У кожного з нас є свій головний захисник.
Перший, хто тримав на руках. Перший, хто навчив тримати удар.
Той, хто завжди мовчки поруч. Мій тато.
Я вдячна, що маю батька, який навчив не боятися і не здаватися.
Не ламатися під тиском, тримати слово, поважати себе.
Йти до мети не заради слави, а тому що це правильно.
Мій тато ніколи не читав моралей. Він просто жив так, як варто жити.
Працював. Допомагав іншим. Ніколи не чекав подяк.
І саме це стало для мене головним уроком:
поважати працю, думати головою і завжди залишатися людиною.
Якщо сьогодні я приймаю складні рішення і не боюся відповідальності,
це тому, що він стояв за моєю спиною ще тоді, коли я вчилася ходити.
З Днем батька, тату.
Люблю. Ціную. Несу тебе в серці — і в кожному своєму рішенні.
Ти мій герой. Назавжди.
💞І дякую мамі за те, що обрала саме його.
Разом ви — моя сила.
>>Click here to continue<<
