TG Telegram Group & Channel
его з лего 🇺🇦 | United States America (US)
Create: Update:

— Are you winning son?

— Не зовсім, тату. Я не перемагаю. Ба більше, я навіть не граю. Мені набридли ігри. Я просто дивлюсь в екран і скролю стрічку. Одне й те саме. Я втомився, тату.

— Знаєш чому, синку? Бо останнє десятиріччя ти провів у залежності від гри та соцмереж. У тебе немає якогось поетичного багатостраждання, це просто зловживання рецепторами насолоди. Відійди від комп'ютера. Відпочинь. Це все виправить, і, можливо, колись ти зможеш повернутися до комп'ютерних ігор і знову отримувати від них задоволення.

— Проблема в тому, тату, що зовнішній світ завжди змушував мене почуватися ізгоєм. У мене ніколи не було друзів, бо я не розумію ані людей, ані як спілкуватися з ними. Мене не кохали, на мене не дивилися, мене не слухали. Я не обирав жити у 4 стінах, це життя було обране для мене людьми, яким було начхати на мене (в кращому випадку), у гіршому — я був ними відкинутий. Там, як і незабаром тут, на мене нічого не чекає. Я виріс із цієї в'язниці, але альтернативи все ще нема на горизонті. Я бездумно пливу протягом життя і чекаю, поки відведені мені секунди не закінчаться.

— Мій хлопчику, ти занурюєшся в думки про речі, в яких тобі було відмовлено. Ти надто засліплений своїм нещастям, щоб зрозуміти, скільки тобі насправді було дано. Твоє життя — це неймовірне диво. І ти впадаєш у відчай, бо воно зустрічає тебе випробуванням? Комфорт людської близькості — це те, що потрібно заслужити. Твої пращури, хоробри душі, вибралися з первісного супу, щоб досягти чогось більшого, ніж вони самі. Ті, хто терзали кігтями і розривали зубами, аби не дати вогню існування погаснути в темряві нічній. Полягли ж на це полум'я і заплакали сльозами щастя.

Вийди надвір, поглянь на нічне небо. Це теж зірки, на які дивилися твої прабатьки, сузір'я ці носять імена великих воїнів. Воїнів, які відважно заперечували безодню темряви. Колись ці зірки помруть, так само, як і все інше. Але вони все ще горять, бо роби вони інакше — темрява б перемогла.

Синку, ти не повинен впадати у відчай, дивлячись в обличчя нескінченної темряви. Ти повинен бути схожим на зірку. Гори так яскраво, що темряву не буде видно.

Ти маєш горіти, сину мій. Так гори ж.

#psymusic

его з лего 🇺🇦
«У найтемніші часи зірки видно краще». Харків у комендантську годину, 28 червня 2022. Фото звідси. #скопічне👀
— Are you winning son?

— Не зовсім, тату. Я не перемагаю. Ба більше, я навіть не граю. Мені набридли ігри. Я просто дивлюсь в екран і скролю стрічку. Одне й те саме. Я втомився, тату.

— Знаєш чому, синку? Бо останнє десятиріччя ти провів у залежності від гри та соцмереж. У тебе немає якогось поетичного багатостраждання, це просто зловживання рецепторами насолоди. Відійди від комп'ютера. Відпочинь. Це все виправить, і, можливо, колись ти зможеш повернутися до комп'ютерних ігор і знову отримувати від них задоволення.

— Проблема в тому, тату, що зовнішній світ завжди змушував мене почуватися ізгоєм. У мене ніколи не було друзів, бо я не розумію ані людей, ані як спілкуватися з ними. Мене не кохали, на мене не дивилися, мене не слухали. Я не обирав жити у 4 стінах, це життя було обране для мене людьми, яким було начхати на мене (в кращому випадку), у гіршому — я був ними відкинутий. Там, як і незабаром тут, на мене нічого не чекає. Я виріс із цієї в'язниці, але альтернативи все ще нема на горизонті. Я бездумно пливу протягом життя і чекаю, поки відведені мені секунди не закінчаться.

— Мій хлопчику, ти занурюєшся в думки про речі, в яких тобі було відмовлено. Ти надто засліплений своїм нещастям, щоб зрозуміти, скільки тобі насправді було дано. Твоє життя — це неймовірне диво. І ти впадаєш у відчай, бо воно зустрічає тебе випробуванням? Комфорт людської близькості — це те, що потрібно заслужити. Твої пращури, хоробри душі, вибралися з первісного супу, щоб досягти чогось більшого, ніж вони самі. Ті, хто терзали кігтями і розривали зубами, аби не дати вогню існування погаснути в темряві нічній. Полягли ж на це полум'я і заплакали сльозами щастя.

Вийди надвір, поглянь на нічне небо. Це теж зірки, на які дивилися твої прабатьки, сузір'я ці носять імена великих воїнів. Воїнів, які відважно заперечували безодню темряви. Колись ці зірки помруть, так само, як і все інше. Але вони все ще горять, бо роби вони інакше — темрява б перемогла.

Синку, ти не повинен впадати у відчай, дивлячись в обличчя нескінченної темряви. Ти повинен бути схожим на зірку. Гори так яскраво, що темряву не буде видно.

Ти маєш горіти, сину мій. Так гори ж.

#psymusic


>>Click here to continue<<

его з лего 🇺🇦







Share with your best friend
VIEW MORE

United States America Popular Telegram Group (US)