Смерть цінностей, слабшання демократій. Відкритий монолог.
Якщо відкрити Google trends і вписати імена диктатора Гая Юлія Цезаря та таких відомих політиків, як: Цицерон чи Солон, то Ви не знайдете різницю між Заходом та Сходом. Усюди ім'я (не салат) диктатора гуглять в рази частіше, ніж республіканця.
Можна піти далі і порівняти з вбивцею республіки, але талановитим імператором, Октавіаном та Цицероном – ми побачимо майже те саме. Якщо гратись далі і порівнювати диктаторів з тим ж видатним Сципіоном Еміліаном (система стримування та противаг була його ідеєю, яку описав Полібій), то результат куди страшніший.
Звісно, я не кажу, що ми вже спостерігаємо “ерозію демократії”, але світ цілком на її порозі. Якщо ми більше цікавимось диктаторами, а не носіями чеснот, то зовсім не дивно, що той ж Трамп відкрито симпатизує диктатору з КНР і від цього його рейтинг не падає. Свобода в демократіях використана не для розвитку інститутів, а для деградації цінностей, на які вони спираються.
Тому кінематографу не цікаво створювати історії про видатних республіканців, їм не цікаво говорити про цінності та про силу демократії. Це парадокс, але більшість популярних фільмів показують виключно зворотній бік медалі наших демократій. Звісно, критикувати потрібно, але не зводити це в абсолют, бо це розчаровує людей, а особливо тих, хто з огляду на ті чи інші обставин мало читає. Все це впливає на переконання і довіру в суспільстві.
Мене жахає, що все сильніше поширюються думки, що все повинно бути прагматичним. Ледве не кожен політичний крок повинен мати інтереси. Внаслідок політики до вищих посад в республіці йдуть за вигодами чи за власним его, а не за побудовою кращої республіки.
Люди, ми прийшли до того, що у нас немає романтики, як би це не звучало в контексті мого посту.
Саме тому сьогодні в Конгресі США демократи та республіканці не стають на бік захисту світу демократій, а влаштовують “політичний торг”. Ринкові відносини – це економіка, а не інструментарій для політичних інститутів! Фактично на американський авіаносець насувається цунамі автократій, а вони ділять штурвал, а не борються зі стихією. Це не сутність політики, це ненормально, це смерть цінностей.
Республіка це про громадян, про об'єднання для вирішення проблем. Республіці не потрібні професійні політики, бо політик це не професія! У нас немає святих, бо у нас є цінності, які засновані на свободах та неприйнятті диктатури у будь-якому виді.
Вся ця гра в сонцеликих безальтернативних “лідерів” зіграє з нами рівно так само, як у свій час і з римлянами. Якщо буде запит на сильну руку, то вона з'явиться, але далеко не факт, що вона не відлупцює своїх ж симпатиків.
В кінці хочу розказати трішки про Сципіона Еміліана. Він та його коло друзів реформаторів займались не лише політикою, але й підтримкою філософів, творців, культуру та самі намагалися активно приймати участь у творчих проектах Риму. Таким чином вони поширювали цінності, підтримували їх та змінювати в кращу сторону суспільство. Можна спитати чого ж він досяг? Він колосально вплинув на Цицерона, Полібія і інших легенд. Так, він не зміг врятувати римське суспільство, але він залишив свій спадок нам. У нас як ніколи є всі можливості для успіху, питання лише в тому чи зможемо ми скористатись подарунком у вигляді колосального досвіду, який ми маємо за останні 2300 років.
З прийдешнім Новим роком, дорогі друзі. Наше майбутнє залежить від наших цінностей та ідей, які ми підтримуємо. В новому році я точно опублікую свій роман, який повинен зробити внесок у описану мною проблематику. Не обіцяю там відповідей, перша частина про інше, але я обіцяю, що в другій частині опишу образ республіки, в якому намагатимусь розкрити набутий нами тисячолітній досвід.
Конкретика | ПригоститиАвтораКавою | Patreon | Блог
>>Click here to continue<<