TG Telegram Group Link
Channel: Літературний лаунж
Back to Bottom
Хвастаюсь фестивальними покупками📚 Деякі для мене нетипові, але треба відкривати щось нове)

1️⃣Ребекка Кван, Вавилон. Я правильно зрозуміла з мільйона відгуків, що тут має бути надрочування на лінгвістичні приколи? Я таке люблю) Якщо неправильно — не кажіть мені, побуду в приємному невіданні👀

2️⃣Лі Бардуґо, Дев’ятий дім. Більше не можу пручатись тому, що бачу цю книжку всюди)

3️⃣Ґабріель Зевін, Славетне життя Ей-Джея Фікрі. Нічого не знаю, анотацію не читала. Купила лише тому, що авторка Зевін.

4️⃣Дені Дідро, Черниця. Вистачило одного захопленого відгуку на це видання від Ще одну сторінку, щоб я її купила — мені багато не треба😅

5️⃣Октав Мірбо, Щоденник покоївки. Мені порадили докинути до Черниці, я й докинула))
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Круте інтерв’ю від мого улюбленого The Ezra Klein Show з Салманом Рушді.

Його можна прослухати або почитати.

Поки слухала, мені стало дуже шкода Рушді. Він розповідає про те, як 20 років намагався бути «просто письменником» після публікації «Сатанинських віршів» і фетви аятоли Хомейні, яка закликала вбити Рушді. Полювали не лише за ним, а й за його перекладачами і видавцями. Декого вбили.

Люди боялись бачитись і працювати з Рушді, бо це було небезпечно для життя. І всі сприймали його крізь призму цієї фетви.

Нарешті в 2020-х, за його словами, Рушді відчув, що це забулось і жив звичайним письменницьким життям. Аж до нападу 2022 року, коли на нього кинулись з ножем. Про цей напад Рушді написав роман «Knife». І знову все по колу — страх, охорона, переховування.

Послухайте, це свого роду інтерв’ю-сповідь.

А наша Фабула, до речі, якраз зараз готує «Сатанинські вірші» і «Клоуна Шалімара» до друку — я куплю.
Як, на думку Фабули, має виглядати СЕРІЯ книжок 🥲

Сиджу і думаю, чим керувалися. «А давайте зробим так, щоб ніхто не здогадався, що третя книга теж належить до серії?»
«Замість постів у фейсбуці краще пишіть книжки»

Сьогодні в Сенсі провели крутий івент про книжковий ринок з Олексієм Ерінчаком і Анастасією Євдокимовою. Я брифувала СЕО EdEra, за сумісництвом мого шефа і модератора події, поки він від мене не втік😁

Накидаю сюди цікавого з події, але вона буде в записі, тож дивіться, коли вийде)

🟢Книжковому ринку є куди рости, ще не пік.

🟢Популярні культурні події типу вистави «Конотопська відьма» і альбому МУР мало впливають на попит на відповідні романи. Хоча після поради Насті почитати «Жанну батальйонерку» багато хто її купив після події;)

🟢Топ-3 поради від Насті, щоб відродити інтерес до класики після шкільної травми:
- «Записки кирпатого Мефістофеля»
- «Жанна батальйонерка»
- «Невеличка драма»

І порада від Олексія, книжку вгадайте самі: «Я читав книжку і все чекав грушу, а вона там лише на двох останніх сторінках»😅

🟢 Класика — напевно, єдина зараз ніша, де видавництва конкурують між собою за дизайном, маркетингом, підходами.

І наостанок:
🟢Навряд чи «Пітьму» або «Танці з кістками» («все ригає, але 10 з 10») зрозуміють за кордоном, бо це занадто про нас;)

Класна подія вийшла) Фото без Насті, яка побігла на поїзд🥲 Хто не встиг і не зміг, чекайте на запис)
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Не про книжки, але дуже хочу поділитись з вами красою цього дня💔
І пасками))
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Коли великодні вихідні закінчились, а рештки паски доїдаєш між робочими дзвінками👀
Я людина проста — бачу слово «Тюдори», оплачую передзамовлення без зайвих питань💅
Сподіваюсь, робити м’які обкладинки після кількох місяців продажу твердих стане у нас трендом. Бо чомусь так роблять у світі, а у нас поки ні)

Коли я бачу романи на один раз лише у форматі з твердою обкладинкою, кольоровим зрізом, лясе-глясе-фрікасе та іншими приколами, у мене виникають питання😅

От і Евелін Г’юго та її чоловіки мені цікава рівно настільки, щоб швидко читнути її в м’якій обкладинці і не згадувати про витрачені на неї гроші, якщо мені не сподобається.

Що скажете? Треба робити в двох варіантах популярні тайтли?🤞
Після коментарів до вчорашнього поста про тверді/м’які обкладинки зарилась трохи в цю тему, щоб зрозуміти всі причини, чому на заході потенційно популярні книжки спочатку видають в твердих палітурках, а лише згодом — у м’яких📚

1️⃣Перше і найочевидніше — грошики і доходи. Книги у твердій палітурці продаються за вищою ціною, ніж у м'якій. Це дозволяє видавцям максимізувати початкові доходи від нових видань завдяки читачам, які готові платити преміум-ціну за нову книжку.

2️⃣Умовна цінність: Тверді палітурки вважаються більш довговічними та якісними. Це виправдовує вищу ціну.

3️⃣Маркетинг і престиж: Випуск книги спочатку у твердій палітурці створює відчуття ексклюзивності та престижу. Це стимулює початкові продажі.

4️⃣Стратегія поетапних продажів: Завдяки поетапному випуску форматів видавці підтримують інтерес до книги протягом тривалого періоду. Коли продажі книги у твердій палітурці починають спадати, випуск у м'якій може відновити інтерес та охопити ширшу аудиторію.

5️⃣Бібліотеки та колекціонери: Бібліотеки та колекціонери часто обирають тверду палітурку через довговічність.

6️⃣Тест ринку: Якщо книга добре продається у твердій палітурці, це показник того, що інтерес буде і до м’якої. Це допомагає ефективніше управляти складськими запасами та витратами на виробництво.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Люблю йти в поштомат і не бути впевненою, що там лежить👀

А там лежала новинка від Vivat на огляд😍

«Те, що видно звідси» — книжка, яка має наповнити мене щастям, згідно з рецензією газети Münchner Merkur))

Урочисто покладаю на неї ці очікування😁
HTML Embed Code:
2024/05/12 06:59:14
Back to Top