2021 не збирається здавати позиції, продовжуючи дарувати крутезні релізи! Сьогодні світ побачив новий альбом Thrice – Horizons/East, і якщо ви досі не були знайомі з цим прекрасним гуртом, то у мене для такого відступу знайдеться кілька слів. Почну з того, що американці грають якісний пост-харткор з додаванням альтернативного року, ембіенту та атмосферику. У своїй дискографії вони часто вдаються до простих, але дуже зрозумілих порівнянь по типу Fire & Water, Air & Earth та Major/Minor. Новий альбом є ніби продовженням цих уже відомих аналогій. Такі перепади настрою під час прослуховування дуже чітко вирізняють одні треки серед інших. Тобто обираючи щось з їхнього плейлиста ви точно знайдете запис під себе. Також не можу залишити без уваги реліз To Be Everywhere Is to Be Nowhere 2016 року, адже він, на мою думку, є одним із найуспішніших у дискографії. А ось останній Palms 2018-го мені, на жаль, взагалі не зайшов. Тут уже на ваш розсуд.
Повернімося до Horizons/East. Кожного разу після слабкого альбому ти просто не можеш не очікувати на хороший новий. Особливо, якщо гурт один із улюблених. На щастя, мої очікування абсолютно виправдані! Зарекомендувати альбом хлопці встигли ще синглами, кожен з яких мені дуже сподобався та запам’ятався. Той момент, коли під час першого прослуховування платівки зразу ж підспівуєш пісні, бо просто не можеш стриматись. Думаю, що це достатньо хороший показник.
Відкриває альбом пісня The Color of the Sky. ЇЇ я можу назвати повноправною прелюдією перед, мабуть, кращим треком релізу – Scavengers. Чуваки підглянули як випускали сингли Gojira і провернули ту ж саму аферу з собою. Дуже емоційний трек, що містить у собі впізнаваний риф та лірику. Драйв у поєднанні з легкою ностальгією та приємним відступом у вигляді соло.
Buried in the Sun взагалі викликав першу асоціацію з Tool. Дуже характерні мотиви навіяні уже давно знайомим гуртом. Оcтаннім часом багато команд вдаються до ностальгії за звучанням Tool. Мені подобається, що музика Thrice завжди приправлена пісочним звучанням та неповторною атмосферою. Забула сказати, що команда полюбляє у своєму звучанні клавішні акценти, які у цьому альбомі відкриває Northern Lights. Атмосферний приспів, підкреслені гітарні та барабанні елементи, що доповнюють романтичний настрій композиції.
Summer Set Fire to the Rain був випущений останнім синглом перед релізом. Дуже приємний трек, що закриває собою першу частину альбому. Насправді після цієї пісні хочеться поділити альбом за натроєм на літо/осінь. А цим треком поставити літню крапку у цьому році. Думаю, я ще не раз повернусь до диску за ностальгією літа.
Still Life починає собою другу частину платівки. Від неї справді уже починає віяти осіннім настроєм та меланхолією. The Dreamer зберігає та продовжує відповідний характер. Дуже спокійні пісні, що вганяють вас в глибини роздумів та апатичності. Robot Soft Exorcism додає до альбому легких ноток ембіенту. Охарактеризую цю пісню як радіо-френдлі, за її неквапливий мотив та запам’ятовуваний приспів.
Dandelion Wine збагачений нотами атмосферику з потужними відступами у відносно спокійному треку. Закриває альбом Unitive/East вдосталь наповнений акцентом на клавіші. В хорошому сенсі. Тут їх дійсно багато, і саме вони беруть на себе всю увагу неспішно ставлячи крапку на релізі.
Тепер про загальні враження. Альбом мені справді дуже сподобався, у ньому зберігаються уже давно знайомі шаблони, але все ж без новизни та експериментів не обійшлося. Найбільше з композицій все ж виділяються сингли, тут уже нічого не вдієш. Але хлопці змінюються та ростуть, що не може не тішити. Буду надіятись, що вони знайдуть свого слухача також серед вас! Впевнена, що ці харизматичні американці мають місце у вашому плейлисті і ви не пройдете повз дійсно хороший гурт.
https://open.spotify.com/album/6JLTZPPzQDKjv6zkenbZnc?si=vESMt4v6Td-NAi88gPSmRw&dl_branch=1
>>Click here to continue<<