Як контроль токсичними елітами прогресивних технологій призводить до зубожіння? “Влада та прогрес” Аджемоглу та Джонсон. [2/4]
Професори МІТ в своїй книзі звертають увагу на токсичну роль еліт у контролі за прогресивними технологіями. Прикладом виступають технології водяного та вітрового млину, що значно підвищували продуктивність праці селеян, але майже ніяк позитивно не вплинули на їхній добробут.
Нагадаю, що ніяких капіталістичних відносин чи, тим паче, інклюзивних інститутів в добу Середньовіччя не було. Тому не дивно, що впроваджувати технології могла лише привілейована частина суспільства.
Мова тут може йти як про доступ до деревини, самої технології, так і про сприятливий ландшафт. Такі ресурси були значною мірою доступні лише лордам, церковникам і тп. Відповідно феодали будували млини на своїй території і контролювали та встановлювали доступ селян до млинів. Додам, що завдяки кріпосній системі вони могли збільшити навантаження на селян, аби ті навіть не подумували про своє господарство. Таким чином заганяючи селян у непросвітну бідність, а, як відомо, бідне та неосвідчене суспільство можна краще контролювати. Тому можна і не згадувати, що у селян не було інструментів для захисту своїх прав, бо навіть місцеві суди були підконтрольні їхнім феодалам. Таким чином нова технологія приносила колосальні вигоди тим, хто її контролював і усіляко обмежував навіть зародки конкуренції. Навіть якщо селяни мали достатньо часу для свого господарства, лорди могли встановлювати високі побори для “підданих” на користування млином.
Спроби порушити монополію на млини в Англії. Однією з найбільш відомих спроб, про яку згадують економісти, була побудова першого вітрового млину з боку Діна Герберта у 1191 році. Як пишуть історики, він досить успішно молов зерно та фактично привніс нову технологію млина в Англію. Однак щастя не могло тривати занадто довго і аббат з Bury St. Edmund's, чий водяний млин стояв зовсім недалеко, вирішив швидко позбутись потенційного конкурента. Герберт намагався опиратись рішенню абата:
"Герберт прийшов і сказав, що в нього є право будувати на цій землі, а також у вільному користуванні вітром не повинно бути відмовлено нікому; він сказав також, що хоче молоти там своє власне зерно, а не чуже, щоб не подумали, що він робить це на шкоду сусіднім млинам".
Абат розлютився: "Я дякую тобі так, як мав би дякувати, якби ти відрубав мені обидві ноги. Клянуся Богом, я ніколи не буду їсти хліб, поки цю будівлю не буде знесено". На думку абата, якби млин існував, він не міг би заборонити сусідам Діна користуватися ним, і це склало б конкуренцію власним млинам монастиря.
Варто зазначити, що земля на якій був зведений млин, була під юрисдикцією церкви, хоч і в користуванні Діна, що надавало йому певні права. Проте у разі судового процесу в суді, який контролює знову-таки церква, шансів відстояти своє право в нього просто не було. Тож після вимоги аббата він сам добровільно розібрав свій млин. Це вкотре нагадує про те, чому важливі незалежні та компетентні суди, бо навіть і в наш час, через погану судову систему придушується конкуренція.
При цьому не можна сказати, що монастирі були поганими власниками. Навпаки, вони постійно інвестували у модернізацію млинів, а на додачу, аби інвестиції були рентабельними, вони постійно вимагали від підневільних селян (орендарів), аби вони звозили своє зерно молоти лише до них. Все це призвело до протистоянь,
і іноді з застосуванням насилля між монахами та селянами. Деякі аббатства, аби примусити своїх селян до покори, навіть конфіскували домашні ручні млини.
Ситуація почала змінюватись лише після “Чорної смерті” (чума), коли феодали зіткнулись з дефіцитом робочої сили. Тоді деякі лорди почали доплачувати тим селянам, які б перебігли до них у володіння на роботу, що заснувало конкурентний ринок праці.
Епілог. Автори книги наводять цей приклад для того, аби показати, що таке не інклюзивне відношення/бачення технологій. І вони вважають, що наше суспільство може згодом зіштовхнутись чи вже зіштовхується з подібними викликами.
Конкретика | ПригоститиАвтораКавою | Patreon | Книга
>>Click here to continue<<
