"Бахчисарай"
Леся Українка, 1891 р.
(тепер в перекладі румейською мовою надазовських греків, ялтинським діалектом)

* * *
Бахчасара́й

Стекьт, ти́га єнь майко́ шиє́рь, Бахчасара́й.
Т' ахти́дъьсь Фіґа́рь піла́рінь філюрте́ня,
Гуне́їсь шиїрлі́дъька, мірдивє́ня
Кріга́ ялі́зун ти́га єнь шамда́нь.
Ало́ря мінарє́дъя та пітрє́ня
Т' шиє́рь філа́гнун мєс т' скути́нь-катра́нь;
Змєсь стафілі́й та фі́ла асімє́ня
Кріфа́ рєй, царада́-па шалдирва́нь.
Т' ана́са пє́рінь а́німсь га́ля-га́ля,
Пах т' тімізмє́н шиє́рь халісь та зма́ря
Піту́н палє́я о́нюра кату́с.
Лігна́ сільвє́їсь мє та акуна́ря
Сіху́цька пушурі́зун та маса́ля,
Андє́вун-па палє́я та тіру́с...
___
Ніко́лась Ахба́ш
Мартсь, 2024

* * *
Μπαχτσσασαράϊ

Στεκ'τ, τίγα γιεν' μαϊκό σσιγιέρ', Μπαχτσσασαράϊ.
Τ' αχτίδ'ς' Φιγκάρ' πιλάριν' φιλιουρτένια,
Γουνέγις' σσιγιρλίδ'κα, μιρντιβένια
Κρυγά γυαλίζουν τίγα γιεν' σσαμντάν'.
Αλόρια μιναρέδια τα πιτρένια
Τ' σσιγιέρ' φυλάγνουν μες τ' σκουτίν'-κατράν';
Ζμές' σταφυλίϊ τα φύλα ασημένια
Κρυφά ρέϊ, τσαραντά-πα σσαλντιρβάν'.
Τ' ανάσα παίριν' άνιμς' γάλια-γάλια,
Παχ τ' τ'οιμισμιέν σσιγιέρ' χαλίς' τα ζμάρια
Πιτούν παλέγια όνιουρα κατούς.
Λιγνά σιλ'βέγις' με τα ακουνάρια
Συχούτσ'κα πουσσουρίζουν τα μασάλια,
Ανντέβουν-πα παλέγια τα τ'ιρούς...
___
Νικόλας' Αχμπάσς
Μαρτς', 2024

* * *
(дослівний переклад з румейської)
Бахчисарай

Стоїть, мов зачароване місто, Бахчисарай.
Промені Місяць шле золотисті,
Стіни міські, сходи
Холодно блищать мов світильник.
Навкруг мінарети кам'яні
Місто стережуть в темряві-смолі;
Між виноградним листям сріблястим
Таємно тече і плеще фонтан.
Дихає вітер легенько,
Над сплячим містом наче рої
Літають давніх мрій (снів) сотні.
Стрункі тополі гіллям
Тихенько шепочуть оповідки
І згадують давні часи...
____
Микола Ахбаш
Березень, 2024

* * *
(оригінальний текст)
Бахчисарай

Мов зачарований, стоїть Бахчисарай.
Шле місяць з неба промені злотисті,
Блищать, мов срібні, білі стіни в місті,
Спить ціле місто, мов заклятий край.
Скрізь мінарети й дерева сріблисті
Мов стережуть сей тихий сонний рай;
У темряві та в винограднім листі
Таємно плеще тихий водограй.
Повітря дише чарівним спокоєм,
Над сонним містом легкокрилим роєм
Витають красні мрії, давні сни.
І верховіттям тонкії тополі
Кивають стиха, шепотять поволі,
Про давні часи згадують вони…

Цей кисломолочний продукт користується великою популярністю серед надазовських греків. Попри простоту приготування він має високу поживну цінність. Щоб отримати цей продукт, достатньо заквасити кип'ячене молоко і дати йому постояти кілька годин для доброго скисання.

Називають його по-різному в наших селах. Зустрічаються назви арйа́н, айра́н, хати́х, га́ла, мандзи́ра або комбінація цих слів.

Проціджений арйан носить назву сузьма́ / сузьмє́. В такому стані він добре зберігається протягом довгого часу. Розбавлений арйан називають йазма́ / йазьма́. В спекотну погоду такий напій дарує також і бажану прохолоду.

* точно так називають трохи відмінну страву, коли молоко томлять кілька годин в духовці

#кухня_надазовських_греків

Масниця, Колодій, М'ясопуст, Карнавал... А що у надазовських греків? Про це читайте у новому дописі ГО "Надазовські греки: уруми і румеї" у Фейсбуці та Інстаграмі.

Ю: Спіра, а чого в тебе кішка без хвоста?
С: Шоб швидше двері закривати, коли вона на двір виходить!

#Спіра_і_Юра

* * *
Дъа ксанає́ркум стʼ кардъьяко́-м хурі́я,
Дъа ксанабу́ сіха́-сіха́ мєс т’ спіть-м патріко́,
Дъа ксанає́вур та паня́рка та футуграфі́їсь,
Дъа то тюно́су т’ дъа́курь пастріко́...
Дъа ксанака́ц пас т’ бахчадъі́й скамє́я,
Дъа ксанані́ксу т’ а́льбум пальюмє́н,
Садна́ дъа ксаначічакі́сь палє́й скамлє́я,
Пу стекьт трі́я кальтє́ря ксірамє́н...
__
Ніко́лась Ахба́ш
Хрістуїна́рсь, 2024

* * *
Δα ξαναγιέρκουμ στ’ καρδιακό-μ χουρίια,
Δα ξαναμπού σιχά-σιχά μες τ’ σπιτ'-μ πατρικό,
Δα ξαναγιέβουρ τα πανιάρκα τα φουτουγραφίις',
Δα το τ'ουνώσου τ’ δάκουρ' παστρικό...
Δα ξανακάτς πας τ’ μπαχτσσαδίϊ σκαμέια,
Δα ξανανοίξου τ’ άλ'μπουμ παλιουμέν,
Σατνά δα ξανατσσιτσσακής' παλέϊ σκαμλέια,
Που στεκ'τ τρίια καλ'τ'έρια ξηραμέν...
__
Νικόλας' Αχμπάσς
Χριστουγινάρς', 2024

* * *
(дослівний переклад українською)
Знову приїду до рідного села,
Знову зайду неспішно до батьківського будинку,
Знову знайду вицвілі фотографії,
Пророню чисту сльозу...
Знову сяду на садовій лавці,
Знову відкрию пошарпаний альбом,
В ту ж мить знов зацвіте стара шовковиця,
Що стоїть три літа висохлою...
__
Микола Ахбаш
Грудень, 2024

"Слово, чому ти не твердая криця..."
Леся Українка, 1896 р.
(тепер в перекладі румейською мовою надазовських греків, ялтинським діалектом)

* * *
Ахти́я дъє їньсь куфтіро́ аца́ль, лой-м,
Пі́й та нікє́мата фє́рінь мєс т' по́лімь?
Лой-м, ахти́я дъє їньсь сі спатъі́,
Дъє кофтьсь тіфа́ля 'х т' абла́тя ахти́?

Ла́льма-м, пурі́сь сі на спасьсь та літъа́ря,
О́ди го вгаз сє́на мєх та тъіка́ря,
На тюно́сьсь т' є́ма 'х т' кардъі́я-м пурі́сь,
Ма т' душмані́й дъє дъа їралаї́сьсь...

Ос т' ялізмо́ го дъа тріпс т' дъіко́м а́рма,
Т' дъі́нум дъа вал, т' чубірлі́х ті т' кама́рма.
Їстра 'с т' гуне́я аго́ дъа т кріма́с –
Го дъа ліпу́м, ма тʼ алну́с дъа тъагма́з.

Лой-м, стирно́ мунахо́ дъіко́м а́рма-м,
На хатъу́ го́, на мі ханьсь сі ада́ма-м!
Бє́тім, камі́я мєс т' шерь т' адъріфі́й
Сі дъа нітъі́сь тъа́нат васаністи́й.

Монь сі дъа клаксьсь мє т' аца́ль ап та пха́вя,
Матъь-та, садна́ дъа трума́сун тира́ня,
Садна́ дъа кла́ксун спатъі́я пула́
Мє та лалє́мата та ліфтира́.

Та дъіната́ ачувлі́дъь мє та ло́я-м
Ас бун кардъа́рка ає́бур мєс т‘ по́лімь...
Вай, арматмо́-м, кань ярди́мь афтину́с,
Ма пусубу́ – 'тину́с зун хос т' наму́сь!
____
Ніко́лась Ахба́ш
Апрі́льсь, 2022

* * *
Αχτίγια δε γείν'ς' κουφτιρό ατσάλ', λογ'-μ,
Ποίϊ τα νικέματα φέριν' μές τ' πόλιμ'?
Λογ'-μ, αχτίγια δε γείν'ς' συ σπαθί,
Δέ κοφτ'ς' τ'ιφάλια 'χ τ' αμπλάτια αχτί?

Λάλ'μα-μ, πουρείς' συ να σπασ'ς' τα λιθάρια,
Όντι γω βγαζ σένα μέχ τα θυκάρια,
Να τ'ουνώσ'ς' τ' γιέμα 'χ τ' καρδίγια-μ πουρείς',
Μα τ' ντουσσνανίϊ δε δα γιραλαγήσ'ς'...

Ως τ' γιαλιζμό γω δα τριψ τ' δικόμ άρμα,
Τ' δύνουμ δα βαλ, τ' τσσουμπιρλίχ τ'ι τ' καμάρμα.
Γύστρα 'ς τ' γουνέια αγώ δα τ κριμάς –
Γω δα λυπούμ, μα τ' αλνούς δα θαγμάζ.

Λογ'-μ, στιρνό μουναχό δικόμ άρμα-μ,
Να χαθού γώ, να μη χαν'ς' συ αντάμα-μ!
Μπέτ'ιμ, καμίγια μές τ' σσερ' αδριφίϊ
Συ δα νιθείς' θάνατ βασανιστήϊ.

Μον' συ δα κλαξ'ς' με τ' ατσάλ' απ τα πχάβια,
Μαθ'-τα, σαντνά δα τρουμάσουν τυράνια,
Σατνά δα κλάξουν σπαθίγια πουλά
Μέ τα λαλέματα τα λιφτιρά.

Τα δυνατά ατσσουβλίδ' μέ τα λόγια-μ
Ας μπουν καρδάρκα αγιέμπουρ μές τ' πόλιμ'...
Βαϊ, αρματμό-μ, καν' γιαρντίμ' αυτοινούς,
Μα πουσουμπού – 'τοινούς ζούν χως τ' ναμούς'!
_
Νικόλας' Αχμπάσς
Απρίλ'ς', 2022

* * *
(дослівний переклад)

Чом ти не гостра сталь, моє слово,
Що перемоги приносить в бою?
Слово моє, чом ти не меч,
Не рубаєш голови з плечей чому?

Мово моя, ти можеш розколоти каміння,
Коли я виймаю тебе з ножен,
Пролити кров з мого серця ти можеш,
Але ворожого ти не пораниш...

До блиску я вигострю свою зброю,
Силу вкладу, хист та гордість.
Після на стіну я тебе повішу –
Мені на смуток, іншим на втіху.

Слово моє, остання єдина моя зброє,
Якщо загину я, не загинь ти зі мною!
Може, колись в руці брата
Ти станеш смертю катів.

Лиш брязнеш ти сталлю по кайданах,
Знай, тієї ж миті здригнуться тирани,
Одразу бряскнуть багато мечей
З призивами свободи.

Дужі месники з моїми словами
Хай йдуть хоробро вперед до бою...
Ах, зброє моя, стань у пригоді їм,
Та боронь бог – тим, хто живе без честі!
____
Микола Ахбаш
Квітень, 2022

* * *
(оригінальний текст)

Слово, чому ти не твердая криця,
Що серед бою так ясно іскриться?
Чом ти не гострий, безжалісний меч,
Той, що здійма вражі голови з плеч?

Ти моя щира, гартована мова,
Я тебе видобуть з піхви готова,
Тільки ж ти кров з мого серця проллєш,
Вражого ж серця клинком не проб’єш…

Вигострю, виточу зброю іскристу,
Скільки достане снаги мені й хисту,
Потім її почеплю при стіні
Іншим на втіху, на смуток мені.

Слово, моя ти єдиная зброє,
Ми не повинні загинуть обоє!
Може, в руках невідомих братів
Станеш ти кращим мечем на катів.

Брязне клинок об залізо кайданів,
Піде луна по твердинях тиранів,
Стрінеться з брязкотом інших мечей,
З гуком нових, не тюремних речей.

Месники дужі приймуть мою зброю,
Кинуться з нею одважно до бою…
Зброє моя, послужи воякам
Краще, ніж служиш ти хворим рукам!

По ходу, селище Микільське скоро знову носитиме назву на честь Ніколая, а не Миколи 😑

https://freeradio.com.ua/okupovanyi-admintsentr-nikolskoi-hromady-mozhut-pereimenuvaty-u-mezhakh-dekolonizatsii-mistsevi-pidtrymaly-initsiatyvu/

«САДОК ВИШНЕВИЙ КОЛО ХАТИ…»
Тарас Шевченко, 1847 р.
(в перекладі румейською мовою, ялтинським діалектом)

* * *
Піс т' спіть рума́зун тіраше́їсь,
Муму́дъя вуїта́ піту́н,
Зівга́дъь цаву́рьсь-тун сурмату́н,
Лалу́н траго́дъя курасє́їсь,
Маньсь та трапє́жа армату́н.

Сіма́ т' спіть трой тайфа́ фаї́я,
Та зіяфє́тя вань курі́ць,
Ксівє́нь мєс т' урано́ астрі́ць,
Тъєль ма́на на пєсь т' урмуні́я,
Ама́ дъьяко́фть-тинь айдъуні́ць.

Мєс т' спіть мані́ца та підъі́ча-тсь
Та є́валь на та тімітъу́н,
Тімі́тъь-па ма́на 'да́ма-тун.
Супа́зун у́ла, монь курі́ча
Ті айдъуні́ць-па трагудъу́н.
____
Ніко́лась Ахба́ш
Тъірно́с, 2024

* * *
Πις τ’ σπιτ' ρουμάζουν τ'ιρασσέγις',
Μουμούδια βουγητά πιτούν,
Ζιβγάδ' τσαβούρ'ς'-τουν σουρματούν,
Λαλούν τραγόδια κουρασέγις',
Μαν'ς' τα τραπέζζα αρματούν.

Σιμά τ’ σπιτ' τρώϊ ταϊφά φαγήγια,
Τα ζιγιαφέτ'α βαν' κουρίτς',
Ξιβιέν' μες τ’ ουρανό αστρίτς',
Θελ' μάνα να πες' τ’ ουρμουνίγια,
Αμά διακόφτ'-την' αηδουνίτς'.

Μες τ’ σπιτ' μανήτσα τα πιδίτσσα-τς'
Τα γιέβαλ' να τα τ'οιμηθούν,
Τ'οιμήθ'-πα μάνα ’ντάμα-τούν.
Σουπάζουν ούλα, μον' κουρίτσσα
Τ'ι αηδουνίτς'-πα τραγουδούν.
____
Νικόλας' Αχμπάσς
Θιρνός, 2024

* * *
(дослівний переклад українською мовою)

За хатою зріють вишні,
Хрущі гудучи літають,
Пахарі рала свої тягнуть,
Співають пісні дівчата,
Матері столи накривають.

Біля хати вечеряє сім’я,
Страви подає донька,
Виходить на небо зірка,
Хоче мати научати,
Та перериває її соловейко.

У хаті мати дітей своїх
Вклала спати,
Заснула і сама мати разом з ними.
Стихає все, лиш дівчата
І соловейко співають.
__
Микола Ахбаш
Липень, 2024

* * *
(оригінальний текст)

Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.

Сім’я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає.
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,
Так соловейко не дaє.

Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх;
Сама заснула коло їх.
Затихло все, тілько дівчата
Та соловейко не затих.

Друзі, ми розпочинаємо серію про надазовських грекинь-літераторок, які писали рідними мовами.

Сьогодні ми розповімо про Ілсівет Хараман, яка складала пісні румейською мовою.

Цікаво, що про “найдавнішу з відомих” літераторок широкому загалу вперше розповіла інша видатна надазовська грекиня - Кассандра Костан.

Ось уривок з книги “З літератури маріюпільських греків”, у якій Кассандра Костан пише про свою землячку:

“Ілсівет Хараман. Дочка Філіпа Харамана, з села Сартани. Ані рік її народження, ані рік її смерти мені не відомі. Відомо лише, що вона була одружена з Ф. Шпаком у селі Сартана. Єдиний записаний її твір є пісня “Про Йоркаса”, що належить до початку або середини 60-тидесятих років, як і сама описана в ній подія. Здається, коли авторка цей твір складала вона була ще дівчиною.”

Ми у ГО "Надазовські греки" / NGO 'North Azovian Greeks' провели власне дослідження та спробували встановити роки життя першої румейської літераторки.

Запрошуємо прочитати повний допис у нашому Facebook або Instagram

Чермаликські поселяни Ахбаш (Агбаш) Ілія Агапійович 1871 р.н. і Анастасія (Надія) Костянтинівна [Чангал] 1876 р.н. мали десятьох дітей:

1. Миколай Ілліч 1893 р.н. Заарештований 23.11.1937 під час Грецької операції НКВС. У шлюбі з Софією Теопемптівною [Малакуцко] 1897 р.н. мав сина Василія (1915-1978).

2. Теодосія Іллівна 1896 р.н. Померла 29.01.1914 від тифу.

3. Марія Іллівна 1899 р.н. [?]

4. Василій Ілліч 1901 р.н. Помер 22.02.1903 від сухоти.

5. Євфросинія Іллівна 1904 р.н. [?]

6. Леонтій Ілліч 1907 р.н. Заарештований 08.01.1938 під час Грецької операції НКВС. Мав дітей Луїзу (1933-2021) і Владислава (1937-2019).

7. Іоанн Ілліч 1910 р.н. Заарештований 02.01.1938 під час Грецької операції НКВС. [?]

8. Георгій Ілліч 1913 р.н. Помер 29.01.1914 від слабкого народження.

9. Власій Ілліч 1915 р.н. Помер 26.12.1919 від тифу.

10. Киріакія Іллівна 1917 р.н. Померла 14.11.1920 від запалення мозку.

Останнім носієм прізвища, хто жив у Чермалику, був Миколай Ілліч 👉🏻 https://hottg.com/fws_fws/1378