Лайфхаки Третього Рейху як альтернативний шлях? Нацисти заклали основу успіху Німеччини?
Економічні політики Рейху – це напевно одна з найбільш яскравих демонстрацій того, як популісти борються з економічними проблемами. Нагадаю, у час, коли до влади прийшли нацисти, в Німеччині було велике безробіття – понад 5 млн. (доба Великої депресії). Відповідно, всі партії, хто йшов на вибори до Рейхстагу, обіцяли нові робочі місця, у тому числі нацисти. Однак, як їх створити, якщо лідер партії вміє лише харизматично махати руками на масових заходах?
Одним з чарівників по боротьбі з безробіттям був Фріц Тодт, якого призначили генеральним інспектором німецьких доріг. До слова, діяч не позбавлений стратегічного мислення, бо вже в листопаді 1941 побачив, що війна з СССР скоріше не буде виграна і тому радив почати перемовини з сильної позиції (танки під Москвою), поки вона є.
Але повернімось до німецьких доріг, або “райхсавтобан”, над якими стояв Тодт. Ідея автобанів несла в собі в першу чергу військовий сенс, що ми можемо побачити по планах самого Тодта: “Автодороги Тодта дали б змогу всього за дві ночі напруженої їзди перекинути 300 тис. солдатів зі східного на західний кордон Рейху. Таким чином, ідеї Тодта від самого початку тісно перепліталися з мрією про національне переозброєння”. Цитата взята з напевно однієї з кращих досліджень нацистської економіки від історика економіки з Колумбійського університету Адама Туза.
Тобто, військові потреби вирішили об'єднати з “корисними”, але був нюанс, що ми бачимо з роботи професора Туза: “За його оцінками, річний бюджет в 1 млрд рейхсмарок дав би йому змогу найняти 600 тис. осіб, особливо в тому випадку, якщо використання техніки було б зведено до мінімуму”. Ставка була на те, щоб не дійсно створити робочі місця, а просто показати красиві цифри, тому людей хотіли буквально змусити працювати лопатою, а не технікою аби збільшити кількість залучених людських ресурсів. Однак, навіть з такою стратегією плани провалились, і Тодту ледве вдалось зайняти 38 тис. Тим не менш, були й “успішніші приклади”, ними стала Східна Пруссія:
Національним чемпіоном у "Битві за робочі місця" (Arbeitsschlacht) став Еріх Кох, гауляйтер Східної Пруссії. У січні 1933 р., на момент приходу Гітлера до влади, у цьому відсталому аграрному анклаві, відокремленому від Німеччини Польським коридором, було зареєстровано 130 тис. безробітних. Лише за шість місяців, 16 липня 1933 р., перший Східно-Прусський округ було оголошено територією повної зайнятості. (...)
Східнопруські безробітні зазнали безжального примусу. Тисячі одружених чоловіків були загнані в так звані Товариські табори (Kameradschaftslager), де вони займалися важкими земляними роботами і пройшли програму політичної освіти, розроблену Німецьким трудовим фронтом. Кох навіть примудрився видати за ініціативу зі створення робочих місць один із перших імпровізованих концтаборів.
І це, звісно, далеко не всі лайфхаки нацистів, можна ще згадати, як жінок перетворили в домогосподарок (з’явились професії, якими не могли займатись жінки). Ще більш цікавим інструментом простих рішень стала банальна емісія, а саме – з векселями “Мефо” (про них більш детально можете подивитись відео Останнього капіталіста). Фактично, витрати на ту ж оборонку фінансувались через ці векселя, люди несли свої гроші, а їм давали папірчики з обіцянкою колись виплатити з відсотками. В результаті чого, поступово фінансова система Німеччини перетворилась на піраміду.
Епілог. Нацистам часто приписують, ніби їхня ідеологія зробила з Рейху економічного гіганта. Але давайте відкриємо іменитих істориків економіки Медісона чи Байроха і подивимось на ВВП на душу Кайзерівської Німеччини, і ми побачимо, що воно було вище Франції. Те саме стосується і індексу людського розвитку на 1913 рік Німеччина на рівні всіх інших Західних держав. Я навіть не буду згадувати, що ті ж вищі навчальні заклади, наукові відкриття славили Німеччину ще задовго до появи нацистів.
Конкретика | ПригоститиАвтораКавою | Patreon | Блог
>>Click here to continue<<