Яку ціну готова заплатити Московія? Чому Маннергейм не воював до останнього фіна?
И, значит, нам нужна одна — Победа,
Одна на всех — мы за ценой не постоим!
Булат Окуджава в пісні «Нам нужна одна победа», як філософія Советів, де важливе не життя солдат, а “пабєда”.
Продовжуючи тему статті про Зимову війну, хочу нагадати, що історичні аналогії є цікавим, але поганим інструментом для сьогодення. В силу того, що вони не враховують контекст часу, характеристики сторін і тп. Через ігнорування цих факторів, ми маємо міф про перемогу Фінляндії над СССР.
Чи була перемога Давида над Голіафом? Красива біблійна історія далека від реальності 1940 року. Саме тому, коли відкриваєш спогади Маннергейма, то бачиш там такі рядки:
Стратегічне становище Фінляндії зазнало нищівного удару. Ми втратили всі тіснини, які давали змогу перекривати брами для запобігання інтервенції. Новий кордон залишав країну відкритою для нападу, а район Ганко був немов пістолетом, націленим у серце й головні комунікації країни.
В той же час Маннергейм додав, що результатом війни було:
насамперед збереження здобутої дорогою ціною незалежності. Смертельну небезпеку, яка їй загрожувала, вдалося відвернути, напруживши найостанніші сили нації. Але загрози ще не минули.
Чому Маннергейм не воював до останнього фіна, хоча йому була надана західна допомога? Для відповіді на це питання знову зазирнем до Маннергейма. Наперед зазначу, що перша проблема - це логістика, не співставний мобілізаційний потенціал двох держав і тп. На додачу, Західна допомога, як тоді, так і сьогодні, була недостатня і це, звісно, вело до невтішних результатів. Далі, поверхнево опишу, як допомагали Фінляндії:
1. Своєрідний ленд-ліз, але української версії, себто широка номенклатура поставок, але в недостатній кількості. Зокрема, Англія та Франція постачали: винищувачі, бомбардувальники, арту, патрони, беприпаси, міни, торпеди, засоби зв'язку тощо. Також, постачали зброю: Італія, Угорщина, Бельгія, Іспанія, США, Данія і Новергія. Були, навіть, добровольці з Швеції та інших країн. Але, коли Фінляндія просила поставити конкретні бомбардувальники у розмірі всього 100 штук, то Англія могла поставити лише 50 і то не одразу. Нагадаю, що закривати нестачу зброї людьми дуже погана ідея, що чудово розумів Маннергейм.
2. Коли стало зрозуміло, що поставки зброї замало і потрібні солдати (логістичні проблеми + зброї мало). В Англії та Франції почали розглядати варіант відправки експедиційного корпусу 100 000 солдат. Однак, в силу логістичних проблем їхне прибуття потребувало більше часу ніж очікувалось. В той же час, стан справ на фронті був поганий (лінія Маннергейма прорвана), а умови, які надавав Захід, виглядали недостатніми, тому Маннергейм пише:
Відчуваючи всю непевність з допоміжною експедицією і, будучи переконаним, що нам забракне сил, якщо війна ще триватиме всю весну, я 9 березня дійшов висновку: мені доведеться дати урядові категоричну пораду - укласти мир.
Але його думку спочатку не підтримали генерали, які заявили урядовцям “ми таки вистоїмо, можна і треба воювати далі". На це Маннергейм зазначив:
Я вважав, що ми не маємо давати прикрості, викликаній суворістю висунутих умов, затуманювати нашу розсудливість. Те, що армію не розбито, наразі дає нам змогу розмовляти про мир. Якщо станеться військова катастрофа, наші шанси на це буде змарновано, а сили в нас напружено до краю.
Епілог. Маннергейм міг би повернути втрачені землі вже в 1941, але сталось диво під Москвою і його союзник Рейх програв. Тим не менш, мир 1940 був дуже сильним стратегічним ходом на шахівниці Європи і, якби не диво, історія б зовсім по іншому трактувала першу рос-фінську війну.
Конкретика | ПригоститиАвтораКавою | Patreon | Блог
>>Click here to continue<<
