Визначення медичного діагнозу Путіна належить майбутньому, а поки що маємо тверезо оцінювати його менеджерський рівень. Суб’єкт є божевільним на стратегічному рівні, але цілком раціональним на тактичному. Розпочинати у XXI столітті геноцидну війну проти європейської держави розміром із Францію – чиста клініка. Але методи й засоби ведення цієї війни обирають у Кремлі з холодною прагматичністю.
Здавалося б, який сенс у бомбардуванні українських міст, якщо військові та військово-промислові об’єкти звідти виведені та розосереджені, а кадри зі зруйнованими житловими будинками сприймаються у світі болісно й підвищують рівень підтримки України? Насправді метою є виснаження наших небагатих запасів ракет ППО. Згодом це має змусити українську владу до складного вибору між захистом цивільного населення та захистом військової інфраструктури. Одне рішення призведе до підриву моралі, друге полегшить просування російської армії по землі. Правильного варіанту немає: кожен веде до послаблення оборони.
На що саме він хворіє, обговоримо потім. А зараз маємо зосередитися на симптоматичному лікуванні: промиванні Рф санкціями, шоковій терапії далекобійною зброєю, загартовуванні української ППО.
>>Click here to continue<<