови їх відповідності екологічним нормам не нижче за рівень «ЄВРО-3». Додатково встановлено заборону відчужувати автомобілі, ввезені за спрощеною процедурою, впродовж 3 років.
Щодо відновлення перевірок
Зауважимо, що й до цих змін ПК України передбачав можливість проведення податкових перевірок. Однак це стосувалося виключно камеральних перевірок за певних обставин та фактичних перевірок. Тепер перелік допустимих перевірок уточнено і доповнено можливістю проводити документальні перевірки.
Планових перевірок все ще не буде.
Водночас Податковий кодекс доповнено нормами щодо:
— реєстрації податкових накладних,
— подання звітності за ПДВ,
— можливостей отримати відшкодування ПДВ бізнесу, який працює.
Також парламентарі узгодили питання рентної плати за видобування газу в період воєнного стану. Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей визначення рентної плати за видобування газу природного на період дії воєнного, надзвичайного стану» №7249 ухвалено.
Ненудні фінанси
Податкові органи зможуть проводити перевірки в умовах воєнного стану. Це передбачається Законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану». Законопроєкт №7360 було ухвалено на засіданні парламенту 12 квітня 2022 року.
Загалом законопроєктом пропонуються зміни до перехідних положень Податкового кодексу України, які стосуватимуться:
— відновлення податкового обов’язку платників податків, у яких є можливість виконувати свої податкові обов’язки, в частині дотримання термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання податкової звітності, сплати податків;
— можливості відновити камеральні та документальні перевірки податкової звітності;
— відшкодування сум податку на додану вартість з бюджету.
Також проєкт стосується запровадження екологічних норм для транспортних засобів, які у період дії правового режиму воєнного стану мають спрощене митне оформлення. Така перша державна реєстрація в Україні буде доступна для транспортних засобів за умови їх відповідності екологічним нормам не нижче за рівень «ЄВРО-3». Додатково встановлено заборону відчужувати автомобілі, ввезені за спрощеною процедурою, впродовж 3 років.
Щодо відновлення перевірок
Зауважимо, що й до цих змін ПК України передбачав можливість проведення податкових перевірок. Однак це стосувалося виключно камеральних перевірок за певних обставин та фактичних перевірок. Тепер перелік допустимих перевірок уточнено і доповнено можливістю проводити документальні перевірки.
Планових перевірок все ще не буде.
Водночас Податковий кодекс доповнено нормами щодо:
— реєстрації податкових накладних,
— подання звітності за ПДВ,
— можливостей отримати відшкодування ПДВ бізнесу, який працює.
Також парламентарі узгодили питання рентної плати за видобування газу в період воєнного стану. Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей визначення рентної плати за видобування газу природного на період дії воєнного, надзвичайного стану» №7249 ухвалено.
Ненудні фінанси
Міністерство фінансів запустило вебсайт, присвячений військовим облігаціям
Міністерство фінансів України запускає новий вебсайт з інформацією про військові облігації. Про це повідомляє пресслужба Мінфіну.
"Громадяни України, представники бізнесу та іноземні інвестори можуть зробити свій внесок у пришвидшення перемоги України у цій кривавій війні країни-агресора. Купівля державних військових облігацій - це інвестиція у поразку росії, її неминучий крах та розпад", - йдеться у повідомленні.
Залучені з продажу військових облігацій кошти будуть направлені на фінансування потреб Збройних Сил України та підтримку економіки країни у воєнний час. Тим самим інвестори забезпечують українську армію найнеобхіднішим: зброєю, набоями, технікою, харчуванням та медикаментами, а також підтримують життєдіяльність економіки: роботу підприємств, виплату зарплат, пенсій, соціальних виплат.
"Сьогодні військові облігації - це не тільки інвестиційний інструмент, а й наша з вами зброя. Зброя, як на військовому, так і на фінансовому фронті. Інвестуйте у військові облігації - наближайте перемогу над окупантами", – зазначив Міністр фінансів України Сергій Марченко.
Для придбання військових облігацій звертайтеся до банків-первинних дилерів та ліцензованих брокерів. Вартість однієї облігації: 1000 грн / 1000 дол. США / 1000 євро.
"Військові облігації - це безцінна інвестиція, яка повернеться миром, добром та відсотками. Це - інвестиція у перемогу. І країні ця підтримка теж наразі необхідна. Придбати військові облігації можна навіть онлайн. Тож, разом до перемоги", — додав Міністр оборони України Олексій Резніков.
Ненудні фінанси
Міністерство фінансів України запускає новий вебсайт з інформацією про військові облігації. Про це повідомляє пресслужба Мінфіну.
"Громадяни України, представники бізнесу та іноземні інвестори можуть зробити свій внесок у пришвидшення перемоги України у цій кривавій війні країни-агресора. Купівля державних військових облігацій - це інвестиція у поразку росії, її неминучий крах та розпад", - йдеться у повідомленні.
Залучені з продажу військових облігацій кошти будуть направлені на фінансування потреб Збройних Сил України та підтримку економіки країни у воєнний час. Тим самим інвестори забезпечують українську армію найнеобхіднішим: зброєю, набоями, технікою, харчуванням та медикаментами, а також підтримують життєдіяльність економіки: роботу підприємств, виплату зарплат, пенсій, соціальних виплат.
"Сьогодні військові облігації - це не тільки інвестиційний інструмент, а й наша з вами зброя. Зброя, як на військовому, так і на фінансовому фронті. Інвестуйте у військові облігації - наближайте перемогу над окупантами", – зазначив Міністр фінансів України Сергій Марченко.
Для придбання військових облігацій звертайтеся до банків-первинних дилерів та ліцензованих брокерів. Вартість однієї облігації: 1000 грн / 1000 дол. США / 1000 євро.
"Військові облігації - це безцінна інвестиція, яка повернеться миром, добром та відсотками. Це - інвестиція у перемогу. І країні ця підтримка теж наразі необхідна. Придбати військові облігації можна навіть онлайн. Тож, разом до перемоги", — додав Міністр оборони України Олексій Резніков.
Ненудні фінанси
HTML Embed Code: