Минулого разу ми розповіли вам, як полювання на відьом 🧙🏻♀️ може серйозно загальмувати розвиток математики на цілому континенті. Сьогодні ж для балансу розкажемо, наскільки сильно може прискорити його міцна чоловіча дружба👬. Особливо, якщо це дружба двох дуже освічених та сумлінних британських джентльменів🧐.
У попередніх рядках нашого листа ми вже повідомили вам про те, як шотландський 🏴 аристократ та астроном сер Джон Непер вигадав спеціальні «штучні» числа, щоб спростити математичні розрахунки, та опублікував їх на радість усім фахівцям, які займалися усілякими обчисленнями. Так світ побачили перші версії «логарифмів»👼🏼, проте вони були ще доволі далекі від того, що ми розуміємо під ними зараз, тож більшість «пересічних» мешканців нашої України їх би просто не впізнали, якби раптом зустріли👀.
Приблизно у той самий час інший 🏴 англійський математик та астроном Генрі Бріггс займався вивченням природи затемнень🔭 - темою, яка також потребує трудомістких та складних обчислень.
Коли він натрапив на роботи Непера, то був зачарований тим, наскільки його логарифми спрощують та прискорюють астрономічні розрахунки. Це захоплення було таке велике, що через десять років кропіткої праці він, одночасно з Кеплером, - у 1624 році опублікував свій варіант логарифмів: 14-значні таблиці для довільних цілих чисел до 20 000. Але, на відміну від неперівських та кеплерівських, обчислювалися набагато зручнішим способом, тому вони не просто ввійшли в історію, а й застосовуються досі, отримавши свою окрему назву - десяткові⚡️!
Але чому саме десяткові та як його осяйнула ця ідея?
Попри те, що логарифми вигадали для значного спрощення та прискорення трудомістких математичних розрахунків, це зовсім не каже про те, що їхнє створення було легкою справою🏋🏼♂️. У процесі своєї роботи над ними Бріггс неодноразово зустрічався з Непером та вони разом регулярно обмірковували, як спростити їхнє дітище📝. У підсумку вони вирішили, що було б простіше, якби логарифм 1 дорівнював 0, а логарифм 10 - 1, логарифм 100 - 2 і так далі. Бріггс витратив кілька наступних років на перерахунок таблиць на цій основі📚. Таким чином, рання історія логарифмів є гарним прикладом зауваження, зробленого відомим механіком, математиком та істориком наук Кліффордом Трусделлом: «Простих ідей найважче досягти; простота не приходить сама по собі, а має бути створена». Як ми бачимо, Неперу та Бріггсу довелося чимало потрудитися, щоб створити хоча б одну «просту» шкільну властивість звичного для нас тепер логарифма💪🏻.
Тим часом 1619 року лондонський учитель математики Джон Спайдел перевидав виправлені та доповнені логарифмічні таблиці Непера🖋. Завдяки зручній додатковій таблиці різниць логарифмів Непера, що доповнила порівняно коротку вихідну таблицю, вони стали вельми популярними й отримали назву «натуральних».
«Але дозвольте», - зауважите ви – «хіба натуральними називають не логарифми з основою у вигляді спеціального числа «е»?»🫨 Зараз цей термін справді використовується саме так. Але в ту епоху «звичайні» логарифми назвали «натуральними», тобто «звичайними», щоб відрізняти їх від нових незвичних та «неприродних» десяткових логарифмів Бріггса. Ми навели тут цей приклад, щоб показати вам, наскільки всім фахівцям важливо говорити один з одним однією мовою - мовою загальноприйнятих термінів, щоб однозначно розуміти та не плутати один одного!☝🏻
Можливо, ви зараз подумаєте, що виходить якийсь каламбур🥴. Може здатися, що сучасним математикам настільки нічого робити, що вони постійно тільки й вигадують, як ще по-новому піднести нам цей нещасний логарифм. Що робиться це з однією метою: щоб теперішні школярі знемагали від безлічі їхніх видів та властивостей, переймаючись лише одним питанням: «А навіщо нам сьогодні вчити логарифми?»
Що ж, ми вже підготували для вас відповідь на це, і як бонус - декілька прикладів застосування десяткових логарифмів, тому хутчіш переходьте читати нашу доповідь у Телеграфі!🏃
>>Click here to continue<<
