Не надто вписувались в комуністичну концепцію євреї, значна частина яких жила в містечках і становила дрібну буржуазію, якій не було місця в СРСР. Рішення знайшлося - євреїв примусово переселяли в сільську місцевість, щоб вони займалися сільським господарством (чого вони не вміли), видавали їм землі і надавали національно-культурну автономію. Проблема була в тому, що землю цю комуністи віджимали в місцевих громад (в тому числі в українських), загострюючи тим самим міжнаціональну ворожнечу. В результаті і євреям, і українцям, вся ця ситуація була, м’яко кажучи, не в кайф. Взагалі за час коренізації СРСР провів десятки тисяч кордонів між національними республіками, районами та селами, + безліч разів їх переглядав, постійно підігріваючи міжнаціональні конфлікти і місцеву ксенофобію.


Україна була взірцем політики коренізації. Практики, які започатковувалися тут, згодом брали на озброєння інші союзні республіки. Результатом українізації (тобто української коренізації) мала бути переважно україномовна УРСР, із домінуванням українських кадрів у партії та владі, багатьма національними автономіями меншин (німецькі, єврейські, російські тощо) та україномовними містами (включно з Одесою, Харковом і містечками Донбасу). Більше того, українські комуністи настільки розкатали губу, що вимагали приєднання прилеглих регіонів Росії (насамперед Кубані) до України. Однак щось пішло не так..

Пройшло кілька років, і влада в Москві зробила висновок, що українізація це поворот “не туди.” Виявилося, що політика коренізації лише посилила національний спротив і свідомість, а населення і далі не надто сприймало більшовицькі ідеї (насамперед колективізацію). Вилилось це все в так звану “кризу хлібозаготівель”, коли СРСР не вдалося зібрати стільки хліба, скільки влада собі надумала. І вгадайте який регіон був найпроблемнішим? Україна! В цьому Кремль також звинувачував українізацію, завдяки якій контрреволюційні буржуазні елементи (петлюрівці, куркулі, іноземні агенти і т. д.) прорвалися до влади на місцях, і загрожували соціалістичному майбутньому країни. Очолення націоналізму провалилось - повертаємося до перевіреного часом російського імперіалізму.

То як же вижити комуністам в епоху націоналізмів? Забрати в нації їжу.

Анахронізм

Не надто вписувались в комуністичну концепцію євреї, значна частина яких жила в містечках і становила дрібну буржуазію, якій не було місця в СРСР. Рішення знайшлося - євреїв примусово переселяли в сільську місцевість, щоб вони займалися сільським господарством (чого вони не вміли), видавали їм землі і надавали національно-культурну автономію. Проблема була в тому, що землю цю комуністи віджимали в місцевих громад (в тому числі в українських), загострюючи тим самим міжнаціональну ворожнечу. В результаті і євреям, і українцям, вся ця ситуація була, м’яко кажучи, не в кайф. Взагалі за час коренізації СРСР провів десятки тисяч кордонів між національними республіками, районами та селами, + безліч разів їх переглядав, постійно підігріваючи міжнаціональні конфлікти і місцеву ксенофобію.


Україна була взірцем політики коренізації. Практики, які започатковувалися тут, згодом брали на озброєння інші союзні республіки. Результатом українізації (тобто української коренізації) мала бути переважно україномовна УРСР, із домінуванням українських кадрів у партії та владі, багатьма національними автономіями меншин (німецькі, єврейські, російські тощо) та україномовними містами (включно з Одесою, Харковом і містечками Донбасу). Більше того, українські комуністи настільки розкатали губу, що вимагали приєднання прилеглих регіонів Росії (насамперед Кубані) до України. Однак щось пішло не так..

Пройшло кілька років, і влада в Москві зробила висновок, що українізація це поворот “не туди.” Виявилося, що політика коренізації лише посилила національний спротив і свідомість, а населення і далі не надто сприймало більшовицькі ідеї (насамперед колективізацію). Вилилось це все в так звану “кризу хлібозаготівель”, коли СРСР не вдалося зібрати стільки хліба, скільки влада собі надумала. І вгадайте який регіон був найпроблемнішим? Україна! В цьому Кремль також звинувачував українізацію, завдяки якій контрреволюційні буржуазні елементи (петлюрівці, куркулі, іноземні агенти і т. д.) прорвалися до влади на місцях, і загрожували соціалістичному майбутньому країни. Очолення націоналізму провалилось - повертаємося до перевіреного часом російського імперіалізму.

То як же вижити комуністам в епоху націоналізмів? Забрати в нації їжу.

hottg.com/anachr0nism/146

1.3K viewsNov 27, 2021 at 19:18