Create: Update:
Війна закінчиться. І тоді на нас чекає нова держава з великою спільнотою людей, які пройшли війну.
Це вже не виняток, а частина нашої нової реальності. І від того як ми побудуємо політику підтримки для ветеранів залежить якою буде ця реальність — сильною і згуртованою чи роз'єднаною й травмованою.
📊 У державних реєстрах уже 1,3 мільйона ветеранів. І це лише початок. Без урахування родин.
Це — країна, яка повертається з фронту. І працювати з цією реальністю треба не точково, а системно: від уряду до громади, від великого бізнесу до місцевого роботодавця.
На конференції аналітичного центру We build Ukraine ми говорили про людський капітал як головну точку росту. Я свідомо зосередилась на ветеранах, бо вони не просто частина ринку праці, а його потенційне ядро.
Оператор БПЛА ➡️ опертаор агродрону.
Снайпер ➡️ аналітик або тренер тактики.
Парамедик ➡️ інструктор із першої допомоги.
Інженер зі ЗСУ ➡️ проєктант інфраструктури.
У кожному — досвід, точність, витривалість і головне — мотивація.
Побачила хорошу практику при розробці ПКВ в Київській області: громади провели аналіз, визначили навчальні заклади для перекваліфікації, налагодили зв’язки з роботодавцями. Це виглядає як комплексна екосистема: освіта ➡️ робота ➡️ підтримка. Саме так має діяти кожен регіон.
❗️Але поки що це радше виняток. У багатьох громадах досі немає жодного розуміння, скільки ветеранів повертаються і як їх інтегрувати в економіку. Немає цифр, немає плану, немає політики.
📜 У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №13180 щодо квотування працевлаштування ветеранів. Є й інша пропозиція збільшити квоту до 10% для держорганів і передбачити податкові стимули для бізнесу, який бере ветеранів на роботу. Втім, над такими ідеями ще потрібно працювати, адже до них сьогодні є чимало зауважень та пропозицій.
📊 Соціологія це підтверджує:
– 66% українців підтримують квоти,
– понад 57% ветеранів вказують на бар’єри при працевлаштуванні.
⚠️ Але без гарантій виконання навіть найкращий закон стає фікцією. Ми вже мали приклади, коли квоти для людей з інвалідністю працювали лише на папері. Такого підходу до ветеранів допустити не можна.
🤝 Потрібен чесний діалог: із громадами, бізнесом, освітянами, самими ветеранами. І спільна мета — побудувати систему, яка не залишає без відповіді питання: “Що далі?” для тих, хто пройшов війну.
Це вже не виняток, а частина нашої нової реальності. І від того як ми побудуємо політику підтримки для ветеранів залежить якою буде ця реальність — сильною і згуртованою чи роз'єднаною й травмованою.
📊 У державних реєстрах уже 1,3 мільйона ветеранів. І це лише початок. Без урахування родин.
Це — країна, яка повертається з фронту. І працювати з цією реальністю треба не точково, а системно: від уряду до громади, від великого бізнесу до місцевого роботодавця.
На конференції аналітичного центру We build Ukraine ми говорили про людський капітал як головну точку росту. Я свідомо зосередилась на ветеранах, бо вони не просто частина ринку праці, а його потенційне ядро.
Оператор БПЛА ➡️ опертаор агродрону.
Снайпер ➡️ аналітик або тренер тактики.
Парамедик ➡️ інструктор із першої допомоги.
Інженер зі ЗСУ ➡️ проєктант інфраструктури.
У кожному — досвід, точність, витривалість і головне — мотивація.
Побачила хорошу практику при розробці ПКВ в Київській області: громади провели аналіз, визначили навчальні заклади для перекваліфікації, налагодили зв’язки з роботодавцями. Це виглядає як комплексна екосистема: освіта ➡️ робота ➡️ підтримка. Саме так має діяти кожен регіон.
❗️Але поки що це радше виняток. У багатьох громадах досі немає жодного розуміння, скільки ветеранів повертаються і як їх інтегрувати в економіку. Немає цифр, немає плану, немає політики.
📜 У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №13180 щодо квотування працевлаштування ветеранів. Є й інша пропозиція збільшити квоту до 10% для держорганів і передбачити податкові стимули для бізнесу, який бере ветеранів на роботу. Втім, над такими ідеями ще потрібно працювати, адже до них сьогодні є чимало зауважень та пропозицій.
📊 Соціологія це підтверджує:
– 66% українців підтримують квоти,
– понад 57% ветеранів вказують на бар’єри при працевлаштуванні.
⚠️ Але без гарантій виконання навіть найкращий закон стає фікцією. Ми вже мали приклади, коли квоти для людей з інвалідністю працювали лише на папері. Такого підходу до ветеранів допустити не можна.
🤝 Потрібен чесний діалог: із громадами, бізнесом, освітянами, самими ветеранами. І спільна мета — побудувати систему, яка не залишає без відповіді питання: “Що далі?” для тих, хто пройшов війну.
Війна закінчиться. І тоді на нас чекає нова держава з великою спільнотою людей, які пройшли війну.
Це вже не виняток, а частина нашої нової реальності. І від того як ми побудуємо політику підтримки для ветеранів залежить якою буде ця реальність — сильною і згуртованою чи роз'єднаною й травмованою.
📊 У державних реєстрах уже 1,3 мільйона ветеранів. І це лише початок. Без урахування родин.
Це — країна, яка повертається з фронту. І працювати з цією реальністю треба не точково, а системно: від уряду до громади, від великого бізнесу до місцевого роботодавця.
На конференції аналітичного центру We build Ukraine ми говорили про людський капітал як головну точку росту. Я свідомо зосередилась на ветеранах, бо вони не просто частина ринку праці, а його потенційне ядро.
Оператор БПЛА ➡️ опертаор агродрону.
Снайпер ➡️ аналітик або тренер тактики.
Парамедик ➡️ інструктор із першої допомоги.
Інженер зі ЗСУ ➡️ проєктант інфраструктури.
У кожному — досвід, точність, витривалість і головне — мотивація.
Побачила хорошу практику при розробці ПКВ в Київській області: громади провели аналіз, визначили навчальні заклади для перекваліфікації, налагодили зв’язки з роботодавцями. Це виглядає як комплексна екосистема: освіта ➡️ робота ➡️ підтримка. Саме так має діяти кожен регіон.
❗️Але поки що це радше виняток. У багатьох громадах досі немає жодного розуміння, скільки ветеранів повертаються і як їх інтегрувати в економіку. Немає цифр, немає плану, немає політики.
📜 У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №13180 щодо квотування працевлаштування ветеранів. Є й інша пропозиція збільшити квоту до 10% для держорганів і передбачити податкові стимули для бізнесу, який бере ветеранів на роботу. Втім, над такими ідеями ще потрібно працювати, адже до них сьогодні є чимало зауважень та пропозицій.
📊 Соціологія це підтверджує:
– 66% українців підтримують квоти,
– понад 57% ветеранів вказують на бар’єри при працевлаштуванні.
⚠️ Але без гарантій виконання навіть найкращий закон стає фікцією. Ми вже мали приклади, коли квоти для людей з інвалідністю працювали лише на папері. Такого підходу до ветеранів допустити не можна.
🤝 Потрібен чесний діалог: із громадами, бізнесом, освітянами, самими ветеранами. І спільна мета — побудувати систему, яка не залишає без відповіді питання: “Що далі?” для тих, хто пройшов війну.
Це вже не виняток, а частина нашої нової реальності. І від того як ми побудуємо політику підтримки для ветеранів залежить якою буде ця реальність — сильною і згуртованою чи роз'єднаною й травмованою.
📊 У державних реєстрах уже 1,3 мільйона ветеранів. І це лише початок. Без урахування родин.
Це — країна, яка повертається з фронту. І працювати з цією реальністю треба не точково, а системно: від уряду до громади, від великого бізнесу до місцевого роботодавця.
На конференції аналітичного центру We build Ukraine ми говорили про людський капітал як головну точку росту. Я свідомо зосередилась на ветеранах, бо вони не просто частина ринку праці, а його потенційне ядро.
Оператор БПЛА ➡️ опертаор агродрону.
Снайпер ➡️ аналітик або тренер тактики.
Парамедик ➡️ інструктор із першої допомоги.
Інженер зі ЗСУ ➡️ проєктант інфраструктури.
У кожному — досвід, точність, витривалість і головне — мотивація.
Побачила хорошу практику при розробці ПКВ в Київській області: громади провели аналіз, визначили навчальні заклади для перекваліфікації, налагодили зв’язки з роботодавцями. Це виглядає як комплексна екосистема: освіта ➡️ робота ➡️ підтримка. Саме так має діяти кожен регіон.
❗️Але поки що це радше виняток. У багатьох громадах досі немає жодного розуміння, скільки ветеранів повертаються і як їх інтегрувати в економіку. Немає цифр, немає плану, немає політики.
📜 У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №13180 щодо квотування працевлаштування ветеранів. Є й інша пропозиція збільшити квоту до 10% для держорганів і передбачити податкові стимули для бізнесу, який бере ветеранів на роботу. Втім, над такими ідеями ще потрібно працювати, адже до них сьогодні є чимало зауважень та пропозицій.
📊 Соціологія це підтверджує:
– 66% українців підтримують квоти,
– понад 57% ветеранів вказують на бар’єри при працевлаштуванні.
⚠️ Але без гарантій виконання навіть найкращий закон стає фікцією. Ми вже мали приклади, коли квоти для людей з інвалідністю працювали лише на папері. Такого підходу до ветеранів допустити не можна.
🤝 Потрібен чесний діалог: із громадами, бізнесом, освітянами, самими ветеранами. І спільна мета — побудувати систему, яка не залишає без відповіді питання: “Що далі?” для тих, хто пройшов війну.
>>Click here to continue<<
ОЛЕНА ШУЛЯК
