Як політики стають популярними? Кейс губернатора Нью-Йорка.
Бернард Шоу: “Демократія не може бути ефективнішою за рівень людського матеріалу, з якого зібрані її виборці”.
Громадяни в своїй симпатіях часто підтримують тих політиків, хто більше спирається на своє красномовство, ніж на чесноти та реальні справи. Професор Jacob M. Grumbach в своїй книзі “Laboratories against Democracy”, опублікованій в Princeton University Press, наводить яскравий приклад того, як політик з провальними результатами роботи стає популярним. Мова йде про губернатора Нью-Йорку Ендрю Куомо, який на певний час отримав високу популярність критикуючи Трампа за провалену політику по протидії ковіду.
“Ліберали з нетерпінням стежили за ранковими прес-конференціями губернатора Нью-Йорка, на яких їхній новий герой заспокоював країну з приводу кризи Ковіду і засуджував відповідні дії адміністрації Трампа. Наприкінці квітня рейтинг схвалення Куомо злетів до 77 відсотків”.
На фоні цього успіху в ЗМІ почали з'являтися заголовки на кшталт “Нова дівчина мого хлопця Ендрю Куомо – Америка” чи “Люди хочуть губернатора Ендрю Куомо прямо зараз”. Як зазначає сам професор Jacob M. Grumbach, згодом він отримає навіть міжнародну премію “Еммі”, яку потім відкликають через інший скандал, як визнання його лідерства під час пандемії. Також він наводить не менш помпезну цитату політолога Кетрін Холл Джеймісон: “людина з Марсу, яка спостерігає за риторикою і діями наших лідерів, могла б обґрунтовано припустити, що Ендрю Куомо - це президент”. Тобто все це говорить про неймовірну популярність губернатора і його великі перспективи в майбутньому.
В чому основа такого успіху? Куомо ефективний менеджер? Ні, губернатор просто зіграв на провальній політиці федерального уряду та страху людей перед пандемією, приправивши все це своїм красномовством. Тим не менш, цього вистачило щоб стати одним з найпопулярніших, як мінімум серед демократів. В той же час, як зазначає професор, справи в самому штаті Нью-Йорк були кепські:
“Ковід сіяв хаос у Нью-Йорку і по всьому штату. До червня від Ковіду загинуло близько 30 000 жителів Нью-Йорка - більше, ніж у всіх країнах світу, за винятком чотирьох. Можна з упевненістю сказати, що протягом більшої частини 2020 року Нью-Йорк був не тільки американським, а й світовим епіцентром пандемії.
Частина жертв була спричинена самим Куомо. Губернатор не поспішав віддавати наказ про блокування (прим. заходи карантину) свого штату, вступаючи в перепалку з мером Нью-Йорка де Блазіо. Він скорочував державні послуги, включно з охороною здоров'я через програму штату Medicaid. Наказ Куомо про будинки для людей похилого віку розширив жертви від пандемії.8 У липні 2020 року очікування результатів аналізу на Ковід тривало щонайменше тиждень, (...) План із виробництва сотень тисяч галонів дезінфікуючого засобу для рук під маркою штату Нью-Йорк виявився планом, за яким ув'язнені мали розливати імпортний дезінфекційний засіб для рук - план, який довелося зупинити, коли пандемія неминуче поширилася по виправній установі Клінтона”.
Куомо вдалось непогано зіграти на провалах федерального уряду виступаючи своєрідним просвітителем для громадян, але в той же час він сам був не здатний забезпечити ефективну боротьбу з пандемією. Ба більше, згодом розслідування генерального прокурора штату Нью-Йорка виявило, що Куомо приховував/занижував кількість смертей від ковіду в будинках для похилих людей. Потім помічниця Куомо заявила, що вони навмисно затримували дані смертей від ковіду в штаті. Таким чином, головний критик федерального уряду був і головним аутсайдером в боротьбі проти Ковіду.
Які висновки? Громадянам необхідно відповідальніше ставитись до підтримки політиків, навіть якщо їхня риторика імпонує. Приклад, Куомо показує, що ЗМІ та сам політик можуть створити образ ефективного менеджера, якого в реальності не існує.
Конкретика | ПригоститиАвтораКавою | Patreon | Блог
>>Click here to continue<<