МЕНЕ НІХТО НЕ РОЗУМІЄ
Назва бестселера Джона Грея «Чоловіки з Марса, жінки з Венери», на мій погляд, дуже влучна. Не з сусідніх вулиць, не з різних міст чи країн. А саме з різних планет.
Я про те, що ніхто нікого, за замовчуванням, не розуміє. І не має розуміти. Використовую ілюстрацію з чоловіками і жінками, бо на цьому фоні існує купа претензій, типу: - “Ти мене не розумієш”.
Але це має бути не претензією, а сухою константацією очевидного факту - ніхто нікого, за замовчуванням, не розуміє! Все.
Здавалось би, дорослі люди легко мали б розуміти малих дітей, бо ж прожили життя і мають досвід. Але часто дорослим людям тільки здається, що вони розуміють дітей. Насправді, варто хоча б вислухати, щоб вникнути в те що говориться дитиною і стає зрозумілим, що не все так просто.
Але ж як буває? Батьки, думаючи, що знають своїх дітей як облуплених, не вважають за необхідність вислуховувати їх.
А дорослі люди між собою?
Здавалось би, з роками вже здобули той досвід щоб знати, що ніхто не читає думок іншої людини.
Ну хіба не очевидно?
Але ж ні… аж до болю і до розчарування очікують, що чоловік чи дружина має здогадатись про щось, що навіть до кінця чітко не сформульоване в голові - як кажуть “сам не знаю чого хочу”. А хтось має знати…?
Озвучені слова - це потужний інструмент, як виявляється!
Озвучування ротом слів не тільки допомагає іншим людям нас розуміти, але ще й дозволяють чітко сформулювати те що насправді хочеться. Можливо навіть з кількох спроб - коли співбесідник щось уточнює та перепитує.
А вміння слухати і чути - це ще один інструмент - не менш важливий як попередній. Без навички уважно, тим більше емпатично слухати озвучені слова не приносять жодної користі. Навпаки, можуть тільки погіршити стосунки.
Отже.
Якщо двоє людей, дітей чи дорослих, володіють обома навичками, то порозуміння між ними буде нагородою для обох.
Здається так просто…
Чому ж буває все так складно?
Актуально?
>>Click here to continue<<
