TG Telegram Group Link
Channel: SmartEducation by Tymoshyk Yana
Back to Bottom
Слава Україні, Smart люди. 💙💛
Вирішила розпочати тут нову серію дописів #Smart_Education_під_час_війни

Вони будуть про те, як освіта, знання та мозок можуть нам зараз допомогти. 🇺🇦

Чи вам це було б цікаво? 👇
#Smart_Education_під_час_війни

Тож, не будемо гаяти часу і почнемо прямо зараз.

Зверніть увагу прямо зараз на положення вашої голови, шиї та спини.

А тепер подробиці:

Розум та тіло - елементи однієї системи.

Зараз ми все більше і більше сидимо в телефонах. 📱Тепер ми оновлюємо не лише інстаграм чи фейсбук, а ще й стрічку новин, слідкуємо за авіасповіщеннями та пишемо рідним та знайомим.

Тому наша ГОЛОВА частіше ОПУЩЕНА.

І тепер знову:

Розум та тіло - елементи однієї системи.

Коли ми опускаємо голову ми подаємо нашому мозку сигнал ‼️увага‼️ ПОКОРИ.

І тут ніякої магії. А серотонін.

Серотонін - джерело позитивних емоцій та першопричина мелатоніну (гормону сну)

💆‍♀️Положення голови, шиї та спини впливає на рівень серотоніну!

‼️Чим більше в нас опущена голова, тим менше в нас того самого серотоніну - джерела позитивних емоцій.
(от спробуйте з опущеною головою сказати "Я щасливий", "Ми переможемо").
Буде дійсно складно, адже хочеться лише сказати "Все пропало".

‼️Чим більше в нас опущена голова, тим швидше "Привіт проблеми зі сном" , адже мелатоніну буде проблематичніше утворитися.

І НАЙГОЛОВНІШЕ!

Майже всі релігії світу вимагають від своїх прихожан опускати голову на знак покори. І навіть, якщо ви нерелігійні - у вашому мозку дуже добре відбився цей взаємозв'язок.
Тому,

‼️Чим більше в нас опущена голова, тим швидше ми готові ПІДКОРИТИСЯ ситуації, людині, обставинам. При опущеній голові ви посилаєте сигнал у ваш мозок "здавайся, підкоряйся, сумуй, від тебе нічого не залежить, все пропало"

💙💛 Тому пропоную всім вправу - підіймайте голову частіше і ви створите собі зовсім інший стан.

Якщо було корисно, дайте знати 👇 та відправляйте тим, кому ця інформація може знадобитись.

Бережіть себе 💙💛
#Smart_Education_під_час_війни

Слава Україні, Smart люди.🇺🇦

Сьогодні хочу розповісти вам про експеримент Аша.

Проведений ще в 1950х роках. Задача - дослідити, як поведінка групи впливає на індивіда.

Студентів попросили взяти участь у перевірці зору.
Кількість учасників: 9.
8 із них - підставні особи. 1 і з них - піддослідний.

✍️Аш показував 2 картки.
На першій із них була одна лінія, на другій три лінії різного розміру.

✍️ Завдання учасника було знайти на другій картці лінію, яка була такої довжини, як і лінія на першій. (див малюнок 👇)

✍️Піддослідний відповідав восьмим.
✍️Підставні особи мали давати однакову НЕПРАВИЛЬНУ відповідь.

🙈75% піддослідних дали неправильну відповідь.

🙈Тобто людина розуміла, що лініїя на першій картці рівна по довжині лінії С, але, якщо до того, 7 разів вони чули, що лінія В рівна по довжині лінії з першої картки, то їх відповідь була - В.

Коли ж перші сім людей не були одностайні в своїх віповідях, піддослідні частіше давали правильний варіант.

‼️Таким чином було зроблено висновки щодо влади конформізму в групах.

📖Конформізм - пасивне сприйняття готових стандартів у поведінці, абсолютне визнання існуючого стану речей та схиляння перед авторитетами.

Про те, як це використовується російською пропагандою писала в своїх дописах в соцмережах. Посилання можна знайти нижче👇

Якщо вам цікаво, то в наступному дописі напишу про основні ЧИННИКИ конформізму.
#Smart_Education_під_час_війни

Як і обіцяла пишу про основні чинники конформізму.

Якщо ви вперше чуєте це слово - це абсолютно нормально. Почитайте попередній допис і вам стане зрозуміліше.

А якщо коротко, то конформізм - це коли людина не має своєї думки, і куди її ведуть туди вона і йде, що їй говорять казати, те вона і каже і т.д. Нікого не нагадує?

Так ось, я, можливо, вас здивую, але НІХТО не застрахований від того, щоб стати такими. І це не я кажу вам, а соціальна психологія.

Тож, давайте поглянемо на основні чинники конформізму, а точніше на тих, хто ж більше схильний потрапити до його пастки.

‼️ Чим вищий рівень згуртованості тим вищий рівень конформізму
‼️ Низька самооцінка людини
‼️ Одностайна думка трьох чи більше людей з нашого оточення
‼️ Брак інформації (тоді люди починають орієнтуватись на думку інших)
‼️ Публічність (так-так, публічні люди більш здатні до цього)
‼️ Оточення експертів, думка яких є авторитетною



Але конформізм може мати і позитивні наслідки.

💥Ось як зараз, ми згуртовані, як ніколи, і що нам кажуть казати чи робити, тому ми і слідуємо. В умовах виживання це нам на руку, але, головне, не залишити це нашою звичкою.

Дякую, що дочитали.
Дайте реакцій, щоб я розуміла як вам заходять такі теми і чи варто їх продовжувати.

Живіть креативно! Перемоги нам усім🇺🇦
Вітаю, Smart люди.
Продовжимо нашу рубрику #Smart_Education_під_час_війни

Чоловіки та жінки по-різному
(♀️ - емоційно, ♂️ - фізично)

реагують на страх через 👇
#Smart_Education_під_час_війни

Відповіддю на попереднє питання 👆 буде мигдалина або мигдалеподібне тіло.

Щодо неї, рідненької, зроблю декілька дописів, щоб не перенавантажуіати вас інформацією.

Давайте поглянемо на деякі факти, які скажуть вам про неї більше ніж я чи будь-хто інший.
Тут подаю вам лише науково підтверджені факти, тож сподіваюсь уникнути звинувачень в сексизмі.

Мигдалина - одна із найбільш досліджених частин мозку в області різниці між ♀️ та ♂️
У чоловіків розмір мигдалини більший ніж в жінок
Чим більша мигдалина тим більший рівень агресії може бути в людини.
Бере активну участь в формуванні як позитивних так і негативних емоцій
Мигдалини називають "зоною страху"

Всі ці факти і пояснюють нам ситуацію, яку ми зараз помічаємо все частіше: всі люди ПО-РІЗНОМУ оцінюють рівень небезпеки, навіть, якщо знаходяться в однакових умовах.

Тому, давайте будемо на це зважати перед тим, як хейтити чужі дій (наприклад, виїхали/залишились) 🙌


Якщо цікаво, дайте знати і ми продовжимо.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
#Smart_Education_під_час_війни
Привіт Smart люди.

Але є така річ, як ХИБНІ СПОГАДИ. І от факт їхньої присутності в нашому житті стверджує, що не такі ми вже і smart 😁

Елізабет Лофтус, психологиня з Америки провела ряд експериментів, які доводять декілька фактів:

🧠1. Людина не розрізняє, які спогади є справжніми, а які хибними

🤓Елізабет привела групу піддослідних у Діснейленд, потім розпитала їх по візит.
- Як пройшла зустріч з Базгом Банні?
- Чудово, я навіть потис йому руку (відповіло 60% людей)
- Прекрасно, ми навіть обійнялись (відповіло 50% людей)

🤦‍♀️Але справа в тому, що Багз Банні - герой кіностудії Воренер Бразерс, тому він ну ніяк не міг бути в Діснейленді.

2. Людині досить легко "підсилити" хибні спогади

3. Здатність нашого мозку мати хибні спогади може мати як негативні так і позитивні наслідки.

Як гадаєте, які позитивні та негативні наслідки може мати така здатність нашого мозку 👇
#Smart_Education_під_час_війни

Чому людям страшно йти в нове?
То нас захищає наш лімбічний мозок.

Він пам'ятає, що йти в нове = рятуватись від чогось поганого:

❄️Льодовиковий період
☀️Посухи
🌪️Катаклізми
🐅Напади хижаків.

Наші пращури йшли в нове не через цікавість, а через те, що втікали від чогось поганого.

‼️І це відбувалося мільйони років поспіль ‼️

І звісно в нас на генетичному рівні прошито, що йти в нове = страх, ризик, невідомість, вимушеність.

Саме тому нам важко почати:
вчити мову (з іноземними мовами це дуже сильно яскраво прослідковується, так як там ой скільки всього нового),
опановувати нову професію, по- новому працювати
використовувати нові методи в роботі. Все ж працює ну і добре. Працює - не чіпай.
розвивати нові звички
приймати нові правила

‼️В мозку прошитий зв'язок: щось нове та негативне йде разом.

Зараз, через війну, більшість українців буквально кинуті в щось нове. І цей зв'язок нове + негативне тільки укріплюється. І це нормальні реакції.

Тільки от нам тепер ще важче буде мотивувати себе йти в щось нове за власним бажанням. Наш мозок нас буде захищати все більше і більше. Звісно це відобразиться на багатьох сферах нашого життя.

Сьогодні в сторіс в Інстаграм розкажу, як ми вирішуємо цю ситуацію на наших заняттях https://instagram.com/tymoshyk_yana?igshid=YmMyMTA2M2Y=

💙І нагадую вам, що навіть те, що ви знаєте таку інформацію допоможе вам сміливіше крокувати до нового і відповідати своєму мозку, коли він буде вас стримувати: "я тобі дякую за те, що ти мене рятуєш вже мільйони років, але нове це не завжди + щось погане"

Живіть креативно, а не як заманеться 💙
⁉️ Емоції сильної радості так само негативно впливають на серцево-судинну систему, як і емоції сильного стресу.

Як гадаєте, це правда? 👇
#Smart_Education_під_час_війни

Емоції радості та стресу по різному впливають на репродуктивну систему, але однаково впливають на серцево-судинну.

Тобто наші судини зазнають негативного навантаження, коли ми сильно чомусь радіємо так само як і страждаємо чи хвилюємось.

Який висновок для себе ви можете зробити, знаючи таку інформацію? 👇
#Smart_Education_під_час_війни

⁉️Сміливість, хоробрість і мужність - однакові чи різні поняття?
#Smart_Education_під_час_війни

Дякую за голосування 👆

Насправді це дуже різні поняття і я спробую пояснити різницю на прикладі наших ЗСУ

Український воїн має 🔥СМІЛИВІСТЬ, яка живе всередині нього. В його голові, серці, душі, мозку. Це така установка завдяки якій він знає та відчуває впевненість в тому, що він робить. І якщо щось йде не так, це не впливає на його впевненість та непохитність саме завдяки сміливості.

Але мати внутрнішю рішучість (яка вирощується сміливістю) це звісно добре, але цього недостатньо.

Потрібно проявляти цю рішучість зовні. І ось для цього в них є 🔥 ХОРОБРІСТЬ.
Без хоробрості воїни просто б не діяли, а лише хотіли б діяти. Хоробрість реалізовує думки сміливості в зовнішньому світі.

А якщо до сміливості та хоробрості додати ще наполегливість та впевненість з'явиться 🔥МУЖНІСТЬ.

З Днем ЗСУ💙💛

В сторіс на своїй сторінці в Інстаграмі поділюсь своєю думкою, щодо важливості розуміння таких понять, а ви поділіться тут, буде дуже цікаво почитати

⁉️ Як гадаєте, для чого розуміти різницю понять сміливості, хоробрості та мужності 👇
#Smart_Education_під_час_війни

Під час війни українці показали просто неймовірний рівень ефективної  самоорганізації.

Професорка Гарварду Емі Едмондсон називає таку самоорганізацію  teaming (від англ team команда).

Чим відрізняється teaming від просто команд?

Teaming - це

ефективна організація роботи в групі без наглядача (тобто без менеджера)
кожен індивідуально може приймати рішення в межах своєї зони відповідальності, яку сам і визначає
рівень самоорганізації та свідомості кожного учасника в групі настільки високий, що він вправно може вирішити як конкретно його вміння та сильні сторони можуть бути корисними групі та задіяти їх
люди можуть бути незнайомими і мало знайомими і це не повпливає на результат.

Грубо кажучи teaming - це коли кожна частина пазлу сама вирішує куди стати і це дозволяє швидко скласти той самий пазл.

Як гадаєте, чим відрізняється teaming від просто роботи в команді? 👇
#Smart_Education_під_час_війни

Як гадаєте, скільки тисяч думок генерує мозок щодня? 👇
#Smart_Education_під_час_війни

Щодо попереднього опитування 👆

Правильна відповідь 25-50 тисяч думок генерується кожного дня в наших світлих головах.

Вчені довели, що ... 👇 з них негативні.
#Smart_Education_під_час_війни

Правильна відповідь 👆 - 70%

Як гадаєте, зараз українці, під час війни, змінили цю статистику?

- так, і зараз українці мають більше 70% негативних думок
🔥 - так, і зараз українці мають менше 70% негативних думок
- ні, статистика під час війни не змінилась
#Smart_Education_під_час_війни

Доведено, що під час сильних потрясінь (війна, стихійні лиха і т.д.) кількість негативних думок ‼️не змінюється.
Змінюється інтенсивність емоцій, АЛЕ саме на кількість ніяк не вплинула війна.

Тобто, якщо раніше ми могли думати негативно про погоду, погані дороги і зламаний ніготь, то сьогодні це все замінилось думками про війну та її наслідки.


Тобто, як було 70% так і залишилось.

А ось тут можна почитати, чому ми так часто думаємо негативно https://hottg.com/smartedu_by_yana/176

Здивувались? 👇
🍡Стенфордський "Зефірний тест" був проведений в 60х-70х роках.

✍️Якщо дуже коротко:
дітям 5 років в середньому, пропонували з'їсти 1 смаколик зараз, або почекати 15 хвилин і з'їсти 2.

Тобто: або зараз і менше, або потрібно трохи почекати і отримаєш більше (відтерміноване задоволення)

Щоб обрали ви? 👇 Тільки будьте чесними. В наступному дописі продовжимо.
HTML Embed Code:
2024/04/18 09:00:30
Back to Top