TG Telegram Group Link
Channel: Бетонна галушка
Back to Bottom
Хотілося б спробувати більше, але ми лише люди.
🥗 Перезібраний вінегрет 🥗

Як вірно підмітила Олена Брайченко на Їzhakultura, залишилось всього декілька днів зими, а ми згадали за вінегрет. Тож сьогодні в Галушці знову нерегулярна рубрика «рецепт» ☺️

Останні місяці півтора регулярно готую перезібрану версію цього салату, яка мені подобається зараз більше. З одного боку - треба дещо повозитись, з іншого - у вас теплий ароматний красивий салат хвилин за 30.

Натхнення знайшлось у Pinterest, але я трохи адаптую рецепт під свої смаки.

Сочевиця замість квасолі. Огірочки bread & butter замість звичайних маринованих, бо маю запас з літа. Добряча жменя коріандру без петрушки. До моркви додаю кунжут та цукор або мед. До цибулі та буряка - бальзамік + трохи кумину в останній. Чебрець, часник, чорний перець.
Все, що для вас відповідає за трюк «чому так смачно?» легко стає частиною вашої авторської інтерпретації цього салату.

Оригінал виглядає так:
🔸 1 середня червона цибуля
🔸 1 великий буряк
🔸 1 червоний солодкий перець
🔸 1 середня морква
🔸 2 маринованих огірки
🔸 200 г консервованої квасолі
🔸 2 зубки часнику
🔸 1 ч.л. меленого коріандру
🔸 3 ст.л. олії для смаження
🔸 6 ст.л. нарізаної свіжої кінзи
🔸 3 ст.л. нарізаної свіжої петрушки
🔸 1/2 ч.л. солі

Заправка:
🔸 4 ст.л. оливкової олії
🔸 1 ст.л. яблучного оцту
🔸 дрібка солі та дрібка щойно змеленого чорного перцю
В результаті виходить одночасно дуже свіжий і насичений на смак салат, який з легкістю заміняє собою обід або вечерю. Та й на компанію може добре працювати, варто лише в цьому випадку свіжу зелень додавати безпосередньо перед подачею.
І ось знову це почалось ☺️ Сьогодні черемша з’явилась у Львові, минулого тижня вже була в Одесі, на вихідних - помічена у Києві. Сезон офіційно почався 🔥

То ж поспішайте дослідити ваш місцевий ринок або ярмарок, хапайте пружні пучечки й готуйте смакоту.

Якщо ж ви не знаєте з якого боку підійти до черемші - спеціально для вас 4 роки тому був написаний гайд з рецептами та порадами.
Друзі, прошу підтримати класний збір від Наді з Їжа від тривог для мінометників 2 батальйону 92 ОШБр на евак і на ФПФ компоненти для SPCLab.

Ви можете обрати собі цікавий посуд 🍶, а військові отримають потрібну підтримку ♥️
Посуд страшенно красивий (пишу це попиваючи фільтр з керамічної воронки, яку встигла вхопити до початку офіційного збору), не втрачайте таку чудову можливість!
В цей день хочу поділитися з вами чудовими текстами двох авторок і нагадати цей мем. Торуйте свій власний шлях без остраху.
Forwarded from Книгоїдка
Хоча в модерному світі жінки - кулінарні авторки є нормою, так було не завжди. В попередніх постах я писала, що писати та публікувати кулінарні книжки жінки почали лише в ранньомодерну добу, причому лише в двох країнах: спершу в Німеччині, а згодом і в Британії (та її тодішніх північноамериканських колоніях). Чому Німеччина та Британія, і який це має стосунок до становища жінки в суспільстві?

Патріархальний стереотип про те, що місце жінки на кухні, не відповідає історичним реаліям. У різних традиційних культурах гендерні ролі та куховарство функціонували по різному. У європейських країнах у домодерні часи на кухнях працювали представники обидвох статей, хоча престижніша та ліпше оплачувана праця (як от шеф-кухара чи мажордома) належала чоловікам. Подібну гендерну нерівність, певною мірою, можна побачити й сьогодні. Проте в добу Ренесансу та поширення книгодрукування жінки вперше заявляють про себе як носійки кулінарного знання - і відтоді, здається, ніхто цього не заперечує.

Цей культурний поворот, в якому передувала Німеччина та Британія, можна було би списати на загальне зростання письменності та зокрема серед жінок. Припущення спокусливе, особливо з огляду на те, що в протестантських країнах ранньомодерної Європи, як вважають, загальний рівень письменності був вищий за католицькі. Однак він не різнився драматично і повсюди зростав, насамперед серед міського населення. Можливо, саме високий рівень урбанізації у цих двох країнах і пояснює ранню появу там жіночої кулінарної літератури.

Проте мені здається, що причини складніші, і крім соціальних треба зважати й на культурні фактори. Я особисто припускаю, що до цього феномену спричинився й специфічний етос протестантизму, який пріоритизував раціональність, цілеспрямованість, ощадливість. 

Хоча ранні теологи-протестанти вважали жінку істотою, яка підпорядкована чоловіку, вони (зокрема Лютер) цінували гармонійний шлюб, а домашню сферу вважали не лише обов'язком жінки, але й простором для реалізації її особистих чеснот і амбіцій. Успіх у мирській діяльності для протестантів був не відволіканням від справ побожних, а цінністю та знаком божого благословення. Отож образ ефективної домогосподарки був так само невіддільною частиною протестантського суспільного ідеалу, як і образ кредитоспроможного підприємця.

Тріумф цього бачення маніфестували американські колонії, а потім незалежні Сполучені Штати, де кількість кулінарних письменниць у 18му та 19му століттях перевершила решту західних країн - хоча Британія не дуже відставала. В Німеччині теж зберігався ринок жіночої кулінарної літератури (зокрема перекладної з англійської), хоча після злету 16го століття оригінальні кулінарні книжки, написані жінками, знову з’являються лише у 19му. 

Пишучи про цю історію як феміністка, я маю мішані відчуття. З одного боку, ранньомодерна жіноча кулінарна література таки доклалася до популяризації осоружних стереотипів, які обмежували самореалізацію та соціальні можливості жінок в усіх інших сферах, окрім домашньої. З другого боку, вже сама ідея про те, що жінка - це людина, яка потребує самореалізації та може діяти раціонально й ефективно хоч у якійся сфері, була важливим історичним кроком до більш справедливого суспільства. Поза тим, кулінарна література дозволила багатьом жінкам здобути навички, завдяки яким вони могли заробляти на життя незалежно від чоловіків - як економки, кухарки, зрештою, кулінарні авторки.

З оцим амбівалентним спадком, особливо релевантним є нагадування, що 8 березня - це день боротьби за права жінок. Багато в цій боротьбі досягли наші попередниці, багато лишається досягти і нам. Боротьба триває.
Здається, сьогодні саме той день, коли можна запостити цю стару статтю.
Важко уявити ситуацію, за якої тобі відмовляють у приготуванні американо не через снобізм бариста, а просто бо ти – жінка. Що тебе не пускають до бару без супроводу чоловіка. І якщо раптом ти заходиш у ресторан на обід, то тобі пропонують спеціальне жіноче меню із вдвічі вищими цінами.

Все це – реальні факти з історії «індустрії гостинності», яка геть не завжди була гостинною до жінок.
Виникає певний парадокс: жінки стояли за шинквасом, подавали та готували їжу, варили пиво (у Британії навіть виник окремий термін – ale wives) та каву, але часто не мали можливості споживати їжу та напої в публічному просторі.
Навіть на початку 20 століття деякі львівські кав’ярні в рекламі робили наголос на тому, що в їхніх затишних залах гості ніколи не побачать жінок. Водночас іноді саме жінки були власницями таких кав’ярень та авторками цих оголошень.

В статті про
- Про "жіночу" петицію проти лондонських кав'ярень та те, як політтехнології часів Чарльза ІІ впливають на сучасних вчених
- Про суто чоловічі та жіночі стейк-хауси
- Про спеціальні схеми "розсадки" жінок за столики, щоб вони "милували погляд" чоловіків, що їдять стейки
- Про те, як Розалі Богнор та Мерл Тронтон прикували себе ланцюгами до барної стійки, щоб отримати право випити коктейль в барі (в 1965 році!)
- Про спеціальні жіночі меню без цін (або з вищими цінами) та "зелені книжки" для жінок (список закладів та готелів, де вони могли зупинятися)

https://divoche.media/2021/07/28/zhinka-hoche-yisty-yak-restorany-bary-ta-kavyarni-dyskryminuvaly-zhinok/
І поділюсь іще одним посиланням, Poster робить велике дослідження потреб українського ресторанного бізнесу. Щоб потім поділитися отриманими інсайтами зі спільнотою. Більше заповнених анкет – надійніші результати🧡 Тож якщо ви в сфері - приділіть трохи часу за можливості.
🙋🏻‍♀️ Привіт привіт! Любі, робимо велике дослідження українських закладів і хочемо дізнатися більше про виклики та потреби, які зараз є у вас, а також як ви їх вирішуєте.

Щоб провести дослідження — нам потрібен ваш досвід 🧡 Для цього ми створили анонімну анкету та вигадали цікаві для кожного ресторатора/керуючого/фінансиста (а ще для нас) запитання.

✍🏻 Охопити якомога більше досвідів — допоможе ваша залученість. Тож просимо кожного приділити нам трохи часу та відповісти на запитання. А ми поділимося цікавими інсайтами на основі ваших відповідей.

Анонімна анкета для заповнення: https://tally.so/r/wbxpdg 🫶🏻

TikTok | Instagram | YouTube | Blog

Щоб не пропускати ресторанні новини, підписуйтесь на канал → Реве та стогне ресторатор 🥢
🥬 Мелатонін проти харчових відходів 🥒

Світ завжди знаходить можливість здивувати. Так, з’ясувалось, що мелатонін, гормон, який сприяє нормалізації сну, здатен захищати фрукти та овочі від негативного впливу холоду. Речовина, яка раніше часто виручала мандрівників від жахливих наслідків джетлагу, тепер може допомагати свіжим продуктам краще пережити довгий шлях від ферми до полиці магазину. І зменшити величезну кількість втрат їжі, які зазвичай відбуваються на цьому шляху.

Численні дослідження (ось лише одне із них, опубліковане в Food Reviews International, яке об’єднало докази майже 100 інших) продемонстрували потенціал мелатоніну, природного рослинного гормону, зменшувати руйнацію рослинних тканин під дією холоду. Багато фруктів і овочів використовують холодний цикл доставки або зберігання для того, щоб продовжити терміни зберігання продуктів та збільшити доступність протягом року. Але охолодження поступово руйнує клітинні мембрани, що призводить до втрати щільної текстури, потемніння та псування.

У ході досліджень виявили, що обробка мелатоніном зменшує ризик ушкодження рослинних продуктів холодом від 21 до 42%. Фрукти реагують на цей спосіб краще за овочі. Проте огірки та болгарський перець почувають себе значно бадьоріше (на 24%) в компанії мелатоніну.

Як саме працює цей механізм ще потрібно вивчати, проте у вчених є вже певні підказки. Коли мелатонін наноситься на поверхню фруктів та овочів, він сприяє посиленому виробництву цього гормону в клітинах рослин.Ця речовина підсилює антиоксидантну активність в клітинах, яка допомагає запобігати їх пошкодженню та розпаду.

Додатковою перевагою цього методу є те, що мелатонін безпечніший у використанні та споживанні порівняно з деякими хімічними речовинами, які зараз застосовуються для консервування їжі. А найголовніше те, що підвищивши стійкість рослинних продуктів до охолодження, можна значно вплинути на величезну кількість їжі, яка щорічно опиняється в смітнику через псування. Щороку втрачається третина всієї їжі, а фрукти та овочі становлять найбільшу частку цього - 31,5%.
🔬 Інновації прості й складні 🔬

Нехай темою цього тижня будуть інновації. До цього було неочікуване застосування мелатоніну на овочах та фруктах, яке дозволяє краще зберігати продукти. Сьогодні в меню новий суперфуд та лікувальні властивості броколі.

🔮 Отже, українцям зараз може стати трохи смішно, але глобальний світ рухається на своїй дистанції. Тому, зустрічайте, новий суперфуд, який набирає популярність на заході - це молозиво 🥛

Основна теорія для його популяризації наступна: раніше молочні продукти клеймили за їхню начебто шкоду для здоров’я. Проте що як проблема насправді в тому, що ми не отримуємо правильні молочні продукти? Звісно в цю ідею одразу вчепились різноманітні підприємці. На одному з сайтів нових виробників натрапила на таке формулювання: «Putting Back in What the Modern World Left Out» 👌

Молозиво це субстанція, наповнена антитілами та протеїном, яка забезпечує життєво важливі поживні речовини дитинчатам ссавців у перші години їхнього життя. Колись воно займало нішу серед спортсменів, особливо бодибілдерів, як джерело білка. Але сьогодні молозиво просочується у сферу престижного оздоровлення, обіцяючи панацею від проблем з кишківником та імунітетом, а також усі наступні переваги їх усунення, як-от чистішу шкіру та густіше волосся.

Щоправда, для того, щоб зробити цю речовину більш комерційно успішною, підприємці придумали змінити її форму. Тому тепер молозиво 2.0 ви можете отримати у формі пудри з різноманітними смаками, які просто збиваєте у стакані. Якщо цікаво подивитися як виглядає комерціалізація таких незвичних продуктів, то ось лише декілька прикладів брендів: ARMRA, Ancestral, WonderCow.

Тож, поки країни першого світу намагаються відшукати магічний ключ до здоров’я у втрачених зв’язках з нашим справжнім, споконвічним, оцим всім (впишіть свій варіант) - ми можемо встигнути перебрати варіанти в голові і придумати собі нову нішу на експорт.

🥦 Nauka.ua поділилась чудовою новиною - хімічна сполука сульфорафан, яка наявна у броколі, виявилася хорошим засобом проти утворення тромбів у крові. На відміну від інших доступних засобів проти тромбів, сульфорафан не спричинив підвищеного ризику крововиливів у мишей. Науковці сподіваються, що речовина зможе знайти застосування у лікуванні та запобіганні інсульту.

Поки тривають випробування і наука планує переходити в дослідженнях з мишей на людей - не зле буде включити або збільшити кількість броколі у раціоні.

🌱 Такі справи. Дуже сподіваюсь, що отак по краплині наповнюючи поступово келих знань про дивовижні можливості науки та маркетингу (бо, погодьтесь, не зажди наука домінує), ми поступово зрозуміємо необмеженість наших можливостей.
💡 Плани на вихідні 💡

Хочу поділитись із вами декількома історіями, які, маю надію, зроблять ваші вихідні приємнішими.

🍳 Перше - це чудовий трек для настрою, який прописаний всім фанатам їжі. Про життєдайну заспокійливу дію приготування їжі на психіку, вплив мікробіому на ваш настрій, поганий ГМО і задоволення від прогулянки за класними продуктами на ринок 😊 Якщо можна було б обирати трек каналу - мій був би таким.

🥘 Друге - не менш чудовий YouTube канал Huckberry про пригоди та їжу. Все, що я люблю в одному місці: багато цікавого про їжу, виробників, людей, багато природи, пригод та дуркування, дуже хороший сторітелінг, приємний монтаж та динаміка. Дала вам посилання на епізод про Нью-Йорк, а загалом їх в цій серії Dirt вже 7, але й окрім них на канали вистачає всього про їжу. Вони навіть встигли поспівпрацювати з Food52.

Там стільки всього цікавого, що я навіть гублюся на що звернути вашу увагу. Мед, зібраний в різних районах міста? Людина, яка поєднала професію хірурга із хобі бути м’ясником та робити ковбаси? Содова, яку досі продовжують виготовляти у відлитих вручну пляшках ще за часів Чехословакії? Міські сади для збиральництва? Все, далі дивіться самі!

Тож приємних вам вихідних, цікавих знахідок та хорошого настрою 💫
🐸 It’s Wednesday my dudes 🐸

Дуже неочевидним способом, як у мене це часто буває, в процесі онлайн серфінгу було знайдено свіженький ресторан Frog Club NYC.

Шефиня - Liz Johnson із вражаючим кар’єрним шляхом, включно з Номою у переліку. Рене Редзепі як зайчик ходить лайкає фото, пише "yes chef!"

Сторінка мінімалістична, у позначках захоплені гості розповідають про досвід відвідування, фльор загадковості, найтиповіші гастрономічні видання США вже написали про заклад.

Але що відомо про місце?

🧩 По-перше, туди складно потрапити. Зараз навіть на сайті прибрали єдиний імейл, куди треба було надсилати запит, щоб забронювати місце. Залишається сподіватися, що вам пощастить і всередині буде вільне місце, коли ви проходитиме фізично повз.
🧩 Заборонені будь-які фото всередині закладу. На вході гостям заклеюють камери стікерами
🧩 Так, очікувано в меню _начебто_ багато загравань із зеленим кольором, назвами на жаб’ячу тематику. Начебто - оскільки фото нема і все, що ми маємо це «свідчення гостей»
🧩 Загалом наскрізна тема - іронічна ностальгія за старими добрими часами. Звісно класно, коли тебе дістала сучасність мати таку собі ретро внутрішню Монголію, якесь таке світле минуле, куди приємно втекти подумки (журиться по-українськи)

Загалом оскільки ніяких твердих свідоцтв того, що відбувається всередині немає, а сам заклад видає назовні мінімум інформації та доволі специфічно іронізує над секретністю і чутками навколо - незрозуміло чи це все взагалі не пранк 🐸

Проте, як ми вже знаємо, навіть пранк може стати дуже успішним та бажаним закладом.
Починаю думати, що зря я вчора не поборолася за цей дивовижний сет кухонного знаряддя у Жовкві… 🤔
Качалка, до речі, важить так, що нею можна нанести критичні ушкодження. Дядько просив 950 грн лише за неї 😅
💡 Дорога спільното, допоможіть, будь ласка, Даші знайти правильний напрям.

Вашій увазі класична ресторанна історія-жарт про відкриття за 2-3 тижні у виконанні маленького крафтового виробника. Ідея з запуском лінійки гурманських оцтів в рамках моєї марки Brave Bee (до речі підписуйтесь, якщо ще ні) тягнеться ще з осені.
Тоді я думала, що зараз за місяць-два лупану дизайн, все швидко надрукую і вжух!

По факту я тиждень щодня розробляла бриф, з осені у мене лежить запас тари та закуплено додаткове обладнання, стоїть власне запас готового продукту, я працюю вже з другим дизайнером, знайшла постачальників того, що мені буде потрібно. Навіть логотип оновився від бджоли, що міцно стоїть на ніжках до бджоли «так блет», але грайливої.

Якийсь час я ходила за собою у своїй голові й настирливо питала «ну шо, ну коли?» А потім дозволила собі робити все в тому режимі, в якому робиться. І це виявилось правильним підходом, бо в процесі стали виникати додаткові елементи та думки, які поступово покращують загальну ідею.

Але, ось я підійшла до потреби визначились з основним напрямом в дизайні етикеток. І хочу попросити вас допомогти мені, проголосувавши за той варіант, який вам найбільше до душі. Адже ви й є та аудиторія, на яку я згодом буду спрямовувати всю цю красу 😊
HTML Embed Code:
2024/03/29 01:05:20
Back to Top