Channel: Данило Гетманцев
Маємо приємні новини від наших європейських партнерів: 13 травня – про продовження на рік «економічного безвізу», 14 травня – про повноцінний запуск Ukraine Facility.
💁♂️Марафон, який тривав з літа минулого року, включав багато етапів – розроблення концепції, підготовка та формалізаціясекторальних планів, консультації з громадськістю та представниками Європейської Комісії, затвердження у лютому Регламенту Ukraine Facility, у квітні – рекомендація ЄК щодо схвалення Плану України, підтримка цієї пропозиції Послами ЄС на минулому тижні, і от врешті-решт фінальне рішення.
Слідом за державами Західних Балкан ми вступаємо у реалізацію чотирирічного плану, який має впритул наблизити нас і наших друзів до повноцінного членства у ЄС.
Якщо бути максимально точним і коректним – наш План ще до завершення усіх формальних питань перебував «в роботі», перші завдання вже виконані ще у І кварталі, і за результатами Україна вже отримала декілька траншів перехідного фінансування.
Коротко нагадаю про основні параметри Ukraine Facility та нашого Плану для його реалізації:
▫️строк дії – 2024-2027 роки;
▫️загальний бюджет – 50 млрд. євро;
▫️три складові: макрофінансова допомога (38,27 млрд. євро), інвестиційний пакет (6,97 млрд. євро), технічна допомога та адміністративна підтримка (4,76 млрд. євро, включає сприяння в імплементації законодавства, компенсацію відсотків за кредитами та деякі інші статті витрат);
▫️попередні розрахунки по макрофіну: у 2024 році – 16 млрд. євро, у 2025 році – 12,5 млрд. євро, у 2026 році – 7,25 млрд.євро, у 2027 році – 1,2 млрд. євро у 2027 році, у січні 2028 року – 1,32 млрд. євро за виконання індикаторів четвертого кварталу 2027 року;
▫️15 секторальних блоків (реформа державного управління;державні фінанси, судова реформа, боротьба з корупцією та відмиванням коштів, фінансові ринки, управління державними активами, людський капітал, бізнес-середовище, децентралізація / регіональна політика, енергетика, транспорт, АПК, природні ресурси, цифрова трансформація, зелений перехід та охорона довкілля);
▫️69 напрямів реформ;
▫️151 індикатор - 135 загальних (у 2024 році – 36, у 2025 році – 55, у 2026 році – 33, у 2027 році – 11) та 16 інвестиційних (у 2026 році – 6, у 2027 році – 10);
▫️досягнення кожного індикатору оцінюватиметься партнерами і у випадку позитивного висновку відкриватиме доступ до наступного фінансового траншу.
Як бачимо – попереду надзвичайно серйозна робота, але на кону – досягнення максимального ступеню готовності до вступу у ЄС.
Паралельно відбуватиметься процес офіційних перемовин, відкриватимуться та закриватимуться переговорні глави – і нам дуже важливо, щоб обидва ці треки рухались дуже динамічно та енергійно.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Прокинувся сьогодні від тупотіння десь здалека лакових італійських штіблетів по паркету високих і не дуже кабінетів.
Тупотіння інтенсивне, навіть подекуди істеричне, намагалося, збиваючи ритм, знайти вхід у високі двері, аби потім знайти вихід для себе і своїх прекрасних, щойно працюючих на закордонні кишені штіблетів тютюнових фабрик.
Однак, двері вперто не відчинялися. Чи то ключ загубився, чи замки заблокувалися, чи табличка «тут не палять» врешті дивом запрацювала.
Від усвідомлення безвиході вправа «пята-носок-пята» перейшла в єдиний безперервний ритм барабану джембе, зриваючись на несамовитий відчайдушний крик. В цьому крику і втрачена надія на новесеньку яхту, і невдоволені коханки, і кинутий на призволяще маєток в Іспанії…
Прокинувся в поту…
Полегшало як тільки зрозумів, що це все не сон. Це дійсність.
І двері лаковим штіблетам так і не відкриються.
Адже за ними безперервно слідкує не одне пильне око.
Тупотіння інтенсивне, навіть подекуди істеричне, намагалося, збиваючи ритм, знайти вхід у високі двері, аби потім знайти вихід для себе і своїх прекрасних, щойно працюючих на закордонні кишені штіблетів тютюнових фабрик.
Однак, двері вперто не відчинялися. Чи то ключ загубився, чи замки заблокувалися, чи табличка «тут не палять» врешті дивом запрацювала.
Від усвідомлення безвиході вправа «пята-носок-пята» перейшла в єдиний безперервний ритм барабану джембе, зриваючись на несамовитий відчайдушний крик. В цьому крику і втрачена надія на новесеньку яхту, і невдоволені коханки, і кинутий на призволяще маєток в Іспанії…
Прокинувся в поту…
Полегшало як тільки зрозумів, що це все не сон. Це дійсність.
І двері лаковим штіблетам так і не відкриються.
Адже за ними безперервно слідкує не одне пильне око.
Цього результату вдалось досягти завдяки отриманим за нею 2 тижні тому 3,7 млрд. грн. нових кредитів.
Державна програма «Доступні кредити 5-7-9%» стартувала у лютому 2020 року і стала одним з найперших спеціальних продуктів з підтримки економіки, запропонованих нашою командою після приходу до влади.
Тоді, на початку її реалізації, мало хто міг спрогнозувати, яку роль вона відіграє в умовах тих викликів, з якими згодом стикнулась Україна.
Спочатку пандемія і карантинні обмеження, які певним чином вплинули на роботу малого і середнього бізнесу, згодом – повномасштабна війна.
І якщо на початкових етапах «5-7-9%» відігравала роль «одного з» продуктів на ринку (у 2020 році усього оформлено кредитів на 17,5 млрд. грн., у 2021 році – 61,9 млрд. грн.), то з початку повномасштабної війни ця програма стала провідною і головним драйвером кредитування в країні.
Зі згаданих 302,1 млрд. грн., які отримано за майже 87,9 тис. договорами – переважна більшість, а саме 53,0 тис. договорів (60,4% від загальної кількості) на 212,5 млрд. грн. (70,3% від загальної суми) оформлено вже після 22 лютого 2022 року.
З них на державний банківський сектор припадає майже 39,6 тис. договорів на суму 108 млрд. грн. (від старту програми – 60,0 тис. договорів на 134,6 млрд. грн.).
Для багатьох суб’єктів господарювання і підприємців, особливо тих, хто втратив майно і засоби виробництва, пройшов через релокацію (не тільки сотні підприємств, але й десятки тисяч ВПО, частина з яких змушена була відновлювати свою підприємницьку діяльність на новому місці фактично з нуля) – державна програма «5-7-9%» стала практично безальтернативним джерелом залучення або поповнення капіталу.
Звісно, наша стратегічна мета – відновлення повноцінного доступного «класичного» банківського кредитування, але це завдання скоріше на середньострокову перспективу, тож «5-7-9%» і надалі відіграватиме у певній перспективі свою важливу роль, насамперед для згаданих категорій позичальників. Вважаю, важливою віхою у трансформації програми стане запуск Національної установи розвитку (НУР) за аналогією з німецьким KfW, законопроект щодо якого був нещодавно розроблений нашим комітетом разом із НБУ і Мінфіном, та внесений до Верховної ради.
Ознайомитись з актуальними умовами участі у програмі«Доступні кредити 5-7-9%» та іншими інструментами державної підтримки, які реалізуються через Фонд розвитку підприємництва, можна за посиланням https://bdf.gov.ua/programs/
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
За час повномасштабної війни іноземні громадяни відкрили в Україні 2652 бізнеси.
Такі результати дослідження, проведеного і оприлюдненого Опендатабот.
Інвесторами, за підрахунками платформи, стали громадяни зі 100 (!!!) держав світу.
У топ-перелік іноземних інвесторів потрапили резиденти:
▫️Туреччини (13,1% від усіх відкритих бізнесів);
▫️Узбекистану (10,1% - дещо несподівано…);
▫️Польщі (7,1%);
▫️США (6,6%);
▫️Казахстану (5,6%);
▫️Німеччини (4,5%);
▫️Азербайджану (4,5%);
▫️Ізраїлю (4,2%);
▫️Великої Британії (3,5%).
На резидентів інших держав припадає 40,7% відкритих бізнесів.
❕Найбільша за розміром інвестиція у статутний фонд компанії, відкритої під час повномасштабної війни – 1,28 млрд. грн.
Загальний статутний капітал Топ-10 нових бізнесів з іноземними інвестиціями – майже 3,5 млрд. грн.
💁♂️Неважливо, у якій сфері чи галузі працюють відкриті бізнеси, в якому регіоні / регіонах вони здійснюють діяльність, скільки у них працевлаштовано людей – їх об’єднує головне: віра у можливість попри численні ризики, пов’язані з повномасштабною війною, працювати в Україні, і готовність інвестувати у бізнес у нашій державі свої капітали.
Ми вдячні кожному і кожній, хто у нинішній непростий час таким чином висловив підтримку і солідарність з Україною!
Такі результати дослідження, проведеного і оприлюдненого Опендатабот.
Інвесторами, за підрахунками платформи, стали громадяни зі 100 (!!!) держав світу.
У топ-перелік іноземних інвесторів потрапили резиденти:
▫️Туреччини (13,1% від усіх відкритих бізнесів);
▫️Узбекистану (10,1% - дещо несподівано…);
▫️Польщі (7,1%);
▫️США (6,6%);
▫️Казахстану (5,6%);
▫️Німеччини (4,5%);
▫️Азербайджану (4,5%);
▫️Ізраїлю (4,2%);
▫️Великої Британії (3,5%).
На резидентів інших держав припадає 40,7% відкритих бізнесів.
❕Найбільша за розміром інвестиція у статутний фонд компанії, відкритої під час повномасштабної війни – 1,28 млрд. грн.
Загальний статутний капітал Топ-10 нових бізнесів з іноземними інвестиціями – майже 3,5 млрд. грн.
💁♂️Неважливо, у якій сфері чи галузі працюють відкриті бізнеси, в якому регіоні / регіонах вони здійснюють діяльність, скільки у них працевлаштовано людей – їх об’єднує головне: віра у можливість попри численні ризики, пов’язані з повномасштабною війною, працювати в Україні, і готовність інвестувати у бізнес у нашій державі свої капітали.
Ми вдячні кожному і кожній, хто у нинішній непростий час таким чином висловив підтримку і солідарність з Україною!
Багато хто запитує як і для чого працює антиофшорне законодавство?
Розберемо на прикладі.
Памʼятаєте яйця по 17? Їх,і не тільки, постачали МОУ декілька компаній, у яких одна власниця. Компанії попри шалені ціни на продукцію, як ви здогадалися, традиційно збиткові. А власниця — ні. Вона має 5 готелів в Хорватії, що, як водиться зʼявилися у неї нізвідки. Легальність грошей на придбання готелів вона показала в Хорватії ніби як дивіденди від своїх українських юріків, які, повторюю, є збитковими, а тому дивіденди сплачувати за визначенням не могли.
Таким чином, навіть якщо залишити поза дужками сумнозвісні контракти з МОУ, громадянка України у війну (1) отримала на іноземні підконтрольні компанії декілька десятків мільйонів не гривень (2) вивела «сумнівний» прибуток за кордон без сплати податків (3) легалізувала гроші в Хорватії через придбання готелів.
А до чого тут антиофшорне законодавство?
До того, що завдяки йому про весь ланцюг чудових перетворень знає податкова України. І в тісній співпраці з податковою Хорватії, яка надає повне сприяння, зробить все аби повернути втрачені державою кошти додому.
І навіть, якщо не було б всього шуму навколо яєць по 17 грн, прибутки від готелів, завдяки норми КІК, підлягають оподаткуванню в Україні.
Як вважаєте, їх треба ж повернути додому?
Розберемо на прикладі.
Памʼятаєте яйця по 17? Їх,і не тільки, постачали МОУ декілька компаній, у яких одна власниця. Компанії попри шалені ціни на продукцію, як ви здогадалися, традиційно збиткові. А власниця — ні. Вона має 5 готелів в Хорватії, що, як водиться зʼявилися у неї нізвідки. Легальність грошей на придбання готелів вона показала в Хорватії ніби як дивіденди від своїх українських юріків, які, повторюю, є збитковими, а тому дивіденди сплачувати за визначенням не могли.
Таким чином, навіть якщо залишити поза дужками сумнозвісні контракти з МОУ, громадянка України у війну (1) отримала на іноземні підконтрольні компанії декілька десятків мільйонів не гривень (2) вивела «сумнівний» прибуток за кордон без сплати податків (3) легалізувала гроші в Хорватії через придбання готелів.
А до чого тут антиофшорне законодавство?
До того, що завдяки йому про весь ланцюг чудових перетворень знає податкова України. І в тісній співпраці з податковою Хорватії, яка надає повне сприяння, зробить все аби повернути втрачені державою кошти додому.
І навіть, якщо не було б всього шуму навколо яєць по 17 грн, прибутки від готелів, завдяки норми КІК, підлягають оподаткуванню в Україні.
Як вважаєте, їх треба ж повернути додому?
🔗Комітет рекомендував прийняти законопроєкт N10423 про внесення змін до ПКУ щодо рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України в другому читанні в цілому.
Законопроєктом передбачається:
☑️індексація рентної плати на 17% (що не вплине істотно на послуги мобільних операторів);
☑️застосування понижувальних коефіцієнтів до 1 вересня 2024 року;
☑️відміна підвищувальних коефіцієнтів з моменту припинення чи скасування воєнного стану.
🔴Прийняття даного законопроєкту :
💰надасть можливість отримати понад 500 млн грн до бюджету;
📲спростить адміністрування контролюючими органами цього податку;
🔎забезпечить однаковий підхід до всіх платників рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.
Законопроєктом передбачається:
☑️індексація рентної плати на 17% (що не вплине істотно на послуги мобільних операторів);
☑️застосування понижувальних коефіцієнтів до 1 вересня 2024 року;
☑️відміна підвищувальних коефіцієнтів з моменту припинення чи скасування воєнного стану.
🔴Прийняття даного законопроєкту :
💰надасть можливість отримати понад 500 млн грн до бюджету;
📲спростить адміністрування контролюючими органами цього податку;
🔎забезпечить однаковий підхід до всіх платників рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.
🏦Комітет рекомендував прийняти законопроект N11043 про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення функцій Національного банку України з державного регулювання ринків фінансових послуг у першому читанні.
❕Цей законопроект було розроблено нашим Комітетом спільно з фахівцями Національного банку України, Міністерства фінансів України, представниками ринку. Серед цілей проекту є, у тому числі, виконанням зобов'язань перед Міжнародним валютним фондом.
Законопроектом пропонуються зміни, які, зокрема, передбачать:
▫️можливість надання фінансовими компаніями, ломбардами та кредитними спілками платіжних послуг на підставі основної ліцензії відповідно фінансової компанії, ломбарду або кредитної спілки без необхідності отримання додаткової окремої ліцензії на надання фінансових платіжних послуг;
▫️встановлення вимог до регулятивного капіталу небанківських надавачів платіжних послуг з метою забезпечення якісного оцінювання фінансового стану цих піднаглядних осіб, виявлення потенційних ризиків у їх діяльності тощо;
▫️збільшення розміру штрафів для всіх об'єктів нагляду та оверсайта з обмеженням максимального розміру штрафу у 5 % від обсягу операції, проведеної з порушенням;
▫️уточнення положень щодо розмежування нагляду та оверсайта;
▫️розширення переліку обмежених платіжних послуг для унеможливлення повернення коштів анонімним абонентам;
▫️забезпечення можливостей проведення Національним банком інспекційних перевірок дистанційно (без відвідування об'єкта нагляду за його місцезнаходженням).
У Комітеті також вже напрацьовані суттєві важливі напрями доопрацювання проекту, що будуть імплементовані до другого читання.
❕Цей законопроект було розроблено нашим Комітетом спільно з фахівцями Національного банку України, Міністерства фінансів України, представниками ринку. Серед цілей проекту є, у тому числі, виконанням зобов'язань перед Міжнародним валютним фондом.
Законопроектом пропонуються зміни, які, зокрема, передбачать:
▫️можливість надання фінансовими компаніями, ломбардами та кредитними спілками платіжних послуг на підставі основної ліцензії відповідно фінансової компанії, ломбарду або кредитної спілки без необхідності отримання додаткової окремої ліцензії на надання фінансових платіжних послуг;
▫️встановлення вимог до регулятивного капіталу небанківських надавачів платіжних послуг з метою забезпечення якісного оцінювання фінансового стану цих піднаглядних осіб, виявлення потенційних ризиків у їх діяльності тощо;
▫️збільшення розміру штрафів для всіх об'єктів нагляду та оверсайта з обмеженням максимального розміру штрафу у 5 % від обсягу операції, проведеної з порушенням;
▫️уточнення положень щодо розмежування нагляду та оверсайта;
▫️розширення переліку обмежених платіжних послуг для унеможливлення повернення коштів анонімним абонентам;
▫️забезпечення можливостей проведення Національним банком інспекційних перевірок дистанційно (без відвідування об'єкта нагляду за його місцезнаходженням).
У Комітеті також вже напрацьовані суттєві важливі напрями доопрацювання проекту, що будуть імплементовані до другого читання.
❕Сьогодні провели зустріч із всіма провідними бізнес-асоціаціями щодо законопроєкту про платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.
Обговорили як саму ідею, так і конкретні пропозиції щодо вдосконалення ризикоорієнтованого підходу до адміністрування платників.
🤝Щодо ідеї - дякую бізнесу за підтримку. Те, що ми робимо - дійсно на користь білого бізнесу. Його підтримуємо. Його лобіюємо. Йому всіляко сприяємо. А того, хто ухиляється від оподаткування - закликаємо виходити з тіні.
Щодо конкретних пропозицій до механізму - домовились доопрацювати разом.
Дякую за співпрацю!
Обговорили як саму ідею, так і конкретні пропозиції щодо вдосконалення ризикоорієнтованого підходу до адміністрування платників.
🤝Щодо ідеї - дякую бізнесу за підтримку. Те, що ми робимо - дійсно на користь білого бізнесу. Його підтримуємо. Його лобіюємо. Йому всіляко сприяємо. А того, хто ухиляється від оподаткування - закликаємо виходити з тіні.
Щодо конкретних пропозицій до механізму - домовились доопрацювати разом.
Дякую за співпрацю!
Про відключення світла.
Останніми днями вони почастішали і стали більш непередбачуваними, ніж раніше.
Тому поясню деякі моменти. В них – насамперед технічне підґрунтя та формула, на якій базується енергопостачання.
Спрощено вона виглядає так: споживання (загалом по країні, по регіонах, по часу доби) vs генерація та можливості передачі мережами (магістральними та розподільчими) + можливий імпорт.
Почну з останньої складової – імпорту, який останнім часом позбавився слова «можливий». Так, нині без нього обійтися практично неможливо. Ми маємо після інтеграції до ENTSO-E (європейської мережі системних операторів передачі електроенергії) доведений нам верхній ліміт імпорту. І навіть якби ми розширили технічні можливості перетоків до України – нам швидко і суттєво ліміт не піднімуть (хоча ми про його збільшення постійно порушуємо питання), це нереально.
Друга складова на «правій шальці терезів» – генерація та розподіл.
Обидві навесні зазнали величезних втрат. Не буду називати конкретних цифр у гігаваттах, кількості підстанцій, трансформаторів та мереж – у ворога, на жаль, у запасах ще є чимало ракет, щоб збільшити масштаби уражень, а та кількість засобів ПРО-ППО, які ми маємо і про яку багато кажуть публічно – її, м’яко кажучи, «сильно недостатньо».
Відновлення – енергетики намагаються робити все можливе. Але перезапустити серйозно пошкоджену ТЕС чи ГЕС (а ворог цілив насамперед у маневрові потужності) – потребує дуже багато часу. І мова не тільки у годинах роботи, а насамперед в унікальному обладнанні. Його по великій кількості позицій нема ніде у світі «на складах», частина – вже давно не виробляється (щось вдасться роздобути завдяки союзникам із виведених з експлуатації енергетичних об’єктів), десь доведеться допрацьовувати те, що можна допрацювати, по якихось питаннях треба буде шукати нові технічні рішення. Альтернативні рішення, розподілені системи – це теж час та кошти, і їм також повний фізичний захист не гарантований (особливо у прифронтових регіонах).
До того ж ми зараз вже перебуваємо в режимі підготовчої кампанії до наступного осінньо-зимового сезону. Обладнання, яке відпрацювало по максимуму минулу зиму та перебуває у робочому стані, доведеться виводити у поточні ремонти чи технічне обслуговування. Певні роботи вимагатимуть його зупинення, заміни вузлів та агрегатів. Тож можливості «генерації та розподілу» у найближчі місяці будуть меншими (хоча енергетики обіцяють робити все у максимально стислі строки, і ми бачимо, як вони намагаються відновлювати енергопостачання у лічені години після чергових атак та обстрілів), але треба бути реалістами…
Єдина складова на «лівій шальці терезів» - споживання(також відмінне залежно від регіонів та часу доби). Допоки була технічна можливість – енергетики намагались перекласти тягар відключень на категорію так званих «непобутових» споживачів (за винятком об’єктів критичної інфраструктури), хоча були місця і періоди, де доводилось відключати усіх.
Останнім часом відключення почастішали. Так, це неприємно, незручно, ламає багато планів та невідкладних справ.
Але це не зла воля «володарів рубильника», диспетчери та автоматична апаратура точно не бажають нікому нічого поганого.
Ми змушені будемо певний час жити у такому складному режимі. Чим кожен з нас може допомогти – це споживати ощадно.
Останніми днями вони почастішали і стали більш непередбачуваними, ніж раніше.
Тому поясню деякі моменти. В них – насамперед технічне підґрунтя та формула, на якій базується енергопостачання.
Спрощено вона виглядає так: споживання (загалом по країні, по регіонах, по часу доби) vs генерація та можливості передачі мережами (магістральними та розподільчими) + можливий імпорт.
Почну з останньої складової – імпорту, який останнім часом позбавився слова «можливий». Так, нині без нього обійтися практично неможливо. Ми маємо після інтеграції до ENTSO-E (європейської мережі системних операторів передачі електроенергії) доведений нам верхній ліміт імпорту. І навіть якби ми розширили технічні можливості перетоків до України – нам швидко і суттєво ліміт не піднімуть (хоча ми про його збільшення постійно порушуємо питання), це нереально.
Друга складова на «правій шальці терезів» – генерація та розподіл.
Обидві навесні зазнали величезних втрат. Не буду називати конкретних цифр у гігаваттах, кількості підстанцій, трансформаторів та мереж – у ворога, на жаль, у запасах ще є чимало ракет, щоб збільшити масштаби уражень, а та кількість засобів ПРО-ППО, які ми маємо і про яку багато кажуть публічно – її, м’яко кажучи, «сильно недостатньо».
Відновлення – енергетики намагаються робити все можливе. Але перезапустити серйозно пошкоджену ТЕС чи ГЕС (а ворог цілив насамперед у маневрові потужності) – потребує дуже багато часу. І мова не тільки у годинах роботи, а насамперед в унікальному обладнанні. Його по великій кількості позицій нема ніде у світі «на складах», частина – вже давно не виробляється (щось вдасться роздобути завдяки союзникам із виведених з експлуатації енергетичних об’єктів), десь доведеться допрацьовувати те, що можна допрацювати, по якихось питаннях треба буде шукати нові технічні рішення. Альтернативні рішення, розподілені системи – це теж час та кошти, і їм також повний фізичний захист не гарантований (особливо у прифронтових регіонах).
До того ж ми зараз вже перебуваємо в режимі підготовчої кампанії до наступного осінньо-зимового сезону. Обладнання, яке відпрацювало по максимуму минулу зиму та перебуває у робочому стані, доведеться виводити у поточні ремонти чи технічне обслуговування. Певні роботи вимагатимуть його зупинення, заміни вузлів та агрегатів. Тож можливості «генерації та розподілу» у найближчі місяці будуть меншими (хоча енергетики обіцяють робити все у максимально стислі строки, і ми бачимо, як вони намагаються відновлювати енергопостачання у лічені години після чергових атак та обстрілів), але треба бути реалістами…
Єдина складова на «лівій шальці терезів» - споживання(також відмінне залежно від регіонів та часу доби). Допоки була технічна можливість – енергетики намагались перекласти тягар відключень на категорію так званих «непобутових» споживачів (за винятком об’єктів критичної інфраструктури), хоча були місця і періоди, де доводилось відключати усіх.
Останнім часом відключення почастішали. Так, це неприємно, незручно, ламає багато планів та невідкладних справ.
Але це не зла воля «володарів рубильника», диспетчери та автоматична апаратура точно не бажають нікому нічого поганого.
Ми змушені будемо певний час жити у такому складному режимі. Чим кожен з нас може допомогти – це споживати ощадно.
📈Середнє податкове навантаження по країні з податку на прибуток за перший квартал 2024 року перевищило аналогічний показник 2021 року, сягнувши майже 1,5%.
Дякую свідомому бізнесу за послідовну детінізацію!
Дякую свідомому бізнесу за послідовну детінізацію!
💰У минулу п’ятницю прийнято рішення виділити 7 млрд. 168 млн. грн. на закупівлю обладнання для відновлення високовольтної мережі, а також для покращання синхронізації енергосистеми України та ЄС. Відповідні ресурси стали доступними завдяки цільовому гранту Світового банку на реалізацію цього проекту.
Нинішньої п’ятниці ухвалено рішення про фінансування відновлення постраждалих Зміївської та Трипільської теплоелектростанцій, які входять до складу державного ПАТ «Центренерго».
Усього на ці дві ТЕС виділяється понад 1,55 млрд. грн.:
▫️826,2 млн. грн. – за рахунок коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії;
▫️725,6 млн. грн. – з резервного фонду державного бюджету.
Реалізуються також проекти, які посилять енергетичну автономність закладів охорони здоров’я, соціального захисту, центрів адміністративних послуг.
Є розуміння і підтримка з боку величезної кількості наших ключових партнерів, які виділяють кошти напряму та через Фонд підтримки енергетики України, а також міжнародних інституцій (ЄІБ, ЄБРР, KfW та інших).
Головне – забезпечити максимально швидке і надійне відновлення та раціональне і ефективне витрачання коштів.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
На першій робочій зустрічі з бізнесом обговорили спільні досягнення та звісно актуальні проблеми, що непокоять обидві сторони.
Окреслили існуючу ситуацію, прогнози до кінця року, плани держави та очікування бізнесу щодо простору Дія.City
💰Загалом за 2023 рік резиденти Дія Сіті задекларували до сплати 2,079 млрд.грн. податку на прибуток.
Довідково, серед резидентів Дія Сіті кількість платників ПнВК складає 455 осіб. Традиційно, вже третій рік поспіль ця цифра менше половини.
Це остаточно розвінчує міф про привабливість диво-податку для українського бізнесу.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Справжня наука - це не про папірці, форми звітності та звання. Це про ідеї та інтелект, що їх рухає, розриваючи мертву матерію усталених шаблонів і істин, які істинами давно не є.
Справжня наука живе і розвивається не завдяки а всупереч. Це боротьба самого життя з тим, що життям не є.
Дякую всім науковцям - не за званням, а за покликом долі, за ваш розум, працю, здобутки, за вашу справжність!
З Днем Науки!
Нехай цей день стане кожним.
Справжня наука живе і розвивається не завдяки а всупереч. Це боротьба самого життя з тим, що життям не є.
Дякую всім науковцям - не за званням, а за покликом долі, за ваш розум, працю, здобутки, за вашу справжність!
З Днем Науки!
Нехай цей день стане кожним.
Час від часу на очі потрапляють новини про долю іноземних бізнесів, які залишились працювати у росії та / або зберегли там свої активи.
Цього тижня практично синхронно прийшли два повідомлення від агентства Рейтерс:
- Арбітражний суд Санкт-Петербурга постановив заарештувати активи, рахунки і майно UniCredit, а також акції двох дочірніх компаній (UniCredit Leasing та UniCredit Garant) на загальну суму 463 млн. євро в рамках судового позову за припиненим газовим проектом за участю італійського банку;
- Арбітражний суд Санкт-Петербурга наклав арешт на цінні папери, нерухомість і банківські рахунки Дойче Банку, його російської дочірньої компанії та ТОВ "Дойче Банк Технологічний центр" на суму до 238,6 млн. євро, а також заборонив Дойче Банку розпоряджатися своєю 100% часткою в статутному капіталі російської дочірньої компанії, а також ТОВ "Технологічний центр Дойче Банку" (йдеться про ту ж справу).
Не хочу заглиблюватись у деталі цієї «господарської справи». ЮніКредит та Дойчебанк – дві поважні глобальні фінансові установи, що можуть собі дозволити наймати кращих спеціалістів на ринку, які точно не роблять дитячих помилок і мали можливість безліч разів вивірити свою позицію перед тим, як приймати ті чи інші рішення.
Не кажу і про те, що, як правило, за великими інвестиційнимиконтрактами розгляд спорів відбувається у поважних міжнародних судових інстанціях, а не там, де зараз.
Коріння ситуації та проблеми, у які затягнуло ЮніКредит та Дойчебанк, і першопричина цих їх негараздів у тому, що вони – неважливо з яких міркувань, може і дуже серйозних з їх точки зору – залишились працювати у державі-агресорі.
Найбільш далекоглядні бізнеси поспішили полишити їївідразу чи у перші місяці після початку розв’язаної росієюповномасштабної війни проти України – і вийшли з мінімальними втратами.
Той, хто трохи повагався, змушений був «проковтнути» необхідність отримання спеціального дозволу на відчуження своєї законної власності (!!!) і «невеликий податок» на таку операцію.
Наступна хвиля іноземних інвесторів стикнулась з неприємністю під назвою «продати з дисконтом», для декого відхід з росії з запізненням коштував половину та навіть більше вартості активів.
Але були й ті, хто попри таку тенденцію, все ще сподівався, що у росії можна продовжувати вести бізнес.
І два роки тому, і рік тому я писав – ні, не можна, тікайте якомога швидше, далі буде все гірше, складніше і «дорожче».
Зараз починається наступна фаза – повний віджим бізнесу. Це було лише питання часу.
Зараз у державі-агресорці, попри публічні нібито запереченнянаціоналізації та передачі приватних активів державі, популярний тренд, який давно влучно описувався лаконічною фразою одного літературного героя – «Да что тут предлагать?.. Взять все, да и поделить».
Так, власне і відбувається.
Сподіватись, що обмежаться виключно власністю «іноагентів», найбільшим макаронним чи виноробним бізнесом неправильних російських господарів та не чіпатимуть глобальні іноземні структури – як мінімум необачно. Їх російські «дочки» вже не перший місяць переписують на своїх, питання тільки у тому – хто наступний у черзі…
Цього тижня практично синхронно прийшли два повідомлення від агентства Рейтерс:
- Арбітражний суд Санкт-Петербурга постановив заарештувати активи, рахунки і майно UniCredit, а також акції двох дочірніх компаній (UniCredit Leasing та UniCredit Garant) на загальну суму 463 млн. євро в рамках судового позову за припиненим газовим проектом за участю італійського банку;
- Арбітражний суд Санкт-Петербурга наклав арешт на цінні папери, нерухомість і банківські рахунки Дойче Банку, його російської дочірньої компанії та ТОВ "Дойче Банк Технологічний центр" на суму до 238,6 млн. євро, а також заборонив Дойче Банку розпоряджатися своєю 100% часткою в статутному капіталі російської дочірньої компанії, а також ТОВ "Технологічний центр Дойче Банку" (йдеться про ту ж справу).
Не хочу заглиблюватись у деталі цієї «господарської справи». ЮніКредит та Дойчебанк – дві поважні глобальні фінансові установи, що можуть собі дозволити наймати кращих спеціалістів на ринку, які точно не роблять дитячих помилок і мали можливість безліч разів вивірити свою позицію перед тим, як приймати ті чи інші рішення.
Не кажу і про те, що, як правило, за великими інвестиційнимиконтрактами розгляд спорів відбувається у поважних міжнародних судових інстанціях, а не там, де зараз.
Коріння ситуації та проблеми, у які затягнуло ЮніКредит та Дойчебанк, і першопричина цих їх негараздів у тому, що вони – неважливо з яких міркувань, може і дуже серйозних з їх точки зору – залишились працювати у державі-агресорі.
Найбільш далекоглядні бізнеси поспішили полишити їївідразу чи у перші місяці після початку розв’язаної росієюповномасштабної війни проти України – і вийшли з мінімальними втратами.
Той, хто трохи повагався, змушений був «проковтнути» необхідність отримання спеціального дозволу на відчуження своєї законної власності (!!!) і «невеликий податок» на таку операцію.
Наступна хвиля іноземних інвесторів стикнулась з неприємністю під назвою «продати з дисконтом», для декого відхід з росії з запізненням коштував половину та навіть більше вартості активів.
Але були й ті, хто попри таку тенденцію, все ще сподівався, що у росії можна продовжувати вести бізнес.
І два роки тому, і рік тому я писав – ні, не можна, тікайте якомога швидше, далі буде все гірше, складніше і «дорожче».
Зараз починається наступна фаза – повний віджим бізнесу. Це було лише питання часу.
Зараз у державі-агресорці, попри публічні нібито запереченнянаціоналізації та передачі приватних активів державі, популярний тренд, який давно влучно описувався лаконічною фразою одного літературного героя – «Да что тут предлагать?.. Взять все, да и поделить».
Так, власне і відбувається.
Сподіватись, що обмежаться виключно власністю «іноагентів», найбільшим макаронним чи виноробним бізнесом неправильних російських господарів та не чіпатимуть глобальні іноземні структури – як мінімум необачно. Їх російські «дочки» вже не перший місяць переписують на своїх, питання тільки у тому – хто наступний у черзі…
"Батько, ти чуєш мене, ми це зробили!"
Олександр Усик - абсолютний чемпіон світу у надважкій вазі!
Непересічна подія сама по собі, бо останній абсолютний чемпіон у цій вазі був 25 років тому. І яка ж важлива Перемога зараз, яка є втіленням незламності сили духу нас, українців.
Слава Чемпіону!
Слава Україні!
Вітаю всіх із Перемогою!
Олександр Усик - абсолютний чемпіон світу у надважкій вазі!
Непересічна подія сама по собі, бо останній абсолютний чемпіон у цій вазі був 25 років тому. І яка ж важлива Перемога зараз, яка є втіленням незламності сили духу нас, українців.
Слава Чемпіону!
Слава Україні!
Вітаю всіх із Перемогою!
HTML Embed Code: