Багато хто знає, що коріння обожнюваного підлітками всього світу свята Гелловін сягає Шотландії, адже саме там зародився його язичницький предок - Самайн🎃. Однак, набагато моторошнішими винаходами країни вересового меду стали логарифми та число «е», здатні налякати не тільки дітей, а й неабияку кількість дорослих🫣. Саме тому ми використаємо передодні Дня всіх святих як привід, щоб поставити вам одне запитання: логарифм числа чи гидота?
Постійні читачі нашої сторінки в курсі, що теми всіх наших розповідей не обираються довільно, а досить щільно перетинаються одна з одною. Тож вони мали б помітити, що в минулому математичному пості ми обговорювали функції, які, на перший погляд, не мають ніякого відношення до нинішнього героя нашої історії. Однак, насправді і логарифми, і число звіра Ейлера (те саме «е») тісно пов'язані, як з функціями, так і з їхніми границями, про які ми теж скоро поговоримо!
Що ж змусило висококваліфікованих фахівців із найрізноманітніших сфер людської діяльності ускладнювати життя «пересічним» людям, винаходячи такі хитромудрі математичні інструменти?
Сьогодні ви про це дізнаєтеся!
16 століття - пік епохи Ренесансу👨🏻🔬👨🏻🎨👨🏻🔧, тож не дивно, що воно було просто набите видатними науковими відкриттями. Приміром, саме тоді польський та німецький астроном Микола Коперник обґрунтовує геліоцентричну модель всесвіту🔭; італієць Джироламо Кардано цупить у свого колеги Нікколо Тартальї формули для розв'язування рівнянь вищих степенів📝, а далі доводить їх до досконалості; Христофор Колумб відкриває Америку⛵️, а португалець Фернан Магеллан – морський шлях з Атлантичного океану до Тихого🗺. Ясна річ, що на тлі такого динамічного розвитку торгівлі, а отже, математики, астрономії та географії, що підштовхували до розв'язання завдань один одного, у всіх професіоналів з кожної цієї сфери стрімко зросла потреба в більш точних обчисленнях.
Головною проблемою всіх обчислювачів того періоду (чи то астрономи🔭, чи то купці💰) була необхідність проводити численні множення або ділення різних чисел. Причому робити це потрібно було з високою точністю, а отже, слід було зберігати в цих числах велику кількість значущих цифр. Калькуляторів же, як ми пам'ятаємо, в той час ще не придумали!
Першим, кого в кінець уморили подібні постійні суто «механічні» маніпуляції під час арифметичних дій із числами🧮, став шотландський аристократ🏰 та астроном Джон Непер. Адже саме астрономічні обчислення, які в ту епоху були потрібними у першу чергу для точного позиціювання комерційного судна в океані, вимагали найінтенсивнішої роботи з кутами, що визначають положення планет та зірок на небі, а отже, і з їхніми синусами, косинусами, а також іншими тригонометричними інструментами.
Значно спростити такі обчислення Неперу дозволила любов до математики, якою він займався майже весь вільний час, а також гостра спостережливість. Саме ці якості дали йому змогу не просто вкотре виявити цікавий математичний феномен, а ще й вигадати, як його використати в реальному житті.
Зберіться, зараз ми явимо вам диво!
P.S. Тепер, коли читачі нашого каналу мають повну версію кожного посту в Телеграфі, їм немає потреби зазирати до нашої сторінки у Фейсбуці. Однак ми проситимемо всіх вас все-таки робити це, щоб поставити «лайк» та репостнути наш пост ще й там. Пам'ятайте, що ваші взаємодії з публікаціями у будь-яких соцмережах різко підвищують кількість їхніх показів іншим користувачам, тож цими діями ви робите мешканців нашої України розумнішими!
>>Click here to continue<<
