Інтереси еліт та громадян протилежні? Навіть на Заході?
Як економічні, так і політичні цілі громадян та еліт протилежні. Причина цього протистояння банальна: громадяни більше за еліту зацікавлені в конкурентних ринках. В той же час еліти навпаки менше, адже в таких умовах ризикують втратити своє положення. Ця поведінка еліт характерна для всіх типів політичних режимів, і країни Заходу не виключення.
В одному з недавніх постів на основі роботи професора Jacob M. Grumbach, опублікованій в Princeton University Press, я наводив приклади того, як в США партійні та місцеві еліти маніпулюють виборчим процесом, аби лишитись при владі. При цьому професор, на основі State Democracy Index, зазначав, що частина “республіканських” штатів, які здебільшого голосують за республіканців, суттєво втратили в індексі демократії. Це також відзначали в статті, яку опублікував Brookings. Одна з причин – контр-мажоритарні методи, які дозволяють зменшувати електоральну базу конкурентам.
Цей приклад показує, що еліти, навіть в демократіях, можуть намагатись її обмежети. Звісно, американські інститути втримають систему від колапсу, але не нівелюють негативний ефект повністю. Головним важелем стримування еліт в демократичному режимі виступають громадяни. До слова, саме з їхньої ініціативи в США вдосконалюється виборче законодавство, але це все відбувається повільно.
Тому держава є дуже складною системою не тільки щодо стримування та противаг між гілками влади, але й куди глибшої боротьби інтересів між елітами та громадянами. Де перші завжди будуть намагатись вплинути на систему задля отримання власної вигоди, а другі ж або організуються, або приймуть їхні правила гри.
Примітка: Про “теорію еліт” я напишу окрему велику статтю.
Українські еліти в своїх цілях нічим не відрізняються від західних. Однак, якщо останніх стримують інститути та громадянське суспільство, то у нас обидва чинники дуже слабкі. Звісно, не все погано, зокрема організація волонтерського руху в добу війни показує потенціал наших громадян, але він поки не перейшов у якісний вплив на нашу систему. Якщо подивитись на індекси CIVICUS чи загальний індекс стану демократії на кшталт Freedom House, наші показники вкрай слабкі (на 2022). На додачу, існують і інституційні обмеження, зокрема наше суспільство не наглядає за силовим апаратом держави, бо у нас просто не працюють громадські ради, про що я писав раніше. Ба більше, влада ігнорує вимоги до реформ силового блоку, бо по суті не залежить від думки громадян, особливо зараз.
Сама еліта, завдяки контролю колосальних ресурсів (фінансові і тп), має ледве необмежену владу. Одним з таких ресурсів є медіа, про контроль яких пише навіть Freedom House. Завдяки лише цьому важелю вони здатні з колишніх своїх прислужників створювати політиків – достатньо лише покрутити сюжет і правильну людину завжди обере сліпий електорат. Цьому, звісно, намагаються протистояти громадяни, але поки всі вибори безумовно програні. Війна внесе свої зміни, але це чудово розуміє еліта, тому вже зараз купує імена, які поведе на наступні вибори.
Саме тому більшість інфо-ресурсів так чи інакше повязані з чиїмось інтересами. Вони заманили громадян “інсайдами” і тп., потім прикрутили “за все хороше проти поганого”, стали “волонтерами” і от ще одне джерело, куди можна буде зливати правильні новини. Наша система гнила набагато глибше, ніж здається і війна цього не виправить. Без популяризації чеснот та ідей, які прямо впливають на якість демократії, змін не буде.
Роздуми. На сьогодні мейнстрім вивів своєрідні “стилізовані факти” (набір конкретних інститутів) щодо того, чому одні держави успішні, а інші ні. Саму концепцію розкритикувала Огілві і вказала на необхідність більш широкої і детальної специфікації інститутів. Однак, мені все частіше здається, що ми марно директивно намагаємось повторити інститути, які зводилися сотні років в абсолютно інших “екосистемах”, не схожих на нашу. По-моєму все куди складніше, ніж ми собі уявляємо, і вся ця складність зосереджена в громадянах та елітах і їхніх чеснотах.
Конкретика | ПригоститиАвтораКавою | Patreon | Блог
>>Click here to continue<<