«Якісні» рішення МО. Чи витримає Ваша спина 12 кг. броні?
Статутні положення війська вимагають від бійця не просто дотримуватись правил, але й користуватись наданим державою захистом (або згідно стандарту ДСТУ). Це створює проблеми для бійців, бо іноді видана екіпа не відповідає потребам, в результаті чого так звані 100к бойових витрачаються на більш зручне спорядження.
Але облишмо лірику і поговоримо про те, який проект броні в березні затвердило МО. Зазначу, що на пост надихнуло відео шановного виробника (особливо в лавах ССО) - Velmet (про них я писав), який дуже давно випускає фахові огляди на броню. Також, саме вони розробили легендарну «Мавку». Дуже рекомендую їхній канал для перегляду і підвищення власної обізнаності в темах, які можуть врятувати Вам життя.
Суть проблеми: МО вирішило затвердити загальновійськову броню для ЗСУ. Однак, замість використання сучасних напрацювань, які направлені на зменшення ваги броні, вони пішли іншим шляхом. Зокрема, був підтриманий проект броні в 12 кг. Зазначу, що сумарно, Ви іноді можете бути змушені нести на собі 25-30 кг (зброя, броня, боєприпаси і тп.). В таких умовах навіть 1 кг може бути критичним. Саме на цьому і наполягає виробник у відео, бо МО чомусь взяло за основу броню армії США аж 2007 року (12кг), замість версії 2018 року (9.5 кг).
Примітка: Більш детально дивіться у відео.
Цікаві зауваження. У відео Ви можете знайти багато цікавинок щодо того, що самі стандарти бронежилета МО вказані відверто профанські і пан Міняйлук (Velmet) це детально пояснює. Зокрема, звертає увагу на розмір плити, яка повинна захищати критично важливі органи та вплив кількості захисту на мобільність самого бійця. Це дуже важливі зауваження, які можуть знадобитися і Вам при виборі власної броні. Зокрема, якщо Ви маєте груди більше, умовно 115, то стандартна плита М чи тим паче S розміру, може не закрити Всі важливі органи (серце і тп.).
Я в свою чергу хочу зазначити про ще один цікавий досвід. Наприклад, деякі підрозділи наших збройних сил, які дуже мобільні (робота на мінусі), іноді використовують взагалі виключно балістичний захист без керамічних чи сталевих плит. Бо для них більш важливий захист від уламків, ніж від кулі, та кількість додаткового «багажу» (зброя тощо), якого вони вимушені на собі нести. Таких нюансів є безліч і вони залежать від задач підрозділу, відповідно МО потрібно взагалі дуже деталізовано підходити до питання захисту. Але це можливо лише в тому випадку, якщо до прийняття рішення залучається відповідний досвід користувача з конкретними потребами. Тобто, у МО великі проблеми зі зворотнім звʼязком…
Чому у нас приймають низької якості рішення (на мій погляд)? Перше, це те, що по стандартах НАТО намагаються навчати мобілізованих і солдат, а не командний склад і військову бюрократію. Відповідно, іноді навчені бійці потрапляють до командування, яке крім лобового штурму з «совкового підручника» більше нічого не відає. Друге, совковий спадок з його вертикальними рішеннями призводить до того, що люди, які броню не носять, точно знають, яка броня потрібна тим, хто безпосередньо служить. Себто, ніякого глибокого аналізу не проводиться. Більше того, як зазначає сам пан Міняйлук, що в військовій бюрократії дуже мало фахових людей, і причина цього на мій погляд описана далі.. Третє, суспільство чомусь думає, що якісні рішення можуть бути в структурі, яка всю свою історію платила копійки тим, хто повинен був захищати країну. Зазначу, що якщо оплата праці освітян, війська чи поліцейських нижча за ринок, то ці індустрії будуть приваблювати або ідейних, або тих, кому більше нікуди піти (останніх більшість). Тобто, державний сектор взагалі поза конкуренцією на ринку праці.
Епілог. Громадянським інститутам (іменитим фондам і іншим дотичним організаціям), варто вимагати допуску до прийняття рішень в МО. Зокрема, в закупівлях, які не містять військової таємниці: їжа, спорядження, послуги. Тільки в такому випадку буде зворотній звʼязок і контрольованість системи, яка начебто покликана служити громадянам…
>>Click here to continue<<
