TG Telegram Group Link
Channel: Being There
Back to Bottom
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Перший трейлер нового фільма Джеффа Ніколса
Скучили за відеоблогами? І це добре)
Роману Рея Бредбері «451 градус за Фаренгейтом» – 70 років. Чому ця книга досі актуальна

70 років тому з'явилася одна з найславетніших антиутопій ХХ сторіччя – роман Рея Бредбері «451 градус за Фаренгейтом». Звичайно ж, головне пророцтво письменника так і не здійснилося: на щастя, ніхто не спалює книги, а сама книжкова культура продовжує активно розвиватися. Але роман, як і раніше, викликає інтерес дослідників та пересічних читачів.

Чим саме, дивиться в сюжеті 👈
Новые сериалы ноября – смотрим видеообзор!
Проект закрито. Дякую за Вашу увагу до моєї праці усі ці роки)
В книговращалищах летят слова.
В словохранилищах блуждаю я.
Вдруг слово запоет, как соловей —
Я к лестнице бегу скорей,
И предо мною слово точно коридор,
Как путешествие под бурною луною
Из мрака в свет, со скал береговых
На моря беспредельный перелив.
Не в звуках музыка — она
Во измененье образов заключена
Ни О, ни А, ни звук иной
Ничто пред музыкой такой.
Читаешь книгу — вдруг поёт
Необъяснимый хоровод,
И хочется смеяться мне
В нежданном и весеннем дне.
Чорти відписуються від каналу просто у прямому ефірі, і це добре) Для усіх адекватних людей to be continued...
Когда я работал на телевидении в Чехословакии, каждый артист, который появлялся в эфире, должен был вписать все свои реплики в специальную форму и отправить ее цензорам — мы называли это «отправить наверх». Однажды я работал с двумя жонглерами, которые должны были выступать в эстрадном представлении. Как и всегда, я должен был представить цензорам то, что артисты собираются сказать в эфире. Но, естественно, жонглеры не собирались говорить ничего. Я пытался объяснить это цензорам, но без толку. Тогда я попросил жонглеров заполнить эту чертову форму самостоятельно, что они и сделали. Они написали что-то вроде «Эй! Хоп! Хоп! Хоп! Ап! Ах!» Бумага вернулась к нам с печатью «одобрено». Диалог был признан наверху неопасным.
Чи має музика майбутнє у світі ШІ?

Сьогодні за допомогою нейромереж можна просто в телефоні написати музику та навіть зробити на неї кліп. Із появою штучного інтелекту (ШІ), здатного самостійно створювати музичні твори, процес виробництва музики досяг максимального знецінення за останні 20-30 років. З одного боку, багато помітних діячів шоу-бізнесу критикують практику створення музики за допомогою ШІ, що зрозуміло: художника кожен може образити. А коли це робить парочка мікросхем, це двічі прикро.

З іншого боку, законодавці сучасної поп-музики The Beatles використали ШІ у створенні нових пісень. Що перетворює нейромережі на повноцінний інструмент творчості.
Спробуємо розібратися, де тут закінчується мистецтво і починаються технології. І чи є майбутнє у музики, створеної без участі людини.

Історія створення пісні "Now And Then" поклала початок нової ери у звукозапису. Ще в середині дев'яностих вдова Джона Леннона Йоко Оно подарувала Полу Маккартні кілька касет із чернетками пісень свого чоловіка, записаними на побутовий магнітофон. Дві з них, доведені до розуму музикантами The Beatles за допомогою продюсера Джеффа Лінна, увійшли до монументального багатодискового видання The Beatles “Антологія”, що побачило світ у 1995.

Третій трек, власне, "Now And Then", сентиментальна пісня про кохання в дусі пізнього Леннона, було списано в брак через високий рівень шуму. У 1995 ще не існувало технологій, які дозволяли відокремити шум від запису, щоб допрацювати чернетку до стандартів якості, прийнятної для випуску на платівці. Такі технології з'явилися лише у XXI столітті, завдяки проривним розробкам у галузі ШІ.

Ця історія варта сюжету умовного фантастичного оповідання з сімдесятих, часу написання пісні "Now And Then" – коли нащадкам вдалося відновити голос давно померлої людини завдяки комп'ютерним технологіям майбутнього.

Ось, власне, це майбутнє й настало. 👇👇👇
Being There
Чи має музика майбутнє у світі ШІ? Сьогодні за допомогою нейромереж можна просто в телефоні написати музику та навіть зробити на неї кліп. Із появою штучного інтелекту (ШІ), здатного самостійно створювати музичні твори, процес виробництва музики досяг максимального…
В глухому куті (продовження)

Як ми вже писали, криза сучасної поп-музики безпосередньо пов'язана з масовим використанням комп'ютерних технологій у створенні та виробництві музичного контенту. Якщо комп'ютерні технології пропонують готові рішення, навіщо винаходити велосипед? Як доводилося його винаходити тим же The Beatles, які змушені були записувати свої шедеври на примітивні чотиридорожкові магнітофони.

Тут доречна аналогія з використанням CGI у кіновиробництві. Поки візуальні ефекти створювалися штучним способом, у вигляді моделей, гриму та оптичних фокусів, кожен художник таких ефектів прагнув здивувати кіноглядача чимось небаченим раніше. У той час, як комп'ютерні технології пропонують готові алгоритми.

Саме тому ми маємо у прокаті низку блокбастерів із однаковими візуальними ефектами. А по радіо – потік пісень, які не відрізняються одна від іншої за композицією, аранжуванням та стилем виконання. З музикою справи ще гірші, ніж із кіно, тому що технології для створення аудіо в домашніх умовах набагато доступніші.

Аудіо-редактори працюють із бібліотеками звуків, які містять величезну кількість готових музичних фрагментів, за допомогою яких створюється музичний трек. Системи штучного інтелекту так само створюють музичний матеріал на базі вже записаної музики.

За дивною іронією, одним із перших таких треків стала композиція «Daddy's Car», створена у 2016 році нейромережею Flow Machines «за мотивами» The Beatles. Алгоритм проаналізував близько 45 пісень з каталогу групи та створив нову мелодію в стилі «ліверпульської четвірки».

Жарт, що називається, вийшов вдалим. Але минуло якихось сім років, і стало вже не до жартів, коли навесні цього року соціальні мережі, як пишуть у новинах, розірвав трек Heart On My Sleeve, також створений за допомогою нейромережі, але вже принципово нового покоління.
Прорив у нікуди (продовження)

Billboard назвав цю пісню "найгарячішою подією в музичній індустрії". Ще б пак: адже трек не можна було відрізнити від композицій Дрейка та The Weeknd, чиї голоси використовувалися ШІ для створення «Heart On My Sleeve». Блогери навіть жартували, що в нейромережі вийшло краще, ніж у реальних артистів.

Король, як-то кажуть, виявився голим – виходить, творчість цих двох мільйонерів від шоу-бізнесу можна легко згенерувати в домашніх умовах. Не дивно, що слідом вибухнув скандал, коли видавець Дрейка та The Weeknd, звукозаписуючий гігант Universal Music Group, зажадав від стримінгових платформ заблокувати трек.

Але потік створення музики за допомогою ШІ вже не зупинити. Основна маса згенерованої музики – це так звані «мешапи»: наприклад, коли в композиції гурту Daft Punk “Get Lucky ми чуємо вокал Майкла Джексона, який помер за чотири роки до її створення.

Стрімкий розвиток нейромереж дозволить згодом створювати настільки високоякісні «фейки» за мотивами творчості улюблених виконавців та гуртів, що їх зможуть відрізнити від оригінальних треків хіба самі артисти.

Тим більше, що досі не врегульовано питання авторських прав. Як пояснює видання The Verge, нейромережні треки не містяться в каталогах лейблів і фактично прирівняні до оригінальних пісень.

Оскільки розробники додатків відмовляються від прав на твори, створені за допомогою ШІ, то правовласників на самі треки, по суті, не існує. Отже, домогтися заборони їх поширенню неможливо. Видалити з потокових сервісів «Heart On My Sleeve» вдалося лише завдяки неправомірній згадці у тексті продюсера Metro Boomin, який не мав відношення до створення треку.
Being There
Прорив у нікуди (продовження) Billboard назвав цю пісню "найгарячішою подією в музичній індустрії". Ще б пак: адже трек не можна було відрізнити від композицій Дрейка та The Weeknd, чиї голоси використовувалися ШІ для створення «Heart On My Sleeve». Блогери…
Що далі? (закінчення статті "Чи має музика майбутнє у світі ШІ?")

Ця історія викликала запеклі суперечки.

Непримиренним критиком створення пісень за допомогою ШІ виступив культовий музикант Нік Кейв, який назвав процес «grotesque mockery of what it is to be human». Інтелектуал Кейв, за сумісництвом письменник і сценарист, вийшов із книжкової культури, і тексти його пісень є повноцінною поезією. Звичайно, він був ображений треками, згенерованими нейромережею на основі його рядків.

«Songs arise out of suffering, by which I mean they are predicated upon the complex, internal human struggle of creation and, well, as far as I know, algorithms don’t feel. Data doesn’t suffer. ChatGPT has no inner being... and hence it doesn’t have the capacity for a shared transcendent experience», — написав Кейв на своєму сайті.

Інший аспект – технічної майстерності володіння інструментом, взаємодії з іншими музикантами та здатності до імпровізації, які недоступні ШІ. Саме на них наголосив американський гітарист Алекс Скольнік.

Втім, цей музикант, який працює у жанровому діапазоні від хеві-металу до джазу, впевнений, що у сучасній поп-музиці використання нейромережі цілком доречне.

Що, до речі, встиг підтвердити популярний французький діджей David Guetta, який працює в стилях техно і хаус – в одному зі своїх треків він використав згенерований голос Eminem.

Крім того, не будемо забувати позитивний досвід The Beatles, які використовували ШІ як суто технічний інструмент обробки фонограми, а не створення музики. Зрештою, це дуже зручно та ефективно. І професіонали з цим згодні.

"Нейросітка поки що не може замінити справжнього артиста та творця. Інша річ використовувати ШІ як інструмент, який брав би на себе рутинні процеси звукозапису. Наприклад, очищати запис вокалу від зайвої реверберації та шуму на вокальних доріжках. Ще п'ять років тому це взагалі було б неможливо на такому рівні, як зараз, пару років тому на це довелося б змарнувати декілька годин, а сьогодні це легко і швидко робить нейромережа," — розповів відомий український продюсер Yurii Medved.

Отже, майбутнє знову-таки залишається за ШІ.
Діаманда Галас у 1982 році)
Шкода, старий Фрідкін не дожив до ремейку "Плати за страх" від Нетфлікса, він би посміявся) А ось те, що Скотт Френк після "Мсьє Спейда" візьметься за екранізацію "Червоного жнива", чудова новина. Один із головних шедеврів Дешилла Хеммета, як відомо, став основою для купи класичних фільмів, але ще жодного разу не переносився на екран в автентичному вигляді. Тож дуже чекаю. До речі, нагуглив, що екранізація "Прогулянки серед могил" Лоуренса Блока десятирічної давнини – теж Скотта Френка. Одна з найкращих кіноадаптацій Блока, хоча за його романами знімав навіть сам Хел Ешбі. Але, на жаль, на той час він вже розгубив увесь свій чудовий стиль.
І ледь не забув, огляд серіальних прем'єр лютого від "Телеграф UA"
Дуже крутий канал #картинащодня, який веде професійний мистецтвознавець та чарівна жінка. Читаю щодня (ну майже), відкриваю для себе багато нових імен. Мої найгарячіші рекомендації!
HTML Embed Code:
2024/03/29 13:04:21
Back to Top