Що змінить і чого не змінить затвердження допомоги від США?
Ми радіємо тому, що ця ганебна епопея нарешті завершується. Але давайте спробуємо проаналізувати, як цей затверджений пакет допомоги на майже 61 млрд доларів вплине на хід війни, на міжнародне положення України і на суспільні настрої.
Затвердження пакету допомоги не поверне втрачений час і - найголовніше - втрачені життя, які значною мірою стали наслідком цієї затримки. Крім того, на моральний стан суспільства і сил оборони все це теж вплинуло не кращим чином. І ні, цей час вже не можна відкрутити назад. І далеко не факт, що все втрачене через затримку можна повноцінно відновити і на 100% компенсувати. Тому нас як мінімум ще кілька тижнів чекають нові і нові тактичні успіхи росіян.
Так, втрачений час, відсутність достатньої кількості зброї щоб компенсувати чисельну перевагу росіян і перевагу у повітрі (з клятими КАБами) мають дуже велику ціну. Чи дійдуть вони в цьому процесі до Словʼянсько - Краматорської агломерації чи до Покровська сказати складно.
Тому ми можемо констатувати: ця затримка - найбільша перемога Путіна з початку війни. І зовнішньополітична, і з наслідками для внутрішньої сталості українського суспільства і боєздатності Сил оборони.
З іншого боку, вже бачив оцінки, що цей пакет, який розтягнеться у часі, ледь не “пакет перемоги”. Той саме Маломуж казав, що зі зброєю від США в другій половині літа Україна може перейти до наступальних дій. Я думаю, що це надто оптимістичні оцінки, які формуються на звичній амплітуді “було дуже погано - стало краще, а значить далі буде ще краще”. Щоб бути готовою для великих наступальних дій Україні доведеться пройти набагато довший шлях, ніж влітку 2022 чи весною 2023.
Але. Зброя і боєприпаси від цього пакету (а також від додаткових постачань з Європи) точно виграють нам час, звузять можилвості Росії вести наступальні дії і дадуть нам можливості для адаптації.
Наскільки я розумію логіку кончених, план у них був такий:
1. Поєднати тактичні наступальні дії на фронті (які ми спостерігаємо зараз) з масованою інформаційно - психологічною атакою на суспільство і сили оборони.
2. Потім - коли допомога від США не надійде, європейську вони обмежать за допомоги своїх агентів, українське суспільство буде деморалізоване цією зрадою партнерів і російським ІПСО - перейти у стратегічний наступ влітку.
3. А далі вже як піде - або захопити скільки встигнуть (головною ціллю був би Харків і Краматорська агломерація), або примусити Україну до капітуляції і прийняття більшості російським умов.
І пакети допомоги від європейців, і схвалення американської допомоги, і дрейф багатьох американських політиків до більшої підтримки України ці плани наламують. Тому що вікно можливостей від зараз до надходження “чеського” пакету снарядів (кінець травня - червень) і американською допомоги значно звужує можливості РФ - їм доведеться припиняти мріяти про захоплення Харкова чи вихід на адмінкордони Донецької області.
Американська зброя, чеські снаряди, пакети допомоги від інших країн відкривають для України можливості і час:
1. Стабілізувати лінію фронту і встигнути сформувати глибокі фортифікаційні лінії.
2. Підготувати резерви хоча б для додаткових можливостей ротацій. Доцільність проведення наступальних дій поки аналізувати дуже складно.
3. Стабілізувати ситуацію всередині країни, відновити критичну інфраструктуру після атак росіян, трохи заспокоїти суспільний накрут.
Цілком можливо, з такою підтримкою Сили оборони зможуть зламати російську логістику, знизити ступінь домінування росіян у повітрі, нівелювати перевагу в артилерії. Але завищувати очікування точно не треба. Це не перелам, хоча за певних умов - перший крок до нього.
Як не варто очікувати і перелому у настроях трампістів. Тому нам все ще треба шукати можливості для диверсифікації постачань і фінансування, і думати про війну «від оборони». Як у військовому, так і у дипломатичному і економічному сенсі. Як мінімум до листопада, коли стануть зрозумілі наміри нової чи нової/старої адміністрації.
Підписатися на Богданова
>>Click here to continue<<