Channel: Данило Гетманцев
Данило Гетманцев
#цифрадня За даними Національного банку, на 1 квітня 2024 року у готівковому обігу перебувало 780,3 млрд. грн. За І-й квартал цього року готівка в обігу збільшилась на 2,1% (+16 млрд. грн.). Структура готівки: 💵Банкноти – 773,2 млрд. грн. (2,7 млрд. штук)…
Навів ці цифри аби зайвий раз зняти спекуляції про щодо збільшення частки готівки у грошовому обігу. Її зростання є помірним, відповідає потребам економіки (насамперед роздрібної торгівлі) і ситуативним умовам, які складаються.
Зокрема попит на готівку ситуативно підвищувався на початку повномасштабного вторгнення, з початком масових ракетних обстрілів у 2022 році, але відносно швидко вгамовувався, в т. ч. завдяки здійсненим заходам (на кшталт можливості отримання готівки на касах роздрібних мереж). Обсяг готівки в обігу до ВВП за останні два роки практично не змінився: на початок 2022 року він дорівнював 11,5% ВВП, тоді як на початок 2024 року 11,7 ВВП%.
Розвиток cashless-платежів, уведення є-Гривні і розвиток безготівкового обігу загалом залишається важливим напрямом розвитку фінансової системи і детінізації. Рухатись у бік поступового зменшення готівки в обігу можливо і потрібно. Нагадаю, 10 років назад ця частка готівки до ВВП була майже удвічі більшою (біля 18% ВВП).
Але й не потрібно мати зайвих ілюзій - радикально (удвічі або утричі) скоротити частку готівки до ВВП або взагалі відмовитись від неї (а такі думки періодично лунають) на даному етапі не можливо і навряд чи доцільно, тим паче допоки триває велика війна.
Тому можна привітати зусилля Національного банку щодо забезпечення якісного і надійного готівкового обігу, які він почав здійснювати ще до повномасштабного вторгнення, і продовжує зараз. Мова про розвиток делегованої моделі грошового обігу, у т.ч. щодо передачі готівки на зберігання від НБУ до уповноважених банків, аутсорсингу послуг інкасації тощо. Як показав подальший розвиток подій, така модель сприяла більш оперативному забезпеченню потреб у готівці і збереженню довіри до гривні.
Зокрема попит на готівку ситуативно підвищувався на початку повномасштабного вторгнення, з початком масових ракетних обстрілів у 2022 році, але відносно швидко вгамовувався, в т. ч. завдяки здійсненим заходам (на кшталт можливості отримання готівки на касах роздрібних мереж). Обсяг готівки в обігу до ВВП за останні два роки практично не змінився: на початок 2022 року він дорівнював 11,5% ВВП, тоді як на початок 2024 року 11,7 ВВП%.
Розвиток cashless-платежів, уведення є-Гривні і розвиток безготівкового обігу загалом залишається важливим напрямом розвитку фінансової системи і детінізації. Рухатись у бік поступового зменшення готівки в обігу можливо і потрібно. Нагадаю, 10 років назад ця частка готівки до ВВП була майже удвічі більшою (біля 18% ВВП).
Але й не потрібно мати зайвих ілюзій - радикально (удвічі або утричі) скоротити частку готівки до ВВП або взагалі відмовитись від неї (а такі думки періодично лунають) на даному етапі не можливо і навряд чи доцільно, тим паче допоки триває велика війна.
Тому можна привітати зусилля Національного банку щодо забезпечення якісного і надійного готівкового обігу, які він почав здійснювати ще до повномасштабного вторгнення, і продовжує зараз. Мова про розвиток делегованої моделі грошового обігу, у т.ч. щодо передачі готівки на зберігання від НБУ до уповноважених банків, аутсорсингу послуг інкасації тощо. Як показав подальший розвиток подій, така модель сприяла більш оперативному забезпеченню потреб у готівці і збереженню довіри до гривні.
💰У відповідь на активізацію ракетно-дронових та бомбових атак Уряд 12 квітня прийняв рішення про розширення можливостей компенсації втрат місцевих бюджетів у разі надання пільг зі сплати місцевих податків.
Йдеться про прийняття рішень місцевою владою, які стосуються податку на нерухомість, єдиного податку, плати за землю.
💁♂️Розуміємо, у яких умовах нині працює бізнес, приміром, у Харкові, де є серйозні проблеми з енергозабезпеченням, багато чого підтримується тривалий час на генераторах, а сигнали повітряної тривоги через близькість до кордону змушують бізнес постійно переривати свою діяльність.
Звісно, що у цих умовах працювати у податковому режимі «як до війни» неможливо, на нинішньому етапі головне завдання бізнесів, які попри усі виклики і загрози продовжують працювати у небезпечних і дуже небезпечних місцях – вижити і зберегтись.
Місцева влада може підтримати тих, хто продовжує діяльність на прифронтових територіях, надаючи податкові пільги, аобов’язок держави – компенсувати їх розмір, щоб на місцях були кошти на виконання функцій і повноважень, які реалізують органи місцевого самоврядування.
Через 10 днів після ухвалення рішення про компенсацію наданих пільг за рахунок додаткової дотації відбувся розподіл коштів, які спрямують до місцевих бюджетів.
Загалом вони отримають:
📍86,3 млн. грн. – на компенсацію пільг з плати за землю;
📍15,9 млн. грн. – на компенсацію пільг зі сплати ЄСВ;
📍8,6 млн. грн. – на компенсацію пільг з податку на нерухомість.
Також буде виділено 155,4 млн. грн. на компенсацію різниці у надходженнях ПДФО порівняно з І кварталом минулого року, коли цей податок функціонував за іншими правилами.
Цілком підтримую запропоновані рішення, спрямовані на підтримку бізнесу та громад.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Безперечно вітаю двопартійну підтримку Сенатом США довгоочікуваної допомоги Україні.
Підписання законопроекту Президентом США очікується вже сьогодні.
💁♂️Це безперечна перемога Президента і нашої дипломатії.
Водночас, хочу дещо остудити викликану нею ейфорію.
Ні, допомога США - це не панацея і не вирішення всіх наших проблем разом. І хід війни, і перемога над ворогом, і врешті - решт наше майбутнє і майбутнє наших дітей вирішуються тут і зараз – в Україні, нами українцями. Як закінчиться війна і яким буде наше майбутнє залежить передусім від нашої волі, нашої концентрації і нашої самопожертви.
Зброя і гроші дуже важливі, але вони ніколи в історії не були єдиною та достатньою передумовою ствердження і перемоги народів.
Підписання законопроекту Президентом США очікується вже сьогодні.
💁♂️Це безперечна перемога Президента і нашої дипломатії.
Водночас, хочу дещо остудити викликану нею ейфорію.
Ні, допомога США - це не панацея і не вирішення всіх наших проблем разом. І хід війни, і перемога над ворогом, і врешті - решт наше майбутнє і майбутнє наших дітей вирішуються тут і зараз – в Україні, нами українцями. Як закінчиться війна і яким буде наше майбутнє залежить передусім від нашої волі, нашої концентрації і нашої самопожертви.
Зброя і гроші дуже важливі, але вони ніколи в історії не були єдиною та достатньою передумовою ствердження і перемоги народів.
✅ВРУ прийняла за основу законопроект #10346 про державне регулювання виробництва і обігу підакцизної алкогольної, тютюнової продукції і пального
📝Це повністю нова редакція Закону України #481, що був прийнятий у 1995 році, і за майже 30 років своєї дії явно потребував значного оновлення.
👇🏻Законопроектом, зокрема, передбачено:
1) спрощення процедури отримання ліцензій та запропоновано перехід на електронну форму замість паперової форми ліцензій;
2) запроваджуються безстрокові ліцензії для всіх видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню;
3) на певні види роздрібної торгівлі підакцизною продукцією запроваджується автоматичний порядок отримання ліцензій протягом одного робочого дня за днем отримання заяви про отримання ліцензії;
4) удосконалюється структура та порядок адміністрування державних реєстрів;
5) з метою унеможливлення нелегального виробництва тютюнових виробів запроваджується ліцензування діяльності з вирощування тютюну та ферментації тютюнової сировини.
📝Це повністю нова редакція Закону України #481, що був прийнятий у 1995 році, і за майже 30 років своєї дії явно потребував значного оновлення.
👇🏻Законопроектом, зокрема, передбачено:
1) спрощення процедури отримання ліцензій та запропоновано перехід на електронну форму замість паперової форми ліцензій;
2) запроваджуються безстрокові ліцензії для всіх видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню;
3) на певні види роздрібної торгівлі підакцизною продукцією запроваджується автоматичний порядок отримання ліцензій протягом одного робочого дня за днем отримання заяви про отримання ліцензії;
4) удосконалюється структура та порядок адміністрування державних реєстрів;
5) з метою унеможливлення нелегального виробництва тютюнових виробів запроваджується ліцензування діяльності з вирощування тютюну та ферментації тютюнової сировини.
⚡️Проєктом закону пропонується:
1) запровадження Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, які користуватимуться низкою переваг у податковому адмініструванні під час воєнного стану;
2) до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства щоквартально включатимуться юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які відповідатимуть низці вимог та критеріїв з урахуванням системи оподаткування (зокрема, вимоги до рівня сплати податків, вимоги до рівня нарахування заробітної плати тощо);
3)платники податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, включені до Переліку, отримуватимуть такі переваги:
а) мораторій на документальні перевірки, крім деяких видів;
б) скорочення строків камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування;
в) скороченні строків надання індивідуальних податкових консультацій;
г) за платником податків закріплюється комплаєнс-менеджер, з яким платник зможе взаємодіяти зокрема із використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі у режимі відеоконференції.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
📍ВРУ прийняла законопроєкт N10380 щодо особливостей здійснення митного декларування легкових автомобілів засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг за основу.
❗️🚘Законопроєкт розроблено з метою забезпечення зручності подачі електронної митної декларації для митного оформлення легкового автомобіля завдяки використанню засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг протягом періоду до набуття Україною статусу членства в ЄС.
👇Зокрема, положеннями проекту Закону пропонується:
✅передбачити можливість подання електронної митної декларації засобами Порталу Дія;
✅запровадити електронну базу даних для коригування митної вартості транспортних засобів, яка міститиме інформацію про митну вартість нових легкових автомобілів з урахуванням марки, моделі, об’єму циліндрів двигуна, типу пального;
✅запровадити механізм коригування митної вартості вживаних легкових автомобілів.
❗️🚘Законопроєкт розроблено з метою забезпечення зручності подачі електронної митної декларації для митного оформлення легкового автомобіля завдяки використанню засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг протягом періоду до набуття Україною статусу членства в ЄС.
👇Зокрема, положеннями проекту Закону пропонується:
✅передбачити можливість подання електронної митної декларації засобами Порталу Дія;
✅запровадити електронну базу даних для коригування митної вартості транспортних засобів, яка міститиме інформацію про митну вартість нових легкових автомобілів з урахуванням марки, моделі, об’єму циліндрів двигуна, типу пального;
✅запровадити механізм коригування митної вартості вживаних легкових автомобілів.
🔗ВРУ прийняла законопроєкт N10423 про внесення змін до ПКУ щодо рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за основу.
💁♂️Наявна система стимулюючих підвищувальних та понижувальних коефіцієнтів до окремих ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом є суттєво складною для обчислення та перевірки правильності сплати рентної плати, що ускладнює адміністрування зазначеного податку.
💭Тому виникала необхідність прийняття законодавчих змін, які дозволять забезпечити однаковий підхід до всіх платників рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, а також спростить адміністрування контролюючими органами цього податку.
👨💻У разі ухвалення законопроєкту надходження до бюджету становитимуть близько 320 млн грн на рік.
💁♂️Наявна система стимулюючих підвищувальних та понижувальних коефіцієнтів до окремих ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом є суттєво складною для обчислення та перевірки правильності сплати рентної плати, що ускладнює адміністрування зазначеного податку.
💭Тому виникала необхідність прийняття законодавчих змін, які дозволять забезпечити однаковий підхід до всіх платників рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, а також спростить адміністрування контролюючими органами цього податку.
👨💻У разі ухвалення законопроєкту надходження до бюджету становитимуть близько 320 млн грн на рік.
❗️ВРУ прийняла доопрацьований законопроєкт N9256-д про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою боротьби з ігровою залежністю (лудоманією) та вдосконалення державного регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор та лотерей за основу.
🔖Законопроєкт має сприяти вирішенню проблеми загострення поширення ігрової залежності під час воєнного стану, зокрема, серед військовослужбовців, які перебувають в екстремальних стресових умовах, що може спричиняти підвищені ризики формування ігрової залежності, а відтак потребують додаткових механізмів для захисту.
📎Законопроєктом, зокрема, передбачається:
1) посилення вимог до реклами азартних ігор. Поряд із цим пропонується збільшення штрафних санкцій за порушення у цій сфері (з 300 до 600 мінімальних заробітних плат), у тому числі повторне порушення передбачено як нову підставу для анулювання ліцензії організатора азартних ігор;
2) уточнюються та деталізуються порядок і наслідки проведення фактичних перевірок;
3) запроваджується система заходів щодо запобігання та протидії функціонуванню заборонених азартних ігор та/або гральних закладів, у тому числі шляхом моніторингу мережі Інтернет щодо виявлення вебсайтів та/або мобільних застосунків, які надають доступ на території України до азартних ігор в мережі Інтернет без відповідної ліцензії.
🔖Законопроєкт має сприяти вирішенню проблеми загострення поширення ігрової залежності під час воєнного стану, зокрема, серед військовослужбовців, які перебувають в екстремальних стресових умовах, що може спричиняти підвищені ризики формування ігрової залежності, а відтак потребують додаткових механізмів для захисту.
📎Законопроєктом, зокрема, передбачається:
1) посилення вимог до реклами азартних ігор. Поряд із цим пропонується збільшення штрафних санкцій за порушення у цій сфері (з 300 до 600 мінімальних заробітних плат), у тому числі повторне порушення передбачено як нову підставу для анулювання ліцензії організатора азартних ігор;
2) уточнюються та деталізуються порядок і наслідки проведення фактичних перевірок;
3) запроваджується система заходів щодо запобігання та протидії функціонуванню заборонених азартних ігор та/або гральних закладів, у тому числі шляхом моніторингу мережі Інтернет щодо виявлення вебсайтів та/або мобільних застосунків, які надають доступ на території України до азартних ігор в мережі Інтернет без відповідної ліцензії.
👨💻Верховною Радою України прийнято за основу проект Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо імплементації деяких положень Митного кодексу Європейського Союзу (№ 10411 від 16.01.2024).
🚙Проект розроблено з метою виконання взятих Україною зобов’язань щодо гармонізації українського митного законодавства з законодавством ЄС.
Проектом пропонується імплементувати в митне законодавство України:
✅концепцію митного представництва, подібну тій, яка існує в країнах ЄС.
✅європейський підхід щодо узагальнення положень стосовно митних режимів.
✔️Крім того, проектом пропонується привести положення МКУ щодо доставки, пред’явлення товарів, а також їх тимчасового зберігання під митним контролем у відповідність до Регламентів ЄС, а також удосконалити критерії надання авторизацій на застосування спрощень.
🚙Проект розроблено з метою виконання взятих Україною зобов’язань щодо гармонізації українського митного законодавства з законодавством ЄС.
Проектом пропонується імплементувати в митне законодавство України:
✅концепцію митного представництва, подібну тій, яка існує в країнах ЄС.
✅європейський підхід щодо узагальнення положень стосовно митних режимів.
✔️Крім того, проектом пропонується привести положення МКУ щодо доставки, пред’явлення товарів, а також їх тимчасового зберігання під митним контролем у відповідність до Регламентів ЄС, а також удосконалити критерії надання авторизацій на застосування спрощень.
Сьогодні у ВРУ день фінансових законопроєктів.
🔥 ВРУ підтримала у першому 9 наших проєктів.
Загалом за день плюс 15 законопроектів в першому і 2 у другому. Нормальний робочий день зразка 2020 року.
Хто там наступний у черзі з розповідями про крах монобільшості? Заносьте. Ті попередні знову зламалися😁
Загалом за день плюс 15 законопроектів в першому і 2 у другому. Нормальний робочий день зразка 2020 року.
Хто там наступний у черзі з розповідями про крах монобільшості? Заносьте. Ті попередні знову зламалися😁
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Дуже цікаво спостерігати за громадською думкою, яка щодо останніх рішень МЗС і КМ по оформленню документів чоловікам за кордоном розділилася навпіл: одна половина по той бік кордону, інша - по цей.
По середині - західний кордон.
По середині - західний кордон.
❕З початку 2024 року Україна виділила з бюджету на будівництво фортифікаційних споруд вже понад 37,5 млрд. грн.
Продовжую розповідати про кошти, які спрямовуються на невідкладні потреби держави і мають у тому числі стимулювати економіку.
Згадана програма – одна з найбільших за обсягами фінансування, рішеннями Уряду на неї вже виділено:
▫️12 січня – 2,49 млрд. грн.;
▫️19 січня – 17,45 млрд. грн.;
▫️2 квітня – 5,58 млрд. грн.;
▫️12 квітня – 3,88 млрд. грн.;
▫️23 квітня – 8,12 млрд. грн.
Президентом України визначено як одне з ключових завдань – максимальне посилення обороноздатності на ключових напрямках.
Будівництво фортифікаційних споруд – один зі способів його реалізації.
Йдеться про укріплення різних типів і класів: від найпростіших (на динамічних ділянках фронту, призначених для оперативного захисту особового складу, де немає сенсу і можливості будувати складні конструкції) до потужних багаторівневих ліній оборони (приміром, вздовж державного кордону чи на ділянках, де, виходячи з поточної та перспективної безпекової точки зору та ситуації, це необхідно і можливо робити).
Останні – це дуже складні рішення, оснащені потужною системою сполучень, підземними бетонними та сталевими бункерами різного рівня, засобами спостереження і зв’язку, стримування та унеможливлення просування ворога тощо.
Це потреба не тільки сьогодення, але й інвестиція у безпеку на середньо- і довгострокову перспективу, адже повинні пам’ятати, що навіть після закінчення війни ворог не полишатиме свої агресивні наміри і плани.
А з іншого боку – це механізм підтримки реального сектору економіки, адже у процесах виготовлення обладнання, його встановлення і монтажу, будівельних та підготовчих роботах задіяні сотні підприємств України з багатьох галузей – від великих корпорацій до малого бізнесу, і десятки тисяч людей, у тому числі й особи, які втратили роботу та залучаються до тимчасових оплачуваних громадських суспільно-значущих робіт у різних регіонах держави.
Продовжую розповідати про кошти, які спрямовуються на невідкладні потреби держави і мають у тому числі стимулювати економіку.
Згадана програма – одна з найбільших за обсягами фінансування, рішеннями Уряду на неї вже виділено:
▫️12 січня – 2,49 млрд. грн.;
▫️19 січня – 17,45 млрд. грн.;
▫️2 квітня – 5,58 млрд. грн.;
▫️12 квітня – 3,88 млрд. грн.;
▫️23 квітня – 8,12 млрд. грн.
Президентом України визначено як одне з ключових завдань – максимальне посилення обороноздатності на ключових напрямках.
Будівництво фортифікаційних споруд – один зі способів його реалізації.
Йдеться про укріплення різних типів і класів: від найпростіших (на динамічних ділянках фронту, призначених для оперативного захисту особового складу, де немає сенсу і можливості будувати складні конструкції) до потужних багаторівневих ліній оборони (приміром, вздовж державного кордону чи на ділянках, де, виходячи з поточної та перспективної безпекової точки зору та ситуації, це необхідно і можливо робити).
Останні – це дуже складні рішення, оснащені потужною системою сполучень, підземними бетонними та сталевими бункерами різного рівня, засобами спостереження і зв’язку, стримування та унеможливлення просування ворога тощо.
Це потреба не тільки сьогодення, але й інвестиція у безпеку на середньо- і довгострокову перспективу, адже повинні пам’ятати, що навіть після закінчення війни ворог не полишатиме свої агресивні наміри і плани.
А з іншого боку – це механізм підтримки реального сектору економіки, адже у процесах виготовлення обладнання, його встановлення і монтажу, будівельних та підготовчих роботах задіяні сотні підприємств України з багатьох галузей – від великих корпорацій до малого бізнесу, і десятки тисяч людей, у тому числі й особи, які втратили роботу та залучаються до тимчасових оплачуваних громадських суспільно-значущих робіт у різних регіонах держави.
Йдеться загалом про пакет підтримки в 1,62 млрд. доларів, зокрема від:
🇺🇸США – на 1 млрд. доларів (після підпису Президента Д.Байдена під законопроектом про виділення допомоги України закінчується практично майже чотиримісячна пауза, викликана вичерпанням коштів минулорічного бюджету і відсутністю вчасного рішення по нинішньому; але Міністерство оборони США готувалось, тому рішення про зміст допомоги з’явилось через лічені години після того, як фінансування стало доступним);
🇬🇧Великобританію – на 620 млн. доларів (500 млн. фунтів стерлінгів, це найбільший пакет допомоги від країни, що було надано нам з початку повномасштабного вторгнення).
Звісно, нас продовжували підтримувати й інші союзники (приміром, 23 квітня приїхали бронемашини M577 з Литви, після чого обсяг допомоги з цієї держави у 2024 році досяг 84 млн. євро), але треба бути відвертим – замістити те, що можуть надати США (як за обсягом, так і за наповненням), практично неможливо.
🪖Немає сенсу перелічувати, що увійшло до пакетів – там є переважна більшість такої дефіцитної нині номенклатури, якснаряди до різних систем, бронетехніка, ракети тощо.
Головне, що союзники почули ключовий месідж Президента В.Зеленського – ми не чекаємо на ваших військовослужбовців на фронті, але нам потрібна зброя, багато зброї, і якомога швидше, щоб стримувати ворога, інакше нам з кожним днем буде все важче це робити.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Данило Гетманцев
На цьому тлі важливого значення набувають заяви, які пролунали останнім тижнем:
📈 Прем’єр-міністра Великої Британії Р.Сунака, який оголосив про план нарощення військових видатків до 2,5% ВВП (у продовження порушеної Президентом Польщі А.Дудою ініціативи, що в умовах нинішніх загроз НАТО має підвищити мінімальну планку витрат на оборону для своїх членів з 2% до 3% ВВП);
📍Генерального секретаря НАТО Є.Столтенберга, який запропонував країнам, які обирають між необхідністю формального досягнення нормативу у 2% ВВП та варіантом поділитись / передати зброю Україні – останнє, бо нині це важливіше.
Безперечно, можна тільки привітати зазначені кроки країн-партнерів і подякувати їм. Утім, швидкість і єдність у прийнятті рішень щодо військової підтримки дійсно мають величезне значення.
Ворог, не оглядаючись на втрати,перетворює свою агресію проти України у затяжну війну,розраховуючи при цьому на два моменти:
✖️що виграє «ресурсну війну» проти України та її союзників (за допомоги переведення своєї економіки на «військові рейки» радянського зразка, витягування зі складів техніки, що накопичувалась ще з часів початку «Холодної війни», продовження отримання надприбутків від ключових статей експорту, масового ухилення від санкцій та за підтримки від інших учасників «вісі зла», у той час як ОПК України та наших партнерів перезапускається повільніше, ніж хотілося б);
✖️що «автократична модель управління» завжди матиме специфічні переваги перед «сталими демократіями» у швидкості прийняття та майже необмеженості масштабів рішень та відсутності дискусії навколо цього (бачимо, як непросто приймаються рішення і щодо згаданого законопроекту щодо допомоги США обсягом близько 61 млрд. доларів, і щодо збільшення усього на декілька мільярдів фінансування Європейського фонду миру, де опоненти питають ледь не за кожен цент – порівняно з тим, як у росіїлегко за відмашкою «царя» тільки у 2024 році віддали на війну з Україною не менше 110 млрд. доларів, та готові викидати такі ж шалені кошти і надалі).
Щоб переграти та перемогти такого ворога – маємо підтримувати єдність і рішучість у таборі наших союзників у розумінні того, що якщо ми не зупинимо путіна в Україні – Європа опиниться у смертельній небезпеці, і тоді «ціна війни» буде набагато більшою, ніж та підтримка, про яку ми сьогодні просимо.
📍Генерального секретаря НАТО Є.Столтенберга, який запропонував країнам, які обирають між необхідністю формального досягнення нормативу у 2% ВВП та варіантом поділитись / передати зброю Україні – останнє, бо нині це важливіше.
Безперечно, можна тільки привітати зазначені кроки країн-партнерів і подякувати їм. Утім, швидкість і єдність у прийнятті рішень щодо військової підтримки дійсно мають величезне значення.
Ворог, не оглядаючись на втрати,перетворює свою агресію проти України у затяжну війну,розраховуючи при цьому на два моменти:
✖️що виграє «ресурсну війну» проти України та її союзників (за допомоги переведення своєї економіки на «військові рейки» радянського зразка, витягування зі складів техніки, що накопичувалась ще з часів початку «Холодної війни», продовження отримання надприбутків від ключових статей експорту, масового ухилення від санкцій та за підтримки від інших учасників «вісі зла», у той час як ОПК України та наших партнерів перезапускається повільніше, ніж хотілося б);
✖️що «автократична модель управління» завжди матиме специфічні переваги перед «сталими демократіями» у швидкості прийняття та майже необмеженості масштабів рішень та відсутності дискусії навколо цього (бачимо, як непросто приймаються рішення і щодо згаданого законопроекту щодо допомоги США обсягом близько 61 млрд. доларів, і щодо збільшення усього на декілька мільярдів фінансування Європейського фонду миру, де опоненти питають ледь не за кожен цент – порівняно з тим, як у росіїлегко за відмашкою «царя» тільки у 2024 році віддали на війну з Україною не менше 110 млрд. доларів, та готові викидати такі ж шалені кошти і надалі).
Щоб переграти та перемогти такого ворога – маємо підтримувати єдність і рішучість у таборі наших союзників у розумінні того, що якщо ми не зупинимо путіна в Україні – Європа опиниться у смертельній небезпеці, і тоді «ціна війни» буде набагато більшою, ніж та підтримка, про яку ми сьогодні просимо.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Пенсійну реформу провалили в першому читанні (9212).
Популізм та безвідповідальність на жаль в цьому раунді перемогли.
Сумно.
Популізм та безвідповідальність на жаль в цьому раунді перемогли.
Сумно.
Forwarded from Монополіст
Змушені платити ПДВ але продовжують “ховати” прибуток: як мережі АЗС сплачують податки
У 2023 році топ-10 мереж АЗС майже вдвічі збільшили сплату ПДВ до бюджету – з 1,4 млрд грн у першому кварталі до 2,4 млрд грн у четвертому кварталі, йдеться в аналізі Консалтингової групи А-95.
Проте це зростання відбулося за рахунок збільшення ставки ПДВ: з 1 липня 2023 року він збільшився втричі – з 7% до 20%. Тому і відрахування зросли у 5 разів.
Водночас податки на прибуток і на зарплати зростали повільно.
Зокрема у частині сплати податку на прибуток більшість мереж задекларували мінімальний прибуток або безприбутковість. Крім однієї мережі. І це дані за 2023 – найуспішнішому році по розміру роздрібної націнки.
При цьому майже всі мережі відкривали нові та реконструйовані об’єкти, оновлювали парки газо- та бензовозів. Тобто прибуток все ж таки був, але його не побачила держава.
Податки на зарплати зросли на 30%.
Трійка лідерів за обсягами сплати податків виглядає так:
Із великим відривом першу позицію займає ОККО. Її продажі серед найбільших мереж займають 34%, а сплата податків – 50%. По податку на прибуток – 70%.
Другу та третю сходинки обійняли компанії з закордонним капіталом – Shell та AMIC.
Різкий прорив під кінець року показали мережі UPG та WOG, які збільшили податкову ефективність з літру реалізації майже у півтора рази.
Друга половина ТОП-10 АЗС викликає головний біль.
На шостому місці БРСМ-Нафта. У 3 кварталі податківці змусили мережу сплатити додатково 300 млн грн податку на прибуток (у 4,5 рази більше показника 1 та 2 кварталів). Але у четвертому кварталі податкове навантаження на літр впало до 0,7 грн/л – трохи вище рівня 1 та 2 кв.
Avantage 7 також змусили доплатити 200 млн грн – в 9 разів більше, ніж у 1 кв. 2023-го.
Замикає ТОП-10 МОТТО – до останнього часу традиційний антилідер податкових рейтингів разом із Avantage 7.
Попри вимоги закону, податківці продовжують приховувати дані про сплату податків мережами. При цьому податки – єдине джерело фінансування армії.
У 2023 році топ-10 мереж АЗС майже вдвічі збільшили сплату ПДВ до бюджету – з 1,4 млрд грн у першому кварталі до 2,4 млрд грн у четвертому кварталі, йдеться в аналізі Консалтингової групи А-95.
Проте це зростання відбулося за рахунок збільшення ставки ПДВ: з 1 липня 2023 року він збільшився втричі – з 7% до 20%. Тому і відрахування зросли у 5 разів.
Водночас податки на прибуток і на зарплати зростали повільно.
Зокрема у частині сплати податку на прибуток більшість мереж задекларували мінімальний прибуток або безприбутковість. Крім однієї мережі. І це дані за 2023 – найуспішнішому році по розміру роздрібної націнки.
При цьому майже всі мережі відкривали нові та реконструйовані об’єкти, оновлювали парки газо- та бензовозів. Тобто прибуток все ж таки був, але його не побачила держава.
Податки на зарплати зросли на 30%.
Трійка лідерів за обсягами сплати податків виглядає так:
Із великим відривом першу позицію займає ОККО. Її продажі серед найбільших мереж займають 34%, а сплата податків – 50%. По податку на прибуток – 70%.
Другу та третю сходинки обійняли компанії з закордонним капіталом – Shell та AMIC.
Різкий прорив під кінець року показали мережі UPG та WOG, які збільшили податкову ефективність з літру реалізації майже у півтора рази.
Друга половина ТОП-10 АЗС викликає головний біль.
На шостому місці БРСМ-Нафта. У 3 кварталі податківці змусили мережу сплатити додатково 300 млн грн податку на прибуток (у 4,5 рази більше показника 1 та 2 кварталів). Але у четвертому кварталі податкове навантаження на літр впало до 0,7 грн/л – трохи вище рівня 1 та 2 кв.
Avantage 7 також змусили доплатити 200 млн грн – в 9 разів більше, ніж у 1 кв. 2023-го.
Замикає ТОП-10 МОТТО – до останнього часу традиційний антилідер податкових рейтингів разом із Avantage 7.
Попри вимоги закону, податківці продовжують приховувати дані про сплату податків мережами. При цьому податки – єдине джерело фінансування армії.
Сьогодні на своєму засіданні правління НБУ прийняв ряд рішень щодо пом’якшення монетарної політики:
▫️Знизити облікову ставку з 14,5% до 13,5% з 26 квітня
▫️Знизити ставку за 3-місячними депозитними сертифікатами (ДС) з 17,5% до 16,5%
▫️Залишити ставку за ДС – овернайт на рівні облікової ставки
▫️Знизити ставку за кредитами рефінансування з 19,5% до 17,5%
Крім того, анонсовано прийняття низки кроків з валютної лібералізації, що будуть оголошені найближчими тижнями.
Рішення про зниження облікової ставки та робочих ставок НБУ було очікуваним. Воно відображає процеси уповільнення інфляції (до 3,2% у березні у річному вимірі), збереження стійкої ситуації на валютному ринку, суттєвого зниження ризиків надходження зовнішнього фінансування (за оцінкою НБУ, у 2024 році Україна може розраховувати на отримання 38 млрд. дол. зовнішньої бюджетної допомоги).
Зниження ставок і пом’якшення монетарної політики має підтримати економічне відновлення в Україні, зберігаючи при цьому контроль за інфляційними і валютними ризиками, пов’язаними із війною.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Велике інтервʼю щодо всіх актуальних питань нашої фінансової політики для Українських Новин.
https://ukranews.com/ua/interview/3091-danylo-getmantsev-my-povynni-bezperechno-realizuvaty-tezu-prezydenta-pro-te-shho-ukrayintsi
https://ukranews.com/ua/interview/3091-danylo-getmantsev-my-povynni-bezperechno-realizuvaty-tezu-prezydenta-pro-te-shho-ukrayintsi
Українські Новини
Голова податкового комітету ВРУ Данило Гетманцев: Ми повинні безперечно реалізувати тезу Президента про те, що українці поділяються…
Питання фінансів і податків не змогло оминути тему мобілізації, адже в недавно ухваленому законі з’являлася і зникала норма про блокування рахунків, тих, хто
НБУ оновив макроекономічний прогноз на 2024 рік
Головне:
▫️Прогноз інфляції на кінець року покращено з 8,6% до 8,2%. Відповідно прогноз облікової ставки знижено з 14,2% до 13%.Відображає поточне уповільнення інфляції і зниження інфляційних ризиків.
▫️Прогноз міжнародних резервів на кінець року покращено з 40,4 до 43,4 млрд. дол. Відображає очікування щодо надходження усього обсягу зовнішнього фінансування.
Важливо (!): Прогноз зростання реального ВВП погіршено з 3,6% до 3%. Відображає більш слабкі результати І-го кварталу, але насамперед наслідки обстрілів енергетичної інфраструктури.
▫️Прогноз сальдо дефіциту поточного рахунку погіршено з 16,9% до 20,2% ВВП. Відображає негативні тенденції у торгівлі і надання американської допомоги у вигляді кредитів, а не грантів (як раніше).
Більше деталей прогнозу буде після публікації інфляційного звіту на початку травня.
Головне:
▫️Прогноз інфляції на кінець року покращено з 8,6% до 8,2%. Відповідно прогноз облікової ставки знижено з 14,2% до 13%.Відображає поточне уповільнення інфляції і зниження інфляційних ризиків.
▫️Прогноз міжнародних резервів на кінець року покращено з 40,4 до 43,4 млрд. дол. Відображає очікування щодо надходження усього обсягу зовнішнього фінансування.
Важливо (!): Прогноз зростання реального ВВП погіршено з 3,6% до 3%. Відображає більш слабкі результати І-го кварталу, але насамперед наслідки обстрілів енергетичної інфраструктури.
▫️Прогноз сальдо дефіциту поточного рахунку погіршено з 16,9% до 20,2% ВВП. Відображає негативні тенденції у торгівлі і надання американської допомоги у вигляді кредитів, а не грантів (як раніше).
Більше деталей прогнозу буде після публікації інфляційного звіту на початку травня.
HTML Embed Code: