І ще про «правки Лозового». На конкретному прикладі.
Акт №1. Липень 2022 року. СБУ та прокуратура затримали на гарячому одного з керівників управління Міграційної служби у місті Києві Дмитра Лемеша. Опублікували багато гарних фото, зібрали лайків і висунули підозру у організації схеми легалізації перебування в Україні іноземців.
За даними слідства, за дозвіл на проживання з іноземців брали по 10-15 тисяч доларів. В СІЗО Лемеш просидів менше тижня, вийшовши під заставу у 2,5 млн грн.
Акт №2. Березень 2023 року. Лемеш через суд зняв арешт з вилучених у його швагра 105,2 тисяч доларів і 12,7 тисяч євро. Мовляв, це кошти законного походження.
Рішення ухвалила суддя Галицького суду Львова Ірина Волоско. Вона повернула міграційнику 98,6 тисяч доларів та 12,7 тисяч євро. Під арештом залишила всього 6,6 тисяч доларів - це частина ймовірного хабаря, за який і затримали Лемеша.
Акт №3. У квітні 2024 року Львівська обласна прокуратура тихо закрила справу. Підставою для закриття стала норма «правок Лозового» про закінчення строку розслідування після повідомлення про підозру.
Про закриття справи ніхто вже гучно не розказував, як це було після затримання. Дізнатися про рішення прокуратури вдалося тільки через ухвалу суду про повернення заставодавцю 2,5 млн грн застави.
Тобто дякуючи діям прокурорів і «правкам Лозового» черговий підозрюваний у корупції вийшов сухим з води.
І в цей час президент Зеленський вже пʼятий місяць ігнорує петицію про повне скасування «правок Лозового». А народні депутати ще й хочуть протягнути законопроєкт, аби відмазати корупціонерів від покарання завдяки фейковій мобілізації.
>>Click here to continue<<