TG Telegram Group & Channel
Science HUB | United States America (US)
Create: Update:

«Хоча я насолоджуюся виглядом музичних інструментів та приділяю велику увагу гармонії, але ніколи не міг зрозуміти, чому деякі комбінації тонів більш приємні вуху, ніж інші, а деякі - не тільки не приносять задоволення, а й досить неприємні?» - стверджував Джованні Франческа Сагредо - італійський математик🧮 та друг великого Галілея Галілео🔭, у його основній роботі «Міркування та математичні демонстрації, що стосуються двох нових наук». І, хоча з моменту її публікації минуло майже 400 років, для багатьох «пересічних» жителів нашої України відповідь на його запитання залишається таємницею й у наші дні!🙃
Тому сьогодні ми постараємося нарешті відкрити над нею завісу у нашій четвертій розповіді про те, звідки взявся такий цікавий розділ фізики, як «акустика»🔊 та яким чином вона може бути корисною для звичайних людей.

Ми впевнені, що кожен із нас не раз чув вирази «високий звук» та «низький звук». При цьому багато хто зможе наспівати кілька відповідних їм нот🎼 або хоча б промуркотати потрібну мелодію як демонстрацію.
Але як пояснити, що це означає не на живому прикладі, а зрозумілими для всіх словами?

Щоб впоратися із цим завданням, нам доведеться нагадати вам пару базових шкільних понять із розділу «коливання»🌊. Але не лякайтесь! Вони дуже прості та доступні будь-якій людині, якщо вона тільки забажає розібратися у цікавій для неї проблемі. Отже, зустрічайте звичайний механічний маятник та 3️⃣ його друзів:
⚙️ амплітуду – тобто найбільшу відстань, на яку маятник відхиляється від свого нерухомого первісного становища (рівноваги⚖️);
⚙️ період – час, протягом якого маятник здійснює повний рух (коливання) від одного свого крайнього стану до іншого та назад;
⚙️ частоту – кількість коливань, які сталися за одиницю часу🕰.
«Припустимо, це й справді не дуже хитромудро, і виглядає зрозуміло», - скажете ви.

Але як ці визначення допоможуть нам осягнути природу високих та низьких звуків?
Ви дізнаєтесь відповідь на це питання, коли уважно прочитаєте продовження цієї розповіді у нашому новому Телеграфі!

P.S. Тепер, коли ви маєте повну версію кожного посту в Телеграфі, вам більше немає потреби зазирати до нашої сторінки у Фейсбуці. Однак ми проситимемо всіх все-таки робити це, щоб поставити «лайк» та репостнути цей же наш пост ще й там.
Пам'ятайте: ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!

«Хоча я насолоджуюся виглядом музичних інструментів та приділяю велику увагу гармонії, але ніколи не міг зрозуміти, чому деякі комбінації тонів більш приємні вуху, ніж інші, а деякі - не тільки не приносять задоволення, а й досить неприємні?» - стверджував Джованні Франческа Сагредо - італійський математик🧮 та друг великого Галілея Галілео🔭, у його основній роботі «Міркування та математичні демонстрації, що стосуються двох нових наук». І, хоча з моменту її публікації минуло майже 400 років, для багатьох «пересічних» жителів нашої України відповідь на його запитання залишається таємницею й у наші дні!🙃
Тому сьогодні ми постараємося нарешті відкрити над нею завісу у нашій четвертій розповіді про те, звідки взявся такий цікавий розділ фізики, як «акустика»🔊 та яким чином вона може бути корисною для звичайних людей.

Ми впевнені, що кожен із нас не раз чув вирази «високий звук» та «низький звук». При цьому багато хто зможе наспівати кілька відповідних їм нот🎼 або хоча б промуркотати потрібну мелодію як демонстрацію.
Але як пояснити, що це означає не на живому прикладі, а зрозумілими для всіх словами?

Щоб впоратися із цим завданням, нам доведеться нагадати вам пару базових шкільних понять із розділу «коливання»🌊. Але не лякайтесь! Вони дуже прості та доступні будь-якій людині, якщо вона тільки забажає розібратися у цікавій для неї проблемі. Отже, зустрічайте звичайний механічний маятник та 3️⃣ його друзів:
⚙️ амплітуду – тобто найбільшу відстань, на яку маятник відхиляється від свого нерухомого первісного становища (рівноваги⚖️);
⚙️ період – час, протягом якого маятник здійснює повний рух (коливання) від одного свого крайнього стану до іншого та назад;
⚙️ частоту – кількість коливань, які сталися за одиницю часу🕰.
«Припустимо, це й справді не дуже хитромудро, і виглядає зрозуміло», - скажете ви.

Але як ці визначення допоможуть нам осягнути природу високих та низьких звуків?
Ви дізнаєтесь відповідь на це питання, коли уважно прочитаєте продовження цієї розповіді у нашому новому Телеграфі!

P.S. Тепер, коли ви маєте повну версію кожного посту в Телеграфі, вам більше немає потреби зазирати до нашої сторінки у Фейсбуці. Однак ми проситимемо всіх все-таки робити це, щоб поставити «лайк» та репостнути цей же наш пост ще й там.
Пам'ятайте: ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!


>>Click here to continue<<

Science HUB






Share with your best friend
VIEW MORE

United States America Popular Telegram Group (US)