«Орнітологічне»
- Ти сова?
- Колись був.
- О, то ти жайворонок.
- І таке було.
- А зараз тоді хто? Упоротий дятел?
- Я встаю зі світлом.
- Ну я ж кажу, жайворонок. Чи не?
- Коли з’явилося, тоді і прокинувся, щоб справи поробити і роботу закінчити. Обленергодод я.

«Carpe diem»
- Ти чого такий не виспаний? Не зміг заснути і мучали думки?
- Ні.
- Перезбудження?
- Ні. 
- А що?
- Не зміг «бути в моменті».
- Це як?
- Коли ночуєш з військовими, в тебе є лише один момент, щоб заснути. Коли перестав хропіти один, і ще не почав хропіти інший.

"Абідчивий"
- Володя, добрий вечір, мені підказали, що ви привозити старлінки
- Так, ми це робимо, але лише для військових.
- Ну мені треба 5 або 10 шт. Я цивільний.
- Для цивільних є "Нова пошта", загугліть.
- Нє, ну це треба кожен окремо реєструвати. Можна якось за 1 один раз.
- Тобто, ви хочете, щоб я Вам привіз старлінки, а ви їх перепродали, дайте вгадаю, десь за 30-40 тисяч кожен?
- Так, а що тут такого?
- Що тут такого? Що тут такого? Через вас, бариги йобані, ми програємо цю війну.
- А от це зараз було образливо.

Продам місце в черзі в Ашані, Львів. Всі гроші підуть на підтримку ЗСУ!

«Я завжди десь тут»
…вивантажую старлінки на нову пошту, лишив багажник відкритим і ношу по одному. Виходжу, біля машини стоїть бабуся з собачкою і паличкою. Думаю, зараз буде просити привезти комусь.

- Добрий день, ви щось хотіли?
- То ваша машина?
- Так.
- І то ви вивантажуєте?
- Так. Вам щось допомогти?
- Та нє, синку, я думала тебе грабують. Ну якщо що, клич, я завжди десь тут.

І розчиняється в темряві..

Стою. Дивлюся на зорі. Думаю. А як же я її покличу, якщо не спитав, як її звати? Ех, ніколи не вмів знайомитись з жінками на вулиці.

«Терміновий запит»
- Чого в тебе такі червоні очі? Ти що, плакав?
- Та ні, довго перед сном залипав в смартфон.
- Запити термінові?
- Дуже. Дуже терміново відписувався від тих, які поїхали з країни після 24-го, і постять, як у них все добре. 
- Ну всі ж не можуть працювати на перемогу і війну, це утопія.
- Знаю. Але так замахало в стрічці «це певно називають щастям» і фотки з Іспанії.
- Ну, може вони просто показують, що життя триває. І нагадують, як там добре.
- Бляха, я до вторгнення жив подорожами, звичайно, я взяв і забув. Особливо добиває «ну я б теж хотіла б, щоб у таких, як ти була можливість це зараз побачити». 
- Ти злий.
- Я так турнікети в березні не шукав, як чистив підписки цієї ночі.

«Деокупація»
- В мене є троха спальників.
- Ти вихваляєшся чи провокуєш?
- Ділюся інфою.
- Я попитаю своїх.
- А довго чекати відповідь, чи вони підійдуть твоїм підлеглим?
- Тобі я бачу терміново. Чому?
- Вони займають багато місця. Хочу хоча б вихідні ні через що не перечіпатися, коли вимикають світло. Я не можу звільнити Крим, то хоча б звільню власну квартиру.

Попросили винести в окремий пост, щоб не загубити:

«2022 рік був роком можливостей загинути, подорожей до лінії фронту, нових знайомств з волонтерами і загиблих друзів, кохання до адекватної комунікації та Сил Оборони України»

переписано з от цього:

"2022 рік був роком можливостей, подорожей, нових знайомств і друзів, кохання та сил"

Для запуску проекту по віддачі зимових шин від цивільних до військових без грошей, потрібні відео з військовими машинами:

- які стоять без колес
- або буксують
- або такі, де видно, що колеса міняють прям в полі.

Маємо зробити Reels для таргету. Відео потрібне вертикальні.
Писати й скидати відео сюди - @pritula

Якщо у когось є можливість, попросіть підлеглих зняти і скинути.

"Кореєць"
- Дивіться, ми допоможемо загнати Вам машину, і вона поїде на ГО.
- Хто такий цей ГО? Це що кореєць якийсь? Нам так не підходить.
- Чекайте...
- Ні-ні, ви не розумієте, машина має поїхати на мого батька, їх скоро відправляють, машина має піти йому. Ніяких корейців чи китайців. Нам не треба посередник.
- ГО - це громадська організація, а не людина. Заспокойтеся, наш ГО - щирий українець.

«Духовне»
- Доброго дня, нам сказали, що Ви по машинах для гуманітарки?
- Доброго, так. Уточніть, що саме треба і звідки.
- Фура, тент, вивезти із Варшави в Київ, «на вчора» 
- «На вчора» це буде коштувати N грошей + паливо. Водій волонтер, але все інше це видатки. Зараз є одна поруч з Варшавою.
- Ми Вас почули, ми вам перетелефонуємо.
…….хвилин 5-10……..дзвінок
- Ми вiдмовляємось…І ви знаєте, в Вас так мало духовного.

"Кум"
- Добрий день, мені ваш телефон дав Богдан, сказав, що ви його кум. Треба рації нам.

Богдана я не знаю. Таких кумів не маю. Виходить я кум по волонтерству. А хрестив я тоді рації.

«Комплексне»
- Володя, тобі не можна пити залізо, магній і заспокійливе разом.
- Чого?
- Бо воно не засвоїться.
- А як же ці супер комплекси, коли раз і всьо?
- Я знаю тільки один комплекс, коли раз і всьо. С-300.

«Нагетси»
- Слухай, а де мої наггетси з Окко і картопля?
- Там на задньому сидінні в крафт пакеті.
- Пакет є, але тут тепловізор.
- В сенсі? Було три пакети однакових.
- Ну так. В двох теплаки, в третьому їжа.
- Чекай, якщо теплак тут, то..
- …то біжи на нову пошту, поки нагетси не поїхали в Констаху. А то я уявляю очі хлопців, коли вони відкриють пакет..а там не свіжа кура, застрахована на 70к грн.

​​раніше: не буду, мені лінь, і не можу
тепер: я досі не знаю на чому вивожу

раніше: не спішно рахуєш весь час до відльоту
тепер: ти швидко вкушаєш свої дні без прильоту

раніше: камон, та моя хата з краю
тепер: чому я не там, себе я питаю

раніше: руснявою мені норм в мережі по "ля-ля"
тепер: я витравлю по краплі із себе цього москаля

раніше: за список друзів тримаєшся міцно
тепер: ти знаєш хто поруч з тобою дійсно

раніше: гортаєш перед сном всратий тік-ток
тепер: аналітика з фронту тисне вночі у висок

раніше: взагалі не рахуєш в житті людей-пілігримів
тепер: лишився б живим хоча б хтось з побратимів

раніше: нізащо, ніколи, не схочу та і нащо це вчити
тепер: чи можна нові ці знання зупинити?

раніше: не брав телефон, бо не любив говорити
тепер: береш, хоча досі не любиш для когось просити

раніше: хвилюєшся, що не пише "вона" у вхідні
тепер: "вони" досі мовчать під вогнем всі ці дні

раніше: пускаєш слова ти легко на вітер
тепер: ++, замість тисячі літер

раніше: я точно все встигну, скільки в мене того ще життя
тепер: добрий вечір, війна

​​Отримав перевтому і температуру 38. Вирішив взяти операційну паузу від перевтоми.

Але воїни на Сході цього собі дозволити не можуть. З мене взяли слово, що я зроблю лише один пост за тиждень в усіх своїх каналах комунікацї - і цей пост про збір 165 000 грн на дрон.

Воїнам з 68 єгерської бригади, потрібен Mavic 3T. Дрони - це розхідник. Сили РЕБ і РЕР орків стали дуже сильні, і на фронті зараз відбувається повноцінний дронопад. Як дощ із мужиків, тільки із дронів. І як каже Марія Берлінська:
“Там де дрон не стає розхідником, розхідником стають люди”.

У нас була війна артилерії, тепер до цього ще й додалась війна безпілотників. І якби вони не збивали наших пташок, в якій би кількості це не робили, ми будемо знаходити їх для тих хто на фронті. Збирати, замовляти, привозити, передавати, repeat.

Зараз вже маємо 35 із 165 000 грн.

Треба зібрати ще 130 000 грн. Рука не підніметься написати “всього 130”. Бо це багато. Вартість цього дрону - вартість машини для фронту.

Сумарно для 68-ї бригади наша команда по різних каналах збирає на 4 пташки. Якщо вийде - зберемо на 5.

І так, як постити я більше нічого за тиждень не можу, і щоб я не відсвічував Вам в соцмережах, зі своєю палаючою дупцею і жартами, лишаю цей пост і збір жити своїм життям. І щоб я повернувся через тиждень ще ефективніше, ніж був до цього - прохання його поширити, щоб закрити швидко.

“Де взяти і купити mavic 3t?” - на ці питання я поки не відповідаю, бо там, де ми беремо, зарезервували кількість під нас і більше їх там зараз не має. Будуть через тиждень. Якраз, коли і я повернусь в онлайн. Сподіваюся вже без температури.

Посилання на банку:
https://send.monobank.ua/jar/ABsUP88Ahm

PayPal: [email protected]

Номер картки: 5375411204085059

«Поганий волонтер»
- Знаєш, як би волонтери мали б породу, як у собак, я знаю, ким би ти був.
- Пудель?
- Нє.
- Бордер-коллі?
- Нє. Німецька вівчарка.
- Бо я красивий? І всі хочуть такого волонтера, як я?
- Ні, бо ти маєш стільки енергії, що виглядаєш напруженим і тривожним. А тепер виплюнь гідозепам, фу, я сказала. Поганий волонтер, поганий.

"Ідентифікація"
- От знаєш, я дивлюсь на тебе, і зрозумів, що я помилявся на рахунок тебе.
- В сенсі?
- Я помилився про те, який ти волонтер.
- Шо таки, "барига"?
- Та нє, ти шо. Я думав ти волонтер-суєтолог.
- Продовжуй.
- Ти не можеш не братися за новий напрям, яка потрібна на фронті. Маючи вже косо-криво, але проекти які працюють, ти як тільки відчуваєш запит і потребу "ринку", вриваєшся туди з ноги. Ти не суєтолог, ти - волонтер-тємщик.
- Дякувати, що не продуктолог хоча б.

«Дійсно цікаве»
- Так от, ми беремо ці три дрони, відкриваємо..і тут під’їзджають стражі граничні..
- 142 на 72
- Що? Ми беремо три дрони і починаємо перекладати біля кладовища..
- Систолісчний і диастолічний тиск так відрізняються, бо в мене було колись дофіга кардіо, на волейболі..
- Вам, що, дійсно цікавіше, передавати тонометр один одному, і дивитися, в кого який тиск, ніж слухати про дрони?
- Так, і ти наступний..вдягай манжету, дронщик, побачим куди ти вилетиш..ти якось по-іншому уявляв собі волонтерські тусовки?

​​Рубрика «Історіі з поїздок».

Збір був назначений на 7:30 на ОККО. От цей волонтресько-інструкторський сніданок: кава, хот-дог, смехуєчкі. Була ідея купити в АТБ поруч з апартаментами чогось змістовнішого і приготувати, але ми жили не дуже поруч, а кухня була саме в помешканні другої пари інструкторів. Газу в джетбойлі не так багато з собою, щоб зробити яєшню. Окей, хот-дог, так хот-дог. Плюс косичка, плюс кола з собою, плюс снікерс, до обіду дотягнемо, головне вчасно почати тренінг.

А так, як початок назначений на 9, виїхати з ОККО треба о 8, плюс доїхати, плюс розкласти, обговорити план, почесати язиками і затравить пару-байок, поки збирається група. В «Півночі» з часом дуже строго, і краще прийти на 5 хв раніше, ніж отримати потім «фідбек». І я про це знав, прокинувся ще о 6:30, бо новий пес вдома вже привчив мене своїм лизь-лизь в ніс прокидатися в цій годині. 

План був запхати себе в душ, зібрати мінімум речей і вийти вчасно. Спочатку напарник в душ, потім я. Міг і я піти раніше, але чи то ранок був занадто сонячний, чи то я замаханий з учора, ніяк не вилазилось з під ковдри. Одіялом назвати це було б занадто, вночі було свіжо і може тому хотілося ввібрати в себе максимального можливого тепла. Тим паче прогноз обіцяв нам в той день працювати починати в +2 градуси.

Коли я вилетів з душу, Ден вже був повністю зібраний і лише сказав, що чекає в машині. Одразу стало зрозуміло, що в мене хвилин 5 до назначеного часу виходу. Ноут в рюкзак, телефон в кітель, запиваю ліки вчорашнім холодним чаєм. Вчора не було часу вдягтися в мультикам форму, бо одразу з дороги на локацію, і працювати. Думаю, ну нє, сьогодні я буду красівий.

Притому на минулій ротації я був в штанях ХЛ, вони були норм, трохи шаровари, але в цей раз хотілося комфортного розміру. Не мені вам розповідати, що це за відчуття зручного одягу по тобі. І щоб це сталося, в день виїзду я заскочив в магазин замінити штані на розмір Л. Забіг, поговорили, взяв пакунок, мені сказали, що це Л, я не перевірив, і так і вкинув в баул з собою.

Починаю влізати в штані, і вже відчуваю щось не те.. Ну думаю, Л-ка певно вже маленька мені, а ХЛ-ка ще велика. Штані потягнуться, і всьо буде впорядє. Натягаю до гори, поспішаю і розумію, що не сходиться ремінь. Підходжу до дзеркала, а штани в супер обліпку. Так, ну жопа в мене канешна зашібісь, але щось я виглядаю, як тактікульний полупокер. Вивертаюсь, дивлюсь на лейбу, і тадам - розмір S. Ssука. Весь план швидко вдягтися і не запізнитися зламано. А штані, скажем так, сидять тугенько. Я знімати, а вони ніяк. Нє, ну в сексі в мене таке було, що ввійти я не міг, а от щоб вийти не міг, це щось новеньке..

На ОККО ми були о 7:50. Як я в цей ранок, не отримав позивний «S-ка», я не знаю.
Ввечері я майже загубив телефон, але от написав цей пост. Хоча, як кажуть в ЗСУ: у нас не можна загубити, можна лише проібати.